Постанова № 63255401, 06.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3084/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 атестаційної комісії №7 Національної поліції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Одеській області, Департамент захисту економіки Національної поліції України, Національна поліція України про визнання протиправним та скасування рішення (висновку),-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 атестаційної комісії №7 Національної поліції України про визнання незаконним та скасування рішення (висновку), оформленого протоколом засідання центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України від 01.03.2016 року, яке було прийняте стосовно нього, а саме: « 4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 листопада 2015 року наказом Голови НПУ № 174о/с його було призначено на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням спеціального звання «майор поліції». Відповідно до приписів ст. 58 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку) за умови успішного виконання службових обовязків.

Однак, позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню за відсутності жодної з підстав зазначених в ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», та п.3 Розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890, які містять вичерпний перелік підстав для проведення атестування, Підстав для проведення атестування позивача не існувало, оскільки його вже було призначено на посаду, яка рівнозначна тій, яку він займав в МВС України, він пропрацював на посаді менше року та не належав до категорії працівників, які підлягають атестації.

23 листопада 2015 року Національною поліцією України був виданий наказ № 102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України».

На виконання рішення щодо проведення атестації особового складу Національної поліції, наказом НПУ від 18.02.2016 року № 147 було створено центральну атестаційну комісію № 7 Національної поліції України та затверджено її персональний склад.

Виходячи зі змісту вищенаведених наказів Національної поліції України, позивач , через підставу ймовірного звільнення у разі невиконання наказу Національної поліції України, а саме: особи, які не зареєстровані у ЄЦВТМ не зможуть продовжити службу в поліції» (пп. 3 п. 1 Наказу № 102), в обовязковому порядку зареєструвався в ЄУЦВТМ для проходження тестування.

Також, в ході проведення атестації відповідачем допущено ряд порушень, а саме:

позивачу до початку співбесіди не повідомлений персональний склад атестаційної комісії, чим порушено його право на відвід члену атестаційної комісії, передбачене абз.2 п. 4 розділу III Інструкції;

відсутні протоколи, в яких викладені рішення атестаційної комісії про проведення співбесіди з позивачем, про обрання Голови і секретаря на момент співбесіди з позивачем обовязковість фіксування всіх рішень ЦАК у протоколах визначена п. 20 розділу IV Інструкції;

позивачем пройдений тест «на доброчесність та лояльність», який не передбачений Інструкцією, його результати не повідомлені;

при проведенні співбесіди членами ЦАК інші матеріали, в тому числі, які могли свідчити про невідповідність позивача критеріям, визначеним п. 16 розділу IV Інструкції;

в розпорядженні центральної атестаційної комісії були відомості, які свідчать про можливість позивача якісно виконувати покладені на нього функціональні обовязки та відповідність його займаній посаді, які безпідставно не були враховані;

проведення оцінки професійного рівня та кваліфікації працівника не допускається за ознаками, що безпосередньо не повязані з виконуваною роботою.

Відповідно до Закону України «Про професійний розвиток працівників», який має вищу юридичну силу по відношенню до наказу МВС, встановлено, що у разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність працівника займаній посаді йому повинні запропонувати: або переведення на нижчу посаду; або відправити на навчання, а протягом наступного року провести повторну атестацію і лише після відмови або після повторної атестації - звільнити.

За результатами атестування 01.03.2016 р. центральною атестаційною комісією № 7 НПУ прийнято рішення (висновок) щодо оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1, а саме: « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

З даним висновком атестаційної комісії позивач ознайомився 04 березня 2016 року та не погодившись із зазначеним рішенням направив 04.03.2016 р. за № 59/37 апеляційну скаргу до ОСОБА_2 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України.

Результати та висновки ОСОБА_2 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України позивачу не відомі.

Позивач вважає, що його атестування було протиправним з огляду на те, що він не підлягав атестації, атестація проводилась не обєктивно, а прийняте щодо нього рішення (висновок) центральної атестаційної комісії № 7 НПУ, а саме: « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» є протиправним, необґрунтованим, таким, що не ґрунтується на перевірених та встановлених фактах, у звязку з чим просить суд скасувати рішення (висновок) від 01.03.2016 р..

Ухвалою суду про відкриття провадження по справі від 11 липня 2016 року, ухвалою суду від 21 липня 2016 року та протокольною ухвалою суду від 09 серпня 2016 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Одеській області, Департамент захисту економіки Національної поліції України, Національну поліцію України.

Представник Департаменту захисту економіки Національної поліції України надав до суду письмові пояснення по суті позову, в яких зазначив, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне ( том 1 а.с. 171-174).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

На підставі статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 № 1465, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 та наказу Національної поліції України від 20.11.2015 №210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» проведено атестацію поліцейських структурних підрозділів Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Зі змісту п. 15 розділу IV Інструкції вбачається, що прийняття рішення за результатами атестування поліцейського є виключною прерогативою відповідної атестаційної комісії.

У позові позивач, також, посилається на норми Закону України «Про професійний розвиток працівників», яким визначено порядок, строки, графік проведення атестації працівників, у тому числі, на думку позивача, і працівників органів поліції. Однак, атестація поліцейських та мета такої атестації передбачена Законом України «Про Національну поліцію». Підзаконним нормативним актом, що визначає порядок атестування поліцейських є вищезгадана Інструкція, яка є спеціальним нормативно-правовим актом, як по відношенню до Закону України «Про Національну поліцію» так і до Закону України «Про професійний розвиток працівників».

Пунктом 6 розділу IV Інструкції передбачено, що не підлягають атестуванню лише поліцейські жіночої статі під час перебування у відпустках у звязку з вагітністю, пологами і догляду за дитиною.

Також, представник звернув увагу суду, що позивач добровільно погодився на проходження атестації та повністю пройшов процедуру атестації. До проходження атестації позивач не ставив питання перед своїм керівництвом або перед відповідною атестаційною комісією про те, що він не підлягає атестації.

До суду також надійшли заперечення представника ГУ НП в Одеській області та НП України (том 1 а.с. 177-182), в яких він просить у задоволенні адміністративного позову відмовити з тих самих підстав, що і представник Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

У судове засідання 30.11.2016 року прибули представник позивача та представник третьої особи Національної поліції України.

Представник третьої особи Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду не прибув, про час та місце судового розгляду справи, повідомлений належним чином, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України до суду не прибув, про час та місце судового розгляду справи, в силу ч.11 ст.35 КАС України, повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у звязку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, пояснення та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Позивач проходив службу в органах Національної поліції України, що згідно положень п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо її проходження, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов`язаних з її проходженням згідно п.2 ч.2 ст.17 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач ОСОБА_2 атестаційна комісія №7 Національної поліції України, є спеціальним органом з питань проведення атестування поліцейських, яка створена відповідно до п.п.1 п.2 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465, в компетенцію якого входить проведення атестування поліцейських та згідно п.15 Розділу цієї ж Інструкції складання обовязкового для керівника поліцейського висновку про подальше його просування по службі або звільнення з неї, а тому, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.17 КАС України, спори щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з цього приводу віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з серпня 2002 року безперервно проходив службу у військах та органах внутрішніх справ України. Остання посада в органах внутрішніх справ до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» - старший оперуповноважений карного розшуку Камянського відділення міліції Ізмаїльського МВ (з обслуговування м. Ізмаїл та Ізмаїльського району) ГУ МВС України в Одеській області (том 2 а.с.9-15 ).

02 липня 2015 року прийнятий Закон України «Про Національну поліцію», який згідно з його преамбулою визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з п.1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закон №580-VІІІ набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Закон України «Про Національну поліцію» опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до п.4 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 8 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно з п.9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до п.12 працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема майор міліції - майор поліції.

Наказом Голови Національної поліції України за № 174 о/с від 11.11.2015 р., відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_3, призначений із 07.11.2015 року, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, оперуповноваженим управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, з присвоєнням йому спеціального звання майор поліції. Підставою слугувала заява позивача від 07.11.2015 р.(том 1 а.с. 189-190, том 2 а.с. 17).

Наказом Голови Національної поліції України від 20.11.2015 року № 210 о/с (том 1 а.с. 184) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» було призначено проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві та зобов'язано, зокрема, керівників міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК) скласти списки поліцейських міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), які підлягають атестуванню; скласти атестаційні листи стосовно поліцейських; підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій у разі необхідності.

Наказом Голови Національної поліції України від 28.12.2015 року № 217 продовжено проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві по 30 січня 2016 року.

Наказом Голови Національної поліції України від 29.01.2016 року №80 продовжено проведення атестування поліцейських: апарату Національної поліції України до 15 лютого 2016 року, а міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» до 31 березня 2016 року.

18.02.2016 р. наказом Національної поліції України за № 147 створено ОСОБА_2 атестаційну комісію №7 Національної поліції України та затверджено її персональний склад у кількості 7 осіб. Визначено, що засідання ЦАК № 7 проводяться за адресою: м.Одеса, вул. Успенська, 1 з 18 лютого 2016 року (том 1 а.с. 186).

Відносно позивача, на підставі наказу від 20.11.2015 р. № 210 о/с, 22.02.2016 р. складений атестаційний лист, в якому зазначено, що ОСОБА_3 за період служби в органах внутрішніх справ і в займаній посаді зарекомендував себе з позитивного боку, як грамотний фахівець, ініціативний і принциповий співробітник. До виконання службових обовязків ставиться добросовісно і сумлінно. Має спеціальну підготовку та досвід практичної роботи. Здатний швидко аналізувати оперативну обстановку та приймати правильні рішення. Відзначається працездатністю, готовністю працювати в складних умовах. Самокритичний, визнає власні упущення. Добре знає чинне законодавство та нормативні акти, що регулюють діяльність органів внутрішніх справ, Національної поліції України, управління захисту економіки в цілому (а.с. 164, 201).

Атестаційний лист підписаний начальником відділу управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України полковником поліції ОСОБА_4.

Згідно з висновком прямого керівника заступника начальника управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_5 - позивач «займаній посаді відповідає».

У розділі ІІІ атестаційного листа «Результати тестування» зазначено «тестування на загальні навички 27/60, професійне тестування 28/60».

Протоколом центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України від 29.02.2016 р. № 16.00004192 визначено перелік осіб, які проходять співбесіду 01.03.2016 р., до якого включено і позивача (том 1 а.с. 209-210).

Згідно з протоколом від 01.03.2016 року ОП№ 15.00004192.0027939 (том 1 а.с. 212) засідання центральної атестаційної комісії №7 були присутні: голова комісії: ОСОБА_6, на яку було покладено виконання обовязків голови 01.03.2016 р., згідно з протоколом ЦАК № 7 від 01.03.2016 р. № 01.00000259 (том 1 а.с. 211), секретар комісії: ОСОБА_7 та члени комісії: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Членами комісії під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

В протоколі також зазначено, що «членами Апарат НП ОСОБА_2 атестаційна комісія №7 особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою Апарат НП ОСОБА_2 атестаційна комісія №7 поставлено на голосування рішення, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». За результатами голосування: за - 6 проти - 0 (том 1 а.с. 212).

Зазначені результати атестування занесені до розділу ІV атестаційного листа (том 1 а.с. 164, 201).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення ОСОБА_2 атестаційної комісії № 7 Національної поліції України, оформлене протоколом від 01.03.2016 р., необґрунтованим, а позовну вимогу такою, що підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію»).

Статтею 59 цього Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Згідно з приписами статті 58 Закону України «Про національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Таким чином, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію шляхом видання наказу про призначення за його згодою він вважається відповідно до ст.58 Закону призначеним безстроково та з забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, за умови успішного виконання службових обов'язків.

Наказ Голови Національної поліції України від 11.11.2015 року № 174 о/с про прийняття ОСОБА_3 на службу в поліцію та призначення із 07.11.2015 року на посаду не містить жодних застережень про тимчасовість його призначення на посаду.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_3 з 07.11.2015 року проходить службу в органах Національної поліції України на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, у відповідності до ст. 58 Закону України «Про Національну поліцію» безстроково (до виходу на пенсію або у відставку) із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, за умови успішного виконання службових обов'язків.

Однією з таких гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.

Насамперед слід зазначити, що атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського (ч.1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію»).

Пунктами 9-12 Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» не було передбачено проведення атестації усіх без будь-яких виключень працівників поліції, які перейшли на службу за переводом з лав міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад.

Наказ Голови Національної поліції України від 20.11.2015 року №210 о/с про призначення проведення атестації поліцейських апарату управління Національної поліції України та підпорядкованих структурних підрозділів, виданий в порушення вимог ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», не ґрунтується на положеннях Конституції та законах України та в порушення вимог ч.1 ст.7 цього ж Закону не забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

За вказаних обставин, суд, згідно ст.9 КАС України не може розглядати цей наказ, як належну законну підставу для проведення атестації позивача, а тому застосовує для оцінки законності призначення та проведення атестації позивача положення Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію» та інші нормативні акти, які відповідають ним.

Оцінюючи обставини справи, суд дійшов висновку, що підстав, встановлених Законом України Про Національну поліцію, для призначення проведення атестації у відношенні, зокрема, позивача не було.

Наказ від 20.11.2015 року № 210 о/с містить лише мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 ст.57 Закону. На цю мету проведення атестування посилаються і представники третіх осіб у письмових запереченнях, обґрунтовуючи правомірність вказаного наказу та правомірність проведення атестування позивача, у відповідності з цим наказом. Проте таке обґрунтування є неспроможним, оскільки мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, так як, мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава це причина або достатній привід для її проведення.

В той же час, частиною 2 статті 57 Закону України Про Національну поліцію передбачені підстави проведення атестації поліцейського у окремих випадках: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція), зокрема пункт 3 розділу І Інструкції.

Відповідно до даних атестаційного листа позивача від 22.02.2016 року, атестація позивача проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» та у пункті 3 розділу І Інструкції.

Таким чином, суд констатує, що індивідуальних підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», для призначення Головою Національної поліції України атестації позивача станом на 20.11.2015 року також не було.

Також, суд вважає, що призначення для проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 року по справі №21-42а-12 (номер рішення у ЄДРСР - 24068075) встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ «Про міліцію», Законом України від 2 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 року по справі №21-8а15 (номер рішення у ЄДРСР 42946756).

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції - Законом України «Про Національну поліцію» не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням наведених рішень Верховного Суду України, вважає за можливим застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України «Про професійний розвиток працівників».

Статтею 12 цього Закону визначені категорії працівників, які не підлягають атестації. Так, зокрема, згідно ч.1 цієї статті не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Позивача було призначено із 07.11.2015 року на теперішню посаду наказом Голови Національної поліції України від 11.11.2015 року №174 о/с вперше, а тому він не міг бути призначений до проходження атестації за цією посадою до 08.11.2016 року.

За таких обставин, були відсутні підстави для включення позивача до списку поліцейських апарату Національної поліції, міжрегіональних територіальних органів, які підлягають атестуванню згідно з наказом Голови Національної поліції України від 20.11.2015 року №210 о/с, та відповідно неправомірним є проведення його атестування.

Твердження представника Національної поліції України у письмових запереченнях, що ОСОБА_3 сам виявив бажання проходити атестацію, так як зареєструвався для її проходження, а тому відсутні протиправні дії з боку Національної поліції України щодо віднесення позивача до поліцейських, які підлягають атестуванню, суд не приймає до уваги, оскільки зі змісту наказу Голови Національної поліції України від 20.11.2015 року № 210 о/с атестуванню підлягали всі поліцейські апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві. Виконання ОСОБА_3, як поліцейським вказаного наказу не є свідченням правомірності дій НПУ щодо віднесення позивача до поліцейських, які підлягають атестуванню та проведення її атестування при відсутності на це встановлених Законом підстав.

