Ухвала суду № 63272600, 06.12.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/2498/16-ц Номер провадження 22-ц/775/2034/2016

Головуючий 1 інстанції Полтавець Н.З Категорія 30 Доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Біляєвої О.М., Папоян В.В.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмуті Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визнати наявність правовідносин між сторонами стосовно надання адвокатських послуг та стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1800 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево та необєктивно, суд не прийняв до уваги та не врахував, що він як адвокат завжди виконував прохання свого клієнта ОСОБА_2 та виконував його завдання щодо звернення до поліції і суду з інформацією, заявами та скаргами, надавав ОСОБА_2 усні консультації при цьому витрачаючи свої кошти та свій час. Висновки суду про те, що послуги, надані ним ОСОБА_2, були як рішення організаційних питань і взагалі не є роботою адвоката, є помилковою думкою, що спотворює норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вважає, що фактично виконана ним робота як адвоката має бути оплачена його клієнтом в сумі 1800 грн. Крім того, суд стягнув з нього на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн., чим обмежує його в доступі до правосуддя, оскільки у нього склалося скрутне матеріальне становище, він останнім часом не займається адвокатською діяльністю і відповідно не має доходу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що усно може укладатись договір у випадках надання усних і письмових консультацій, розяснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують обєктивні перешкоди - у найближчий можливий строк, в той час як позивач тривалий час спілкувався з відповідачем ОСОБА_2 і обставини невідкладності надання правової допомоги ним не доведені, крім того захист прав підозрюваного, обвинуваченого позивач не здійснював, запити, заяви, скарги та інші процесуальні документи не складав, що не може розцінюватись як надання правової допомоги ОСОБА_2

З таким висновком суду погоджується апеляційний суд.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що протягом 2013 року він як адвокат здійснював правову допомогу відповідачеві ОСОБА_2, він приблизно 3-4 рази за цей час за дорученням ОСОБА_2 приїздив до судді Рогожиної А.В. для повідомлення про неможливість прибуття ОСОБА_2 у судове засідання, надав медичну довідку про стан здоровя відповідача, також в інтересах ОСОБА_2 за його проханням 3-4 рази приїздив до поліції м. Костянтинівка, оскільки ОСОБА_2 йому скаржився, що працівники поліції вимагають у нього гроші, сфабрикували проти нього кримінальні справи, погрожували йому. Для зібрання необхідних відомостей за скаргами ОСОБА_2 з метою подальшого звернення в ГПУ, СБУ на можливі незаконні дії поліції, він приїздив до слідчих Носова І., Матюшина С., Галя В. Також у звязку із заявами ОСОБА_2 про фабрикування відносно нього кримінальної справи він приїздив до поліції, розшукував слідчого Соколова, в звязку з чим був у оперуповноваженого ОСОБА_3 За проханням ОСОБА_2 він у якості адвоката декілька разів приїздив на таксі до слідчого Носова, біля поліції очікував ОСОБА_2 тривалий час, але останній не зявлявся. Неодноразово ОСОБА_2 призначав йому зустрічі, він приїздив туди на таксі, годинами очікував ОСОБА_2, пізніше той повідомляв, що не може приїхати. Між ним та ОСОБА_2 були виключно ділові відносини, він виконував всі прохання ОСОБА_2, який телефонував йому на мобільний телефон. Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в установленому законом порядку. Згідно із ч. 2 ст. 27 вказаного закону договір про надання допомоги може виконуватися усно у випадках: коли клієнт терміново потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних підстав є неможливим. Він вважає, що фактично виконана ним робота як адвоката повинна бути оплачена ОСОБА_2 у розмірі 1800 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 зазначеного закону підставою для здійснення адвокатської діяльності є договір про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським обєднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Статтею 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: надання усних і письмових консультацій, розяснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують обєктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

З аналізу вищевикладених статей вбачається, що документами, які підтверджують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути ордер та/або договір про надання правової допомоги між адвокатом та його клієнтом. В будь-якому іншому випадку, фізична особа не може вважатись адвокатом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на те, що він як адвокат здійснював правову допомогу відповідачеві ОСОБА_2, але в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо статусу позивача як адвоката.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні передбачені законом підстави для стягнення з ОСОБА_2 оплати діяльності ОСОБА_1 як адвоката на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем не доведено, що він як адвокат тривалий час спілкувався з відповідачем ОСОБА_2 та, що були обставини невідкладності надання правової допомоги.

Крім того, захист прав підозрюваного, обвинуваченого позивач не здійснював, запити, заяви, скарги та інші процесуальні документи не складав, що не може розцінюватись як надання правової допомоги ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, стягнувши з нього на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн., обмежив його в доступі до правосуддя, не відповідають обставинам справи, оскільки ухвалою суду позивачеві було відстрочено сплату судового збору, який в подальшому стягнуто рішенням суду, тобто відсутнє обмеження доступу до правосуддя справу розглянуто, у справі ухвалено рішення суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 02 листопада 2016 року клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги було задоволено частково, позивачеві було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, апеляційну скаргу відхилено, тому судовий збір, не сплачений при подачі апеляційної скарги у відповідності до ставок судового збору, зазначених в п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 606,32 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір, не сплачений при подачі апеляційної скарги, на користь держави в сумі 606 (шістсот шість) гривень 32 коп. за наступними реквізитами отримувач Артемівське УК/м.Артемівськ, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37868870, код класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31212206780015, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, МФО 834016, призначення платежу - *; 101; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, позивача, Апеляційний суд Донецької області (м.Бахмут).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В.Кішкіна

Судді О.М.Біляєва

ОСОБА_4