Постанова № 63254961, 07.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року о 11 год. 21 хв.Справа № 808/2635/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», м. Запоріжжя

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство Радіоприлад, (надалі позивач або ЗДП Радіоприлад), звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2016 №0000311700, яким визначено суму грошового зобовязання за платежем військовий збір на суму 278 886 грн. 38 коп. та від 03.06.2016 №0000301700, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 3 627 833 грн. 58 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у звязку з висновком, зробленим в Акті перевірки про наявність заборгованості у позивача перед бюджетом по перерахуванню сум з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1442028 грн. 55 коп. та військового збору у розмірі 111637 грн. 31 коп. Такий висновок ґрунтується на тому, що перерахування до бюджету сум утриманих податку та збору здійснювалось з рахунку відособленого підрозділу «ЗТФ ЗДП «Радіоприлад». Позивач посилаючись на п.36.4 ст. 36 Податкового кодексу України, ч.4 ст.64 Господарського кодексу України, ст. 95 Цивільного кодексу України та п.1.5, 3.2 Положення про відособлений підрозділ Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» вважає, що суми податку та збору перераховані до бюджету у повному обсязі. Крім того зазначає, що відповідачем у даному випадку застосовані штрафні санкції одночасно за ст. 126 та за ст. 127 ПК України, що свідчить про подвійне застосування санкцій.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує. Зокрема зазначає, що під час проведення перевірки банківських документів було встановлено, що у 2014-2015 роках в деяких платіжних дорученнях по перерахуванню до бюджету податку з доходів фізичних осіб та військового збору в графі «платник» зазначено «ЗТФ ЗДП «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 25764081) замість «ЗДП «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 14313317) у звязку з чим у останнього виникла заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

З підстав викладених в письмових запереченнях просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» зареєстроване Запорізьким міським управлінням юстиції 02.07.1993. На облік як платник податків позивач був взятий з 20.07.1993 №7940, перебуває на обліку в ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя.

У період з 28.03.2014 по 22.04.2016 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі направлень від 28.03.2016 №№161, 163, 156, 158, 157, 159, 200, 202, 201, 155, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст.77 Податкового кодексу України відповідно до плану графіку проведення документальної планової виїзної перевірки субєкта господарювання та на підставі наказів ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.03.2016 та від 21.04.2016 №402 проведена документальна планова виїзна перевірка ЗДП «Радіоприлад» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 13.12.2015, за результатом якої складено акт від 18.05.2016 №37/08-01-14-01/14313317.

У висновках Акту від 18.05.2016 №37/08-01-14-01/14313317 серед іншого вказано про порушення позивачем:

- пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, а саме:

а) неперерахування податку з доходів фізичних осіб у строки встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду за 2014 р- 2015 р.;

б) заборгованість про перерахування податку з доходів фізичних осіб у строки, встановлені Податковим кодексом України, у сумі 1442028 грн. 55 коп. станом на 31.12.2015;

- пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: за неперерахування та перерахування не в повному обсязі податку з доходів фізичних осіб до бюджету, відповідно до пп.129.1.3 п.129.1, п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 450593 грн. 93 коп.;

- пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168, пп. 1.4 частини 16 прим. 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: а) неперерахування військового збору у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду за 2014 р. 2015 р.; заборгованість по перерахуванню військового збору у строки, встановлені Податковим кодексом України у сумі 111637 грн. 31 коп. станом на 31.12.2015.;

- пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168, пп. 1.4 частини 16 прим. 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за неперахування та перерахування не в повному обсязі військового збору до бюджету, відповідно до пп.129.1.3 п. 129.1, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в 32430 грн. 09 коп.

На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 03.06.2016 №0000311700 (а.с. 34 т.1), яким визначено суму грошового зобовязання по військовому збору та пені, у сумі 278 886,38 грн. із них: 111 637,31 грн. за податковим зобовязанням, 134 818,98 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, 32 430,09 грн. сума пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України санкціями.