Крім того, відповідно до п.п.2,3 п.1 наказу НП України від 23.11.2015 року №102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України» було передбачено забезпечення реєстрації всіх без винятку осіб, які виявили бажання пройти атестування у єдиній централізованій відомчий телекомунікаційній мережі (ЄЦВТМ) та поінформувати особовий склад про те, що особи, які не зареєстровані у ЄЦВТМ, не будуть допущені до участі в атестуванні та не зможуть продовжити службу в поліції.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про національну поліцію» порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

На виконання вказаної норми, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, яка і визначає створення атестаційних комісій, організацію та порядок проведення атестування поліцейських. Даний нормативно-правовий акт, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 р. за № 1445/27890.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.

Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Дослідивши атестаційний лист відносно позивача суд встановив, що ОСОБА_3 за період служби в органах внутрішніх справ і в займаній посаді зарекомендував себе з позитивного боку, як грамотний фахівець, ініціативний співробітник. До виконання службових обовязків ставиться добросовісно і сумлінно. Професійно підготовлений добре, володіє почуттям особистої відповідальності за доручену справу. Здатний швидко аналізувати оперативну обстановку на території області та приймати правильні рішення щодо її стабілізації. Відзначається високою працездатністю, готовністю працювати в складних умовах. Самокритичний, визнає власні упущення. Чинне законодавство та нормативні акти, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ, Національної поліції України, управління захисту економіки знає та добре ними володіє.

Також в атестаційному листі вказано, що в 2015 році ОСОБА_3 розглянуто 47 заяв, по яких прийнято рішення. Відкрито 24 кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування. Підозру в скоєнні кримінальних правопорушень оголошено 22 особам. Закінчено досудове розслідування та направлено до суду з обвинувальним актом 26 кримінальних проваджень. За результатами судових розглядів по вищевказаних кримінальних провадженнях до кримінальної відповідальності притягнуто 22 осіб.

За характером врівноважений, витриманий. Морально стійкий. У спілкуванні з колегами по службі та громадянами тактовний, ввічливий. Взаємовідносини будує на ділових засадах, в колективі має авторитет. При виконанні службових завдань не рахується з особистим часом. На зауваження реагує правильно, робить належні висновки, вживає заходів щодо усунення недоліків.

Табельну вогнепальну зброю знає та впевнено нею володіє. Фізично розвинутий. У стройовому відношенні підтягнутий, завжди має охайний зовнішній вигляд, дотримується встановлених правил носіння форменого одягу (том 1 а.с. 164. 201).

Крім того, згідно з п.10 Розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно з п.15 Розділу ІV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Відповідно до п.12, п.13 Розділу VІ Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення.

Таким чином, аналіз вищевказаних норм, свідчить про те, що приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції.

Згідно з протоколом ОСОБА_2 атестаційної комісії №7 від 01.03.2016 р. членами комісії під час проведення атестації позивача було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. Копії вказаних документів додані до позову та досліджені судом. Вказані документи не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обовязків, навпаки він характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обовязків.

Також у вказаному протоколі ЦАК № 7 зазначено, що «членами Апарат НП ОСОБА_2 атестаційна комісія №7 особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою Апарат НП ОСОБА_2 атестаційна комісія №7 поставлено на голосування рішення, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». За результатами голосування: за - 6, проти - 0. Зазначені результати атестування занесені в розділ ІV атестаційного листа ОСОБА_3.

Суд дослідивши протокол центральної атестаційної комісії № 7 від 01.03.2016 р., дійшов до висновку, що в ньому відсутні обґрунтування та мотиви прийнятого рішення.

Протоколом є документ, який містить запис усього, про що йшлося на засіданні. Враховуючи відсутність запису технічними засобами засідання, а також тієї обставини, що відповідно до п.17 Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення та голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, суд вважає, що протокол повинен відображати підстави прийнятого рішення «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» з зазначенням яким саме критеріям, встановленим законодавством, не відповідає поліцейський, який проходив атестацію.

