Ухвала суду № 63257261, 16.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 листопада 2016 року м. Київ К/800/25871/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області, Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання правочинів нечинними, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 5 жовтня 2016 року касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року відмовлено у відкритті; в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення наявних у ній недоліків - 10 днів з моменту отримання зазначеної ухвали, а саме - необхідності надання документу про сплату судового збору.

На усунення недоліків ОСОБА_1 направлено до суду клопотання та квитанцію про сплату судового збору в сумі 87,71 грн.

В зазначеному клопотанні позивач вказує про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на положення пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Зазначене посилання ОСОБА_1 судом не приймається до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Слід звернути увагу на те, що у пункті 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» мова йде виключно про подання позовної заяви про безпосереднє відшкодування заподіяної шкоди, без об'єднання з вимогами вирішити публічно-правовий спір. На момент подачі позову такого типу, факт протиправності рішення, дій чи бездіяльності вищезазначених органів, їх посадових або службових осіб, якими особі заподіяна ймовірна шкода, має вже бути встановлений. Як зазначено вище, такі спори підсудні судам цивільної чи господарської юрисдикції. Таким чином, слід зробити висновок про можливість застосування положень пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» тільки в разі подання позовної заяви про безпосереднє відшкодування заподіяної шкоди, без об'єднання з вимогами вирішити публічно-правовий спір в порядку цивільного або господарського судочинства.

В даному позові ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства тільки ініціюється судовий спір щодо визнання незаконною такої бездіяльності відповідача та, одночасно з вимогою вирішити такий публічно-правовий спір, заявляється вимога щодо відшкодування шкоди, що не дає можливість застосувати положення пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, в даному випадку слід сплачувати судовий збір на загальних підставах, з урахуванням внесених в Закон України "Про судовий збір" змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

За приписами підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1378 гривень.

Втім у зазначений судом строк, позивачем недоліки касаційної скарги усунуто частково, а саме: надіслано квитанцію про сплату судового збору в сумі 87,71 грн., отже не виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.

Оскільки недоліки касаційної скарги усунуті не в повному обсязі у строк, наданий судом, вона підлягає поверненню.

З урахуванням таких обставин та, керуючись статтями 108, 214 КАС України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області, Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання правочинів нечинними, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України В.В. Швець