- від 03.06.2016 року № НОМЕР_1 (а.с.22 т.1), яким визначено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п та пені, у сумі 3 627 833,58 грн. із них: 1 442 028,55 грн. за податковим зобовязанням, 1 735 211,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, 450 593,93 грн. сума пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України санкціями.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

В обґрунтування нарахування позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями заборгованості за платежем військовий збір у сумі 278 886 грн. 38 коп. та з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 627 833 грн. 58 коп. відповідач посилається на те, що під час перевірки банківських документів встановлено, що у 2014 2015 роках в деяких платіжних дорученнях по перерахуванню до бюджету вказаного податку та збору в графі «платник» зазначено «ЗТФ ЗДП «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 25764081) замість «ЗДП «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 14313317), що на думку відповідача є порушенням пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Так, статтею 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 ПК України виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Статтею 19 ПК України визначено наступне: платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах (п.19.1); представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності (п. 19.2); представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків (п. 19.3).

Відповідно до ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є і позивачем, і відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов'язань як на головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Також ст. 95 ЦКУ передбачено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Отже, відокремлені підрозділи не несуть самостійну майнову відповідальність. В будь-якому випадку за дії та рішення представництва відповідальність несе підприємство яке створило своїм рішенням цей відокремлений підрозділ, не має при цьому значення те, що представництво має свій банківський рахунок, печатку чи фірмовий бланк.

Крім того, керівник відособленого підрозділу призначаються юридичною особою і діє на підставі виданої нею довіреності. Це означає, що відокремлений підрозділ не може діяти від свого імені і діє виключно від імені підприємства яке його створило.

Підрозділ не набуває будь-яких прав на майно в т.ч. і на грошові кошти, оскільки право власності на нього належить виключно підприємству, яке наділяє ним представництво.

Так, відособлений підрозділ Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» Зовнішньоторгівельна фірма Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 25764081) діє на підставі Положення (а.с. 119-123 т.2), затверджено наказом №431 від 27.09.1999 року та згідно з п.1.5 Положення, Фірма відповідає за зобовязаннями ЗДП «Радіоприлад».

Відповідно до п.3.2 Керівництво Фірмою здійснюється директором Фірми, який призначається та звільняється з посади наказом генерального директора ЗДП «Радіоприлад». Директор Фірми діє в межах повноважень, наданих генеральним директором ЗДП «Радіоприлад». Повноваження надаються дорученнями, довіреністю, наказами, розпорядженнями, підписаними директором ЗДП «Радіоприлад», цим Положенням.

Враховуючи викладене, перерахування з рахунку, відкритому відособленому підрозділу «ЗТФ ЗДП «Радіоприлад» сум ПДФО та військового збору до бюджету означає виконання податкового обовязку ЗДП «Радіоприлад». Це повністю спростовує висновки у акті перевірки про наявність заборгованості по сплаті цього податку та збору.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. А загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, суми податку на доходи фізичних осіб, що визначені ЗДП «Радіоприлад» у поданих до податкового органу податкових розрахунках форми 1ДФ, є узгодженими та підлягали сплаті до бюджету у строки, встановлені для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога -письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішенням) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У ст. 58 Податкового кодексу України визначено поняття податкового повідомлення-рішення, а саме - у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що порядок сплати військового збору є ідентичним порядку сплати податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, враховуючи узгодженість податкових зобов'язань позивача у зв'язку з підтвердженим перевіркою своєчасним поданням податкових розрахунків форми 1ДФ, для стягнення нібито несвоєчасно та не в повному обсязі перераховані до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України платнику податків підлягала до надіслання податкова вимога, а не податкові повідомлення-рішення.

Крім того, як свідчать розрахунки штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб (а.с. 23-33, а.с.35 -42 т.1) відповідачем у даному випадку застосовані штрафні санкції одночасно як за ст. 126, так і за ст. 127 ПК України.

Згідно з підпунктом 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Тобто вказаними нормами передбачені різні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Однак, відповідачем не надано обґрунтування правових підстав для нарахування штрафних санкцій одночасно за ст. 126 та за ст. 127 ПК України.

Таким чином, визначення у спірних рішеннях податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору із застосуванням штрафних санкцій і нарахування пені здійснені безпідставно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд наголошує на тому, що обовязок доказування в даному випадку покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вастберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції суд зазначив, що … адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

При цьому, суд вважає за потрібне зазначити про необхідність дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність і обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що були предметом нового розгляду даної справи, підлягають задоволенню.

Як зазначено у ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0000301700 від 03 червня 2016 року та №0000311700 від 03 червня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» судовий збір у розмірі 58600 грн. 79 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова