Постанова № 63254670, 28.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 р. Справа № 804/3933/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача-1: ОСОБА_3,

представника відповідача-2: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖГОРОД»

до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3, ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування приписів та постанов про накладення штрафів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЖГОРОД» (далі ТОВ «ЮЖГОРОД») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 (відповідач-1), ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі ДДАБІ у Запорізькій області, відповідач-2), в якому просило визнати протиправними та скасувати приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №17 від 31.05.2016р. та №18 від 31.05.2016р., а також постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/1008-22.1/1699 від 14.06.2016р. та №21/1008-22.1/1700 від 14.06.2016р.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням додаткових пояснень, зазначалося, що відповідач-1 за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил дійшов помилкового висновку про виконання ТОВ «ЮЖГОРОД» будівельних робіт з реконструкції приміщення, що перебуває в його власності, без отримання права на виконання зазначених робіт, оскільки позивач фактично здійснив перепланування цього приміщення, а не його реконструкцію, так як в обєкті не змінилися ні його геометричні розміри, ні його функціональне призначення, отже, отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції приміщення позивач не повинен був. Улаштування на обєкті магазину роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, а не салону-магазину килимового покриття, лінолеуму та шпалер, не є зміною функціонального призначення, оскільки діяльність такого магазину відбувається в межах функціонального призначення приміщення громадського призначення, вбудованого в житловий будинок. На першому поверсі спірного приміщення не влаштовано цех з переробки продовольчих продуктів (кулінарія), зони виготовлення хлібобулочних виробів в торгівельному залі, як зазначає відповідач, оскільки у спірному приміщенні немає централізованого механізованого виробництва кулінарних напівфабрикатів, борошняних кондитерських і булочних виробів, так само не здійснюється забезпечення ними інших закладів та обєктів роздрібної торгівлі. У звязку із тим, що реконструкція обєкта позивачем не здійснювалась, то і вводити його в експлуатацію позивач не повинен. Улаштування на першому поверсі санвузлів у коридорі, а також зміна мереж водопроводу та каналізації, електромережі для забезпечення потреб зазначених приміщень не потребують отримання дозволу або окремого введення в експлуатацію. При цьому означений обєкт вже прийнятий в експлуатацію згідно з актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта №92р від 27.01.2000р. Також позивач зазначав, що висновки відповідача спростовуються результатами проведеного судовим експертом ОСОБА_6 будівельно-технічного дослідження, яким встановлено, що у приміщенні не здійснювалися будівельні роботи з реконструкції, а мало місце перепланування, і функціональне призначення приміщення не змінилося, отже, після завершення зазначених робіт введення обєкта в експлуатацію не потребується. Крім того, позивач вказував на помилковість висновків відповідача-1 про віднесення обєкта будівництва до ІІІ категорії складності, з посиланням на те, що віднесення обєкта будівництва до певної категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва, а не відповідачем-1, отже, останній діяв поза межами своєї компетенції, тим більше, що відповідно до вищевказаного висновку будівельно-технічного дослідження переплановані приміщення відносяться до ІІ категорії складності. Також позивач зазначав, що у відповідача-1 відсутні повноваження на здійснення таких заходів як зупинення діяльності позивача шляхом заборони експлуатації приміщення, про що вказано в оскаржуваних приписах, так як за наявності підстав для такої заборони відповідач мав звернутися до суду з відповідним позовом в порядку ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, позивач посилався на те, що він не є ані замовником, ані підрядником виконання робіт на обєкті, повязаних з улаштуванням магазину роздрібної торгівлі, тому приписи та штрафи, з урахуванням норм п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», мають застосовуватися не до нього, а до того, хто був замовником будівництва обєкта. Також позивач зазначав, що твердження відповідача про те, що перевірка проводилася в присутності головного інженера ТОВ «ЮЖГОРОД» ОСОБА_7 не відповідає дійсності.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому та додаткових поясненнях до нього доводи, просили його задовольнити.

Відповідачі предявлений позов не визнали.

Відповідачем-1 було подано письмові заперечення на позов, в яких останній просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки було встановлено, що позивачем в порушення вимог п.2 ч.1 ст.34, ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, виконані будівельні роботи з реконструкції приміщення без отримання права на виконання зазначених робіт, а також в порушення ч.ч.8,10 ст. ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.12,16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, реконструйований обєкт експлуатується без введення його в експлуатацію. У звязку із цим відповідачем-1 відповідно до п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» видано відповідні приписи щодо усунення виявлених порушень. Також відносно позивача складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а в подальшому за результатами розгляду цих протоколів винесено оскаржувані постанови про накладення штрафів згідно з Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244.

Відповідач-2 правом на подання письмових заперечень на позов не скористався.

Відповідач-1 та представник відповідача-2 у судовому засіданні також заперечували проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на нього.

Додатково представник відповідача-2 суду пояснив, що в договорі оренди, за яким позивач передавав вищеозначене приміщення у користування ТОВ «Омега», вже зазначено про зміну функціонального призначення обєкта, оскільки вказано, що обєкт оренди передається орендарю з метою розміщення магазину формату «супермаркет» для здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами, непродовольчими товарами, а також для складування товарів, для здійснення діяльності з переробки продовольчих товарів у фабрикати та напівфабрикати, виготовлення продовольчих товарів. Однак, не зважаючи на це, проектна документація розроблена не була, дозвіл на здійснення реконструкції не отримувався, а обєкт в експлуатацію не вводився. Оскільки проектна документація розроблена не була, то і категорія складності обєкта визначалася інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3, як фахівцем у цій галузі. При цьому жодного документа на спростування визначеної відповідачем-1 категорії складності обєкта позивачем не надано.

Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача-1, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.41 Закону України №3038-VI від 17.02.2011р. «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів цієї норми закону постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з абз.2 п.1 та п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

При цьому п.7 цього Порядку визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а також виявлення факту самочинного будівництва обєкта.

Судом встановлено, що на підставі звернення районної адміністрації по Орджонікідзевському району від 04.03.2016р. за вих. №Д-0117 та виявлення факту самочинного будівництва, відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 22.04.2016р. №205 головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ЮЖГОРОД» на обєкті будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення першого поверху з підвалом (літ.А-5, А1) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 7, за результатами якої складено акт від 27.05.2016р.

Згідно з вищеозначеним актом перевірки від 27.05.2016р. за її результатами встановлено виконання ТОВ «ЮЖГОРОД» будівельних робіт з реконструкції зазначених приміщень без отримання права на виконання зазначених робіт, що є порушенням вимог п.2 ч.1 ст.34, ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, а також факт експлуатації вказаного обєкту без прийняття його до експлуатації, що є порушенням ч.ч.8,10 ст. ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.12,16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461.

На підставі акта перевірки від 27.05.2016р. відповідачем-1 складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2016р., в яких зазначено, що за виявлені перевіркою порушення, а саме: за виконання будівельних робіт з реконструкції зазначених приміщень без отримання права на виконання зазначених робіт та за експлуатацію обєкту без прийняття його до експлуатації встановлено відповідальність приписами абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відповідно.

Також на підставі акта перевірки відповідачем-1 видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.05.2016р. №17 та №18, якими вимагалося не експлуатувати обєкт з 31.05.2016р. до прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31.05.2016р. за вих.№1008-22.1/1536 примірники вищевказаних акта перевірки, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил були надіслані засобами поштового звязку на адресу ТОВ «ЮЖГОРОД».

Також цим листом позивача було запрошено на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який призначено на 14.06.2016р. о 13год. 00хвил.

ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31.05.2016р. за вих.№1008-22.1/1536 ТОВ «ЮЖГОРОД» отримало 06.06.2016р., що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем-1 видано постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2016р.:

- №20/1008-22.1/1699, якою ТОВ «ЮЖГОРОД» визнане винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладеного на нього за це штраф у сумі 130500,00грн.;

- №21/1008-22.1/1700, якою ТОВ «ЮЖГОРОД» визнане винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладеного на нього за це штраф у сумі 130500,00грн.

Так, п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Частиною 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до п.26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорії складності, підключення об'єкта до інженерних мереж та споруд без реєстрації декларації забороняється.

При цьому абз.1 п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, визначено, що будівельні роботи це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з п.3.21 ДБН-2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку обєкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Як свідчать матеріали перевірки, відповідачем-2 за її результатами встановлено здійснення позивачем реконструкції обєкта будівництва у вигляді зміни його функціонального призначення.

Так, згідно з актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, затвердженим розпорядженням міського голови від 27.01.2000р. №92р., нежитлове приміщення першого поверху з підвалом в житловому будинку №7 по бул. Центральному у м. Запоріжжя було прийнято до експлуатації як салон-магазин килимового покриття, лінолеуму та шпалер після реконструкції орендованих приміщень.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.03.2014р. серії САК №856622 власником нежитлового приміщення першого поверху з підвалом (літ.А-5, А1), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд.7, є ТОВ «ЮЖГОРОД».

Як в технічному паспорті на вищевказане приміщення від 06.04.2009р., виданому Запорізьким МБТІ, так і в технічному паспорті на це приміщення ОСОБА_3 БТІ №483 від 31.05.2016р., виданому Запорізькою торговою промисловою палатою, зазначено призначення будівлі «торгівля (підприємство торгівлі)».

Судом встановлено, що 15.12.2015р. ТОВ «ЮЖГОРОД» було укладено з ТОВ «Омега» договір оренди нежитлових приміщень №15/1-1, відповідно до якого ТОВ «ЮЖГОРОД», як орендодавець, передав ТОВ «Омега», як орендарю, в платне користування (оренду) нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 972кв.м., яке розташоване в м. Запоріжжя, бульвар Центральний,7, а саме: площа 1-го поверху 725кв.м.; площа підвалу 247кв.м.

При цьому відповідно до п.1.2 договору оренди нежитлових приміщень №15/1-1 від 15.12.2015р. обєкт оренди передається орендарю з метою розміщення магазину формату «супермаркет» для здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами, непродовольчими товарами, а також для складування товарів, для здійснення діяльності з переробки продовольчих товарів у фабрикати та напівфабрикати, виготовлення продовольчих товарів (надалі цільове використання).

Згідно з п.2.1 договору оренди нежитлових приміщень №15/1-1 від 15.12.2015р. цільове використання, вказане у п.1.2 цього договору, не може бути змінено орендарем без попереднього письмового узгодження з орендодавцем. Якщо орендар змінить цільове призначення або буде здійснювати без погодження з орендодавцем діяльність, не передбачену цим договором, орендодавець направляє орендарю письмову вимогу про усунення таких неузгоджених дій.

Пунктом 16.3 вказаного договору передбачено, що орендар зобовязаний погодити з представниками орендодавця всі види ремонтних робіт та терміни виконання. Фінансування даних робіт узгоджується сторонами додатково.

Відповідно до п.18.2 цього договору орендар за погодженням з орендодавцем може проводити за свій рахунок капітальний ремонт конструктивних елементів обєкту оренди, інженерних систем і систем забезпечення.

Згідно з п.18.6 договору оренди нежитлових приміщень №15/1-1 від 15.12.2015р. орендар не має права без попереднього письмового узгодження з орендодавцем збільшувати, зменшувати або змінювати розмір, висоту, планування всього обєкту оренди, місць загального користування та прилеглої території.

Заперечуючи наявність зміни функціонального призначення приміщення, позивач посилається на висновок експертного будівельно-технічного дослідження №46, проведеного судовим експертом ОСОБА_6, копія якого міститься в матеріалах справи.

Як слідує з цього висновку, на вирішення експерту, зокрема, було поставлено питання чи мала місце зміна функціонального призначення приміщень в результаті зміни напрямку торгівельної діяльності, а саме: зміна функціонального призначення приміщень першого поверху та зміна функціонального призначення підвальних приміщень згідно з чинними нормативно-правовими актами в галузі будівництва?

У відповідь на це питання експертом зазначено, що переплановані приміщення за своїм складом та структурою як у підвальному поверсі, так і на першому поверсі повністю відповідають за своїм поточним функціональним призначенням нормативним групам приміщень, перелічених у п.6.1.3 Розділу 6 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», не виходячи за межі будівельних норм, а саме: без створення виробничих приміщень (кулінарій, цехів переробки, зон виготовлення та ін.) та без зміни функціонального призначення.

Крім того, на вирішення експерту було поставлено питання: Чи є серед приміщень першого поверху з підвалом (літ.А-5, А1 за технічним паспортом) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, 7 виробничі приміщення, в тому числі цех з переробки продовольчих продуктів (кулінарія) згідно з чинними нормативно-правовими актами в будівництві?

У відповідь на це питання експертом зазначено, що згідно з Технологічними регламентами ТОВ «Омега» та згідно з результатами технічного огляду встановлено. Що в досліджуваних приміщеннях немає виконання повних циклів технологічних операцій по виробництву харчової продукції, тому досліджувані приміщення не можна вважати виробничими приміщеннями, оскільки вони належать за нормативною класифікацією згідно з п.6.1.3 Розділу 6 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» до приміщень для готування товарів до продажу (прийомочні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувальні камери, приміщення готування товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень тощо).

Так, п.6.1.3 Розділу 6 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» визначено, що у функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі передбачаються такі основні групи приміщень:

- торговельні й інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали приймання та видавання замовлень, кафетерій та інші);

- приміщення для приймання та зберігання товарів, приміщення для готування товарів до продажу (прийомочні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувальні камери, приміщення готування товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень тощо);

- підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, пакувальних матеріалів, інвентарю, спецодягу тощо);

- службові та побутові приміщення (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнати персоналу, гардеробні, душові, туалети тощо);

- технічні приміщення систем інженерного обладнання (венткамери, машинні відділення ліфтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння тощо).

Належність приміщень до виробничих приміщень з переробки продовольчих продуктів регламентується згідно з умовами функціонування виробничих та технологічних процесів за ДСТУ 3862-99 «Громадське харчування. Терміни та визначення» та ДСТУ 3946:2000 «Система розроблення і поставлення продукції на виробництво. Продукція харчова. Основні положення».

Згідно з п.4.17 ДСТУ 3862-99 «Громадське харчування. Терміни та визначення» виробничий процес сукупність операцій, які забезпечують виробництво кулінарної продукції, булочних і борошняних кондитерських виробів.

Відповідно до п.6.1 ДСТУ 3862-99 «Громадське харчування. Терміни та визначення» виробниче приміщення приміщення, де здійснюється процес виробництва кулінарної продукції, булочних і борошняних кондитерських виробів.

Наявність технологічного або виробничого процесу в приміщеннях регламентується наявністю наступного складу операцій згідно з Розділом 7 Технологія громадського харчування ДСТУ 3862-99 «Громадське харчування. Терміни та визначення», а саме: 7.1 кулінарне обробляння, 7.2 механічне обробляння, 7.3 хімічне обробляння, 7.4 чищення, 7.5 доочищення, 7.6 миття, 7.7 вичищання, 7.8 нарізання, 7.9 шаткування, 7.10 порціювання, 7.11 панірування, 7.12 маринування, 7.13 збивання, 7.14 протирання, 7.15 фарширування, 7.16 шпигування, 7.17 розпушування, 7.18 теплове обробляння, 7.19 варіння, 7.20 смаження (жарення), 7.21 обсмажування, 7.22 пасерування, 7.23 тушкування, 7.24 запікання, 7.25 розігрівання страв (кулінарних виробів), 7.26 термостатування страв, теплоутримування страв, 7.27 охолоджування кулінарної продукції, 7.28 випікання, 7.32 оздоблювання борошняних кондитерських виробів, 7.33 пряження.

Під час розгляду справи у судовому засіданні відповідач-1 пояснив, що під час перевірки ним було встановлено, що відбулася зміна техніко-економічних показників обєкта, що належить позивачу, а саме: змінилась кількість санвузлів, кількість приміщень (утворилися нові) та їх призначення; були перенесені комунікації (водовідведення, каналізація, електромережі); зявилися приміщення, де здійснювалася переробка продуктів харчування; було встановлено нове обладнання для випікання хлібобулочних виробів, над яким встановлено витяжку, на улаштування якої немає проектної документації, не відомо куди саме вона виходить; також зявилося приміщення для переробки мяса на фарш. В цехах переробки продовольчих продуктів влаштовано трапи для стікання води в каналізаційні стоки, що стікає після змивання бруду зі стін, які влаштовуються саме у виробничих приміщеннях за вимогами санітарних норм і правил. Здійснюється не лише випікання хлібобулочних виробів, а і їх формування з тіста. Навіть в самому магазині є вивіски з написом «ОСОБА_7 виробництво».

На підтвердження наведеного відповідачем-1 надано матеріали фотофіксації, здійсненої під час перевірки, копії яких долучено до матеріалів справи, та з яких, зокрема, видно наявність приміщень, в яких здійснюється саме процес виробництва продовольчих товарів (працівниками здійснюється чищення, нарізання овочів), наявний відповідний інвентар, мийки, улаштовані спеціальні трапи для стікання води в каналізаційні стоки, наявне обладнання для випікання хлібобулочних виробів тощо.

Також наведені матеріали фотофіксації спростовують твердження позивача про те, що перевірка проводилася не в присутності головного інженера ТОВ «ЮЖГОРОД» ОСОБА_7, як то вказано в акті, оскільки на цих матеріалах зафіксовано його присутність.

Наявність виробничих приміщень (цехів переробки продовольчих продуктів) відповідно до вищенаведених приписів п.6.1.3 Розділу 6 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» не відноситься до груп приміщень в функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі.

Означене, в свою чергу, свідчить про зміну функціонального призначення приміщення, тим більше, що навіть у самому договорі оренди, укладеному позивачем з ТОВ «Омега» вже було чітко визначено цільове призначення обєкта оренди, зокрема, як для здійснення діяльності з переробки продовольчих товарів у фабрикати та напівфабрикати, виготовлення продовольчих товарів.

Встановлені судом обставини в своїй сукупності спростовують доводи з цього приводу, викладені у висновку експертного будівельно-технічного дослідження №46.

При цьому також слід зазначити, що поставлене експерту питання відносно наявності/відсутності зміни функціонального призначення приміщень поставлено з посиланням саме на зміну напрямку торгівельної діяльності з салону-магазину килимового покриття, лінолеуму та шпалер на магазин формату «супермаркет», водночас, як свідчать матеріали справи, відповідачами зроблено висновок про зміну функціонального призначення обєкту не через вищевказану зміну напрямку торгівельної діяльності, а через влаштування виробничих приміщень, де здійснюється переробка продуктів харчування та виготовлення продовольчих товарів, встановлення обладнання для випікання хлібобулочних виробів, над яким влаштовано витяжку, на улаштування якої немає проектної документації тощо.

Здійснена перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку обєкту будівництва, що полягає у зміні функціонального призначення такого приміщення, є реконструкцією у розумінні приписів п.3.21 ДБН-2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», тому позивач для набуття права на її здійснення відповідно до п.2 ч.1 ст.34, ч.ч.1,2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повинен був зареєструвати в органі державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про початок виконання таких будівельних робіт.

Судом встановлено та позивачем визнається, що декларація для здійснення вищеозначених будівельних робіт (реконструкції) ТОВ «ЮЖГОРОД» не подавалась та не реєструвалась, отже, висновки відповідача-1 про порушення позивачем вимог п.2 ч.1 ст.34, ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, через виконання ТОВ «ЮЖГОРОД» будівельних робіт з реконструкції зазначених приміщень без отримання права на виконання зазначених робіт є обґрунтованими та законними.

Також є обґрунтованими та законними висновки відповідача-1 про порушення позивачем вимог ч.ч.8,10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.12,16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, через експлуатацію вказаного обєкту без прийняття його до експлуатації, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Аналогічна заборона експлуатації об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, закріплена і в п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461.

Судом встановлено та позивачем не заперечується, що ТОВ «ЮЖГОРОД» декларацію про готовність обєкта до експлуатації до органів державного архітектурно-будівельного контролю не подавало та не реєструвало.

За наведених обставин, в ході судового розгляду справи було підтверджено наявність з боку позивача встановлених проведеною перевіркою порушень у сфері містобудівної діяльності.

Щодо доводів позивача про те, що у відповідача-1 відсутні повноваження на здійснення таких заходів як зупинення діяльності позивача шляхом заборони експлуатації приміщення, про що вказано в оскаржуваних приписах, так як за наявності підстав для такої заборони відповідач мав звернутися до суду з відповідним позовом в порядку ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до субєкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

При цьому п.п.1-3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до обєктів, що підлягають обовязковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.12 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених обєктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обовязкові до виконання обєктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб обєктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб обєктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи обєкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи обєкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих обєктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду обєкти нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

На виконання вищенаведених норм закону та у межах своєї компетенції відповідач-1 і видав оскаржувані приписи про усунення виявлених перевіркою порушень, в яких вимагав не експлуатувати обєкт до прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку, при цьому відповідачем-1 не вимагалося у цьому приписі повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг у розумінні положень ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що виключає у нього обовязок за таких обставин звертатися до суду із позовом про вжиття заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За змістом приписів абз.4 п.4, абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Зважаючи на наведені норми абз.4 п.4, абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», до позивача правомірно застосовані штрафні санкції за вчинені ним порушення відповідно до постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2016р. №20/1008-22.1/1699 та №21/1008-22.1/1700, якою ТОВ «ЮЖГОРОД» визнане винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладеного на нього за це штраф у сумі 130500,00грн.

Відносно доводів позивача про помилковість висновків відповідача-1 про віднесення обєкта будівництва до ІІІ категорії складності, з посиланням на те, що відповідно до вищевказаного висновку будівельно-технічного дослідження переплановані приміщення відносяться до ІІ категорії складності, суд зазначає, що у висновку експертизи до ІІ категорії складності віднесено саме переплановані приміщення, в той час як в ході розгляду справи встановлено, що фактично відбулося не перепланування, а реконструкція обєкта будівництва і оскільки проектна документація розроблена не була, то і категорія складності обєкта визначалася інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3, як фахівцем у цій галузі. При цьому жодного документа на спростування визначеної відповідачем-1 категорії складності реконструйованого обєкта позивачем не надано.

Щодо доводів позивача відносно того, що він не є ані замовником, ані підрядником виконання робіт на обєкті, повязаних з улаштуванням магазину роздрібної торгівлі, тому приписи та штрафи, з урахуванням норм ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», мають застосовуватися не до нього, а до того, хто був замовником будівництва обєкта, суд зазначає, що, по-перше, позивачем не надано жодного доказу на спростування того, що будівельні роботи виконувалися не ним та не на його замовлення, в той час як ТОВ «ЮЖГОРОД» є власником реконструйованого обєкта і не може не знати хто здійснював будівельні роботи щодо належного йому нерухомого майна, по-друге, за змістом вищенаведеного договору оренди нежитлового приміщення, укладеного позивачем з ТОВ «Омега», жодні ремонтні та будівельні роботи на обєкті оренди не могли проводитися без погодження з ТОВ «ЮЖГОРОД», при цьому жодних доказів того, що ці роботи були виконані без згоди позивача останнім не надано, та по-третє, сам обєкт оренди за вказаним договором оренди передавався позивачем в користування ТОВ «Омега» вже зі зміненим функціональним призначенням, з огляду на визначене в самому договорі цільове використання приміщень.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У звязку із відмовою у задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖГОРОД» до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3, ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів та постанов про накладення штрафів відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_8