Ухвала суду № 63256642, 08.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/10642/15

У Х В А Л А

08 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (далі - Відповідач-1, Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-2, Фонд), третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - Третя особа, ПАТ «КБ «УФС»), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №44712 від 04.07.2014 року, укладеного між Позивачем та ПАТ «КБ «УФС», оформлене наказом від 18.11.2014 року №6 (згідно переліку);

- зобов'язання Відповідача-1 подати до Фонду додаткову інформацію щодо Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду;

- зобов'язання Відповідача-2 включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2015 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №44712 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «УФС», оформлене наказом від 18.11.2014 року №6; зобов'язано Відповідача-1 подати до Фонду інформацію щодо Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Відповідача-2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись із постановою суду Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2015 року, Відповідач-1 вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова була ухвалена 22.09.2015 року, в той час як апеляційна скарга була подана Уповноваженою особою 11.11.2016 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так як Відповідач-1, як уповноважена особа Фонду, належить до суб'єктів владних повноважень, на нього поширюють свою дію положення абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 КАС України строк, який визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Таким чином, оскільки рішення судом першої інстанції ухвалене 22.09.2015 року, річний строк закінчився 23.09.2016 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції Апелянт отримав 02.10.2015 року, про що останній зазначив у первинній апеляційній скарзі (а.с. 69). Водночас апеляційна скарга подана до відділу поштового зв'язку 11.11.2016 року, тобто поза межами встановленого процесуальним законом річного строку на апеляційне оскарження рішення суду суб'єктом владних повноважень.

За таких обставин, оскільки апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана Уповноваженою особою після спливу одного року з моменту його оголошення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

При цьому судом враховується, що у рішенні від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п'ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 186, 189, 212 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Повернути Апелянту матеріали апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк