Ухвала суду № 63257697, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/32879/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №812/257/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби повернуто апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2015.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 30.11.2016 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Закону в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Натомість до касаційної скарги Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України, що позбавляє податковий орган можливості виконати вимоги положень частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №812/257/15.

2. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №812/257/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

3. Надати відповідачу строк для усунення недоліків до 03.01.2017.

4. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна