Ухвала суду № 63256312, 05.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року справа №805/2762/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

ОСОБА_2,

при секретареві судового засідання Томах О.О

за участю представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 р. у справі № 805/2762/15-а за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Донбас» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2015 року № 0000244100/2178/10/28-03-41,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі № 805/2762/15-а адміністративний позов ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 Донбас до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2015 №0000244100/2178/10/28-03-41, задоволено. В наслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 22 квітня 2015 року за №0000244100/2178/10/28-03-41 про збільшення суми грошового зобовязання за січень 2015 року у розмірі 22175,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 11087,50 грн.(т.2 арк..справи 16-18)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (т.2 арк. справи 42-44)

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення та постанову суду першої інстанції залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 Донбас є юридичною особою, ідентифікаційний код 31279540, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ( т.1 арк.справи 34).

Відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних позивача задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20.03.2015 року за № 94/28-03-41-31279540, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за січень 2015 року на суму ПДВ у розмірі 22175,00 грн. (т.1 арк.справи 67-71).

Позивачем надано зауваження та заперечення від 06.04.2015 року № 595 на ОСОБА_1 за №94/28-03-41-31279540 від 20.03.2015 року (т.1 арк.справи 72-73), на що була отримана відповідь відповідача від 17.04.2015 року №2099/10/28-03-41-3 у відповідності до якої завищення податкового кредиту на суму ПДВ за січень 2015 року в розмірі 22175,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту у розмірі 22175,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплачується до загального/спеціалізованого фонду державного бюджету у розмірі 22175,00 грн. (т.1 арк.справи 74-75).

З урахуванням висновків акту перевірки, податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 22 квітня 2015 року за № 0000244100/2178/10-28-03-41 про збільшення суми грошового зобовязання за січень 2015 року у розмірі 22175,00 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 11087,50 грн. (т.1 арк.справи 76).

13.05.2015 року позивач звернувся до Міжрегіанального головного управління ДФС зі скаргою на податкове повідомленнярішення від 22.04.2015 року № 0000244100/2178/10-28-03-41 (т.1 арк.справи 77) та отримав рішення від 29.05.2015 року №13357/10/28-10-10-4-33 про залишення скарги без розгляду у звязку із порушенням вимог пунктів 56.3 і 56.6 ст.56 Податкового кодексу України (т.1 арк.справи 80).

04.06.2015 року позивач звернувся до Міжрегіанального головного управління ДФС з повторною скаргою на податкове повідомленнярішення від 22.04.2015 року № 0000244100/2178/10-28-03-41(т.1 арк.справи 81-83).

22.06.2015 року надана відповідь за №15762/10/28-10-10-4-33 на повторну скаргу позивача, в якій зазначено, що скарга залишена без розгляду та повернута позивачу у звязку із порушенням платника податків вимог п.п.56.3 і 56.6 ст.56 Податкового кодексу України (т.1 арк.справи 84).

Колегією суддів встановлено, що між позивачем та ДП Донецька залізниця укладений договір про надання послуг 10.12.2014 року.

На підтвердження факту наданих та отриманих послуг між позивачем та ДП Донецька залізниця складені акти виконаних робіт, акт приймання наданих послуг (т.1 арк.справи 44,46).

Факт оплати за отримані послуги підтверджується платіжними дорученнями банку (т.1 арк.справи 38,40,42).

Для формування податкового кредиту по вищевказаним операціям ДП Донецька залізниця виписано позивачу податкові накладні та рахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (т.1 арк.справи 37,39,41,43,45,47,48).

Також, між позивачем та КП Компанія Вода Донбасу укладений договір про надання послуг від 01.01.2014 року.

На підтвердження факту оплати за надані та отримані послуги між позивачем та КП Компанія Вода Донбасу наявне платіжне доручення банку (т.1 арк.справи 61).

Для формування податкового кредиту по вищевказаній операції КП Компанія Вода Донбасу виписано позивачу податкову накладну (т.1 арк.справи 60).

Крім того, між позивачем та ПАТ По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз укладений договір про надання послуг від 01.11.2013 року.

На підтвердження факту оплати за надані та отримані послуги між позивачем та ПАТ По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз наявний акт приймання-передачі виконаних робіт (т.1 арк.справи 57).

Для формування податкового кредиту по вищевказаній операції ПАТ По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз виписано позивачу податкову накладну (т.1 арк.справи 56).

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 (абз. 1-3) статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З аналізу наведених норм, вбачається, що діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобовязаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом, що дає покупцю право на податковий кредит на підставі наступного.

Згідно п.п.201.9 ст.201 ПК України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому, підприємства постачальники є платниками податку на додану вартість та не звільнені від сплати податку за рішенням суду.

Іншої норми, стосовно не надання покупцю товарів/послуг права на віднесення сум податку до податкового кредиту за наявності первинних бухгалтерських документів, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, у тому числі податкові накладні, Податковий кодекс України не містить.

Оскільки, на підтвердження виконання договорів позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому числі податкові накладні, платіжні доручення, акти, рахунки, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо завищення підприємством податкового кредиту на суму ПДВ за січень 2015 року в розмірі 22175,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою зобовязання та сумою податкового кредиту у розмірі 22175,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка полягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету на 22175,00 грн. по взаємовідносинам з ПАТ По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз, ДП Донецька залізниця, КП Компанія Вода Донбасу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що податкове повідомленнярішення від 22 квітня 2015 року за № 0000244100/2178/10-28-03-41 про збільшення суми грошового зобовязання за січень 2015 року у розмірі 22175,00 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 11087,50 грн., винесено безпідставно та необгрунтовано, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 р. у справі № 805/2762/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 р. у справі № 805/2762/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 грудня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом пяти днів.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

ОСОБА_2