Рішення № 63272583, 08.12.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/2122/16-ц Номер провадження 22-ц/775/2084/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого Канурної О.Д.

суддів: Космачевської Т.В., Санікової О.С.

секретар Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_2» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_2» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. В обґрунтування позову посилалася на те, що 30.09.1978 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3, котрий все життя працював на шахті імені ОСОБА_2. У 2004 році її чоловік звільнився з шахти на пенсію за віком. 22.01.2014 року ОСОБА_3 помер. Висновком МСЕК від 19.12.2014 року був встановлений причинний звязок смерті її чоловіка з професійним захворюванням, яке він отримав на шахті імені ОСОБА_2.

Смерть чоловіка їй як дружині заподіяла значні фізичні та моральні страждання. Вона змушена здійснювати додаткові зусилля для організації свого повсякденного життя.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, завдану смертю її чоловіка ОСОБА_3 в сумі 250000 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодилася позивач ОСОБА_1 і оскаржила його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального права.

Просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не зявилася, надала до суду письмову заяву про розгляд апеляційної скарги в її відсутність.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача не зявився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм за № 5280 (а.с. 157).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційний суд вважає за можливим розглянути справу у відсутність осіб, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що суд позбавлений можливості зробити висновок про належність та допустимість наданого позивачем доказу наявності причинно-слідчого звязку між професійним захворюванням ОСОБА_3 і його смертю.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ксерокопією довідки медико-соціальної експертизи серії 10 ААА від 19 грудня 2014 року підтверджено причинний звязок 22.01.2014 року смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням (а.с. 10).

Відповідно до копії акту № 3 розслідування хронічного професійного захворювання від 14.01.2004 року ОСОБА_3 встановлено основний діагноз: хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології у фазі субремісії. Емфізема легенів. Легенєва недостатність першого-другого ступеню; супутній діагноз: гіпертонічна хвороба другого ступеню (а.с. 39-40).

Із відповіді Обласного центру медико-соціальної експертизи від 03.06.2016 року вбачається, що Обласний центр медико-соціальної експертизи Донецької області не може надати суду повну копію довідки Обласної МСЕ № 1 м. Донецька про встановлення причинного звязку між смертю ОСОБА_3 і його професійним захворюванням, так як медекспертна справа знаходиться на непідконтрольній Україні території (а.с. 64).

Згідно відповіді відділення виконавчої дирекції Фонду у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області від 30.06.2016 року, ОСОБА_3 отримав професійне захворювання на підприємстві «Шахта ім. О.Ф.Засядько» 14.01.2004 року (акт за формою П-4 від 14.01.2004 року № 3). Донецькою медико-соціальною експертною комісією № 5 встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності з початком виплат 05.02.2004 року безстроково (довідка МСЕК від 05.02.2004 року 2-18 АВ № 004480 (а.с. 78).

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії I-HO № 750049 від 24 січня 2014 року ОСОБА_3 помер 22 січня 2014 року (а.с. 9).

До апеляційної скарги позивачем надано оригінал довідки про причинний звязок смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням, який оглянутий апеляційним судом.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (із змінами) передбачено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, оскільки позивачкою надано оригінал довідки МСЕК.

Визначаючи розмір відшкодування шкоди, апеляційний суд враховує, що пунктом 1 частини 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Згідно з частиною 3 статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Апеляційний суд враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2016 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_2» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 100 (сто) тисяч грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_2» на користь держави судовий збір в розмірі 1157 (одну тисячу сто пятдесят сім) грн. 52 коп. за наступними реквізитами:

- Дата документу

- Отримувач коштів - Артемівське УК/м. Артемівськ/22030101

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37868870

- Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

- Код банку отримувача (МФО) 834016

- Рахунок отримувача - 31212206780015

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: