Рішення № 6327009, 14.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/12914.04.09 За позовом Прокуратури Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

До Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних

гаражів «Кооперативна-3»

про звільнення незаконно займаної земельної ділянки

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача не викликався

Від відповідача Басараб Н.В.

Від прокуратури Ткаченко В.В.

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після оголошеної в судовому засіданні перерви.

Обставини справи:

Прокуратура Святошинського району міста Києва звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської Ради, в які просить зобов'язати Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Кооперативна-3»звільнити незаконно зайняту земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 5, шляхом звільнення ділянки від металевого покриття.

Ухвалою від 21.03.08р. суд порушив провадження у справі та призначив судове засідання.

Сторонами заявлялося клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України в звязку з чим розгляд справи було продовжено за клопотанням сторін.

Ухвалою від 03.06.08р. суд зупинив провадження у даній справі до розгляду по суті та набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-151, що розглядається в Святошинському районному суді міста Києва.

Від Прокуратури Святошинського району міста Києва через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва 19.12.08р. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки судове рішення по справі №2а-151, що розглядалася в Святошинському районному суді міста Києва, набрало законної сили.

Ухвалою від 22.12.08р. суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання.

Відповідачем в судовому засіданні 15.01.09р. подано клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки Святошинським районним судом м. Києва 24 вересня 2008 року було постановлено рішення про зобов'язання Київського міського голови у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр-ту Корольова, 5 у Святошинському районі м. Києва орієнтовним розміром 1,4 га Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів „Кооперативна-3" за цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування тимчасової критої автостоянки.

03.12.2008 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-151/08р. виданого 24.10.2008 року про зобов'язання Київського міського голови, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36 вчинити дію, а саме надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр-ту Корольова, 5 у Святошинському районі м. Києва орієнтовним розміром 1,4 га Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів „Кооперативна-3" за цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування тимчасової критої автостоянки.

08.12.2008 року за №Б-32624-25 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направив для виконання постанову про відкриття виконавчого провадження від 3.12.2008 року №10355719 Київському міському голові.

Станом на 14 січня 2009 року рішення суду в добровільному порядку не виконано.

Ухвалою від 15.01.09р. суд відклав розгляд справи на 17.02.09р., зобовязав сторони та прокуратуру подати суду письмові пояснення по суті спору, з урахуванням рішення по справі №2а-151, що розглядалася Святошинським районним судом міста Києва та зобовязав позивача Київську міську раду надати письмові пояснення, щодо обставин, зазначених в Клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі.

Від відповідача 16.02.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач підтримує своє раніше заявлене клопотання про зупинення провадження у справі та просить розглянути дане клопотання в судовому засіданні 17.02.09р. за відсутності його повноважного представника.

Від Київської міської ради 17.02.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли пояснення по суті спору, відповідно до яких Київська міська рада підтримує позовні вимоги прокуратури та просить справу розглядати за відсутності свого повноважного представника.

Від прокуратури 17.02.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли пояснення по суті спору.

Судове засідання призначене на 17.02.09р. не відбулось, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 01.02.09р. по 13.03.09р. включно перебувала на лікарняному.

Після виходу судді з лікарняного, справа була повторно призначена до розгляду по суті.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Прокуратури та Позивача підтримували викладені у позові та поясненнях обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники Відповідача проти позову заперечували та просили в задоволенні позову відмовити повністю; також відповідачем заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі до виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва 24 вересня 2008 року по справі № 2а-151/08р.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Перелік підстав для зупинення провадження у справі у відповідності до ст. 79 ГПК України є вичерпним та в даному переліку не передбачено підстави для зупинення провадження у господарський справі «до виконання рішення»по іншій повязаній з нею справі.

В ст. 79 ГПК України передбачено таку підставі для зупинення, як «в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом».

Проте справа №2а-151/08р., що розглядалась в Святошинському районному суді міста Києва, вже вирішена і по ній прийнято рішення, а тому суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до виконання рішення по справі №2а-151/08р. є нормативно необґрунтованим, і тому не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін і прокуратури, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Святошинського району м. Києва проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території Святошинського району м. Києва.

Перевіркою встановлено, що Відповідач використовує земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 5 для влаштування металевого накриття.

Проте у Відповідача відсутні документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, в т.ч на умовах оренди, передбачених 125, 126 Земельного кодексу України.

Факт незаконного використання земельної ділянки підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.11.07 № 871/08.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем також не заперечується факт зайняття спірної в межах даної справи земельної ділянки.

Відповідач посилається на рішення по справі №2а-151/08, що розглядалася в Святошинському районному суді міста Києва, яким визнано бездіяльність Київського міського голови неправомірною та зобов'язано Київського міського голову у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр-ту Академіка Корольова, 5 у Святошинському районі м. Києва орієнтовним розміром 1,4 га Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів „Кооперативна-3" за цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування тимчасової критої автостоянки.

Відповідачем заявлялося клопотання про зупинення провадження у даній справі до виконання рішення (постанови) Святошинського районного суду м. Києва 24 вересня 2008 року по справі № 2а-151/08р.

Дане клопотання судом було розглянуте та відхилене, оскільки, як вже зазначалось вище, перелік підстав для зупинення провадження у справі у відповідності до ст. 79 ГПК України є вичерпним, та в даному переліку не передбачено підстави для зупинення провадження у господарській справі «до виконання рішення по іншій, повязаній з нею справі».

Відповідно до ст. 9 ЗК України, розпорядження землями територіальної громади м. Києва, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради

Підставами набуття права на землю, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Станом на день винесення даного рішення, Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право власності, користування або оренди спірної в межах даної справи земельної ділянки, у відповідності до ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Самовільне зайняття та протиправне використання відповідачем земельної ділянки обмежує законного власника у праві розпоряджатися нею і використовувати її за своїм призначенням, що завдає істотної шкоди державним інтересам.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що прокуратурою та позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог; відповідачем не надано належних доказів щодо зайняття ним спірної земельної ділянки на підставах визначених законом, та зокрема ст.ст. 125, 126 ЗК України.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, з Відповідача до державного бюджету України підлягають стягненню держмито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 49, 33, 35, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Кооператив по будівництву експлуатації індивідуальних гаражів «Кооперативна-3»(Київ, проспект Корольова, 5; код ЄДРПОУ 21559289) звільнити незаконно зайняту земельну ділянку площею 0, 25 га за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 5, що використовується відповідачем для влаштування металевого покриття, шляхом звільнення ділянки від металевого покриття.

Стягнути з Кооперативу по будівництву експлуатації індивідуальних гаражів «Кооперативна-3»(Київ, пр. Корольова, 5; код ЄДРПОУ 21559289) в доход державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) гривень державного мита.

Стягнути з Кооперативу по будівництву експлуатації індивідуальних гаражів «Кооперативна-3»(Київ, пр. Корольова, 5; код ЄДРПОУ 21559289) до спеціального фонду Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22050000 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення 23.04.2009р.