Ухвала суду № 63256836, 06.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 876/5146/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року по справі № 809/631/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В C Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втрати працездатності, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що відповідачами неправомірно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втрати працездатності в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тому просить зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити вказану допомогу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втрати працездатності.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України та Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України за №707 від 12.05.2007, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржили відповідачі Державна фіскальна служба України Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, які покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просять постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликаються на те, що позивачу правомірно відмовлено у виплаті грошової допомоги, з мотивів втрати 07.11.2015 чинності Законом України "Про міліцію".

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ОСОБА_1 в період з 01.12.1996 до 11.08.2015 проходив службу в органах податкової міліції на посадах рядового і начальницького складу.

11.08.2015 наказом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за №239-о, на підставі свідоцтва про хворобу за №199 від 16.07.2015 року звільнено з посади та податкової міліції оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у місті Івано-Франківську ОСОБА_1 у запас згідно з підпунктом "б" (через хворобу) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР за №114 від 29.07.1991 року.

25.11.2015 року, рішенням медико - соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я в Івано - Франківській області, позивачу з 06.11.2015 встановлено ІІІ групу інвалідності, яка пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ та визначено ступінь втрати професійної працездатності 30%.

30.11.2015 року та 04.02.2016 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області із заявою та відповідними документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що під час проходження служби в органах податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано - Франківській області позивач отримав інвалідність.

Державною фіскальною службою України, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано - Франківській області відмовлено відповідачу у виплаті вказаної грошової допомоги, з мотивів втрати 07.11.2015 чинності Закону України "Про міліцію".

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що норма статті 23 Закону України "Про міліцію" підлягає застосуванню до спірних правовідносинах в редакції Закону чинного з моменту встановлення позивачу групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ (в органах податкової міліції) - 06.11.2015, оскільки саме з цього моменту у позивача настало право на отримання одноразової грошової допомоги.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно статті 4 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Згідно зі статтею 23 цього ж Закону (в редакції чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб - у разі встановлення інвалідності I групи, 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

21 жовтня 2015 року вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Частиною 2 даної Постанови визначено те, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. N208-VІІІ "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. N707.

Відповідно до пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого вищевказаною постановою, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності-дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3, цього Порядку, грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, 16.07.2015 року, а отже право на отримання спірної грошової допомоги у позивача виникло саме з цієї дати.

Отже, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про міліцію", в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Постанова Кабінету Міністрів України № 850, яким встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції ІІІ групи інвалідності, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Також на думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги твердження відповідачів про неможливість виплатити позивачу одноразову грошову допомогу позивачу в розмірі, встановленому статтею 23 Закон України "Про міліцію" в редакції від 13 лютого 2015 року, у зв'язку з тим, що на момент звернення ним за виплатою одноразової грошової допомоги, цей закон втратив чинність, з огляду на наступне:

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 надано офіційне тлумачення принципу дії закону в часі.

Так, в даному рішенні, зокрема, зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно -правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, зважаючи на те, що датою виникнення у позивача права на отримання грошової допомоги є довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, а не дата розгляду відповідачем заяви про призначення цієї виплати, то у відповідача не було правових підстав для повернення матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку з тим що Закон України "Про міліцію", втратив свою чинність.

З огляду на зазначене апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а відмова Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано - Франківській області у виплаті позивачу такої грошової допомоги, з підстав втрати чинності з 07.11.2015 Законом України "Про міліцію", є протиправною.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року по справі № 809/631/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник

Повний текст складено 08.12.2016 року

Повний текст складено 08.12.2016 року