Проте в протоколі засідання ОСОБА_2 атестаційної комісії №7 від 01.03.2016 р. не відображені підстави для прийняття вказаного рішення комісією, не відображений перелік питань, які були поставлені позивачу членами атестаційної комісії під час проведення співбесіди та які саме позивач надав відповіді, а також на які питання не надав чи уникав відповіді.

Відсутність в протоколі вказаних обставин при наявності атестаційного листа, в якому позивач характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обовязків, свідчить про необґрунтованість та не відповідність прийнятого рішення атестаційному листу та наданим комісії матеріалам, зміст яких в протоколах не спростований. Крім того, позивач показав добрі результати тестування (тестування загальних навичок - 27/60; професійне тестування - 28/60). Згідно з інформаційною довідкою начальника сектору управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ НПУ підполковника поліції ОСОБА_12 від 22.02.2016 року, ОСОБА_1 діючих стягнень не має та заохочувався 5 разів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що висновок ОСОБА_2 атестаційної комісії №7 від 01.03.2016 р. «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» щодо старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_3 є протиправним і необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст.55 Конституції України Кожному гарантоване право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових й службових осіб.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, вказані правові норми Конституції України та КАС України надають право особі звернутись до суду, якщо рішенням, дії чи бездіяльність суб'єкту владних повноважень порушує її права, свободи чи інтереси.

Згідно положень п.15 Розділу ІV Інструкції результати проходження атестації поліцейським оформлюється відповідним висновком, який може бути: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до п.24 Розділу ІV Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Пунктом 28 Розділу ІV Інструкції встановлено, що керівника органів поліції, яким надано право призначання поліцейського на посаду та звільнення з посади або із служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктами 3 та 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Відповідно до п.5 Розділу VІ Інструкції встановлено, що поліцейський щодо якого центральною атестаційною комісією або атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений пунктами 3 та 4 пункту 15 Розділу ІV Інструкції, має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення з висновком або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Тобто МВС України текстом вказаної Інструкції та Міністерство юстиції України, зареєструвавши її, підтверджують, що висновок атестаційних комісії, визначений пунктами 3 та 4 пункту 15 Розділу ІV Інструкції порушують права поліцейського, а тому йому надається право на його оскарження.

Законодавством передбачено два шляхи оскарження такого висновку атестаційної комісії - згідно п.5 Розділу VІ Інструкції така скарга може бути подана поліцейським до відповідно створених апеляційних комісій або згідно положень ст.55 Конституції України та ч.1 ст.6 КАС України безпосередньо до суду.

Закон не пов'язує звернення до суду попереднім обов'язковим розглядом цієї скарги відповідною апеляційною атестаційною комісією, до того ж норми ст.55 Конституції України є нормами прямої дії для забезпечення права особи на доступ до суду, який гарантований особі ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, яке є гарантоване державою Україна та не може бути звужено або обмежено нормами національного законодавства.

Оскаржуване рішення прийнято суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, отже такий акт індивідуальної дії підпадає під судовий контроль суду адміністративної юрисдикції, що узгоджується із завданням адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що рішення ОСОБА_2 атестаційної комісії № 7 Національної поліції України від 01.03.2016 року, яке оформлене протоколом про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення з органів поліції, є таким, що безпосередньо порушує його права з питань проходження публічної служби, а тому може бути оскаржене позивачем безпосередньо до суду згідно положень ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини її основоположних свобод 1950 року, ст.55 Конституції України, ч.1 ст.6 КАС України.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 35, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 атестаційної комісії №7 Національної поліції України, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Одеській області, Департамент захисту економіки Національної поліції України, Національна поліція України про визнання незаконним та скасування рішення (висновку) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок), оформлене протоколом засідання центральної атестаційної комісії № 7 Національної поліції України від 01.03.2016 року, яке було прийняте стосовно ОСОБА_3, а саме: « 4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Корой