Постанова № 63254478, 06.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.12.2016 справа №913/398/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (за довіреністю №14-137 від 13.05.2014р.);від відповідача: ОСОБА_6 (за довіреністю №92 від 15.07.2016р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київна ухвалу господарського суду Луганської області від07.11.2016р.по справі№913/398/16 (суддя Ворожцов А.Г.)

за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київдо Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 293 054 724,97грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.05.2016р. (повний текст підписано 03.06.2016р.) у справі №913/398/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» були задоволені частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 230122856,64грн., з яких: основний борг у розмірі 155 606 317,54грн., інфляційні нарахування 67988432,93грн. та 3% річних 6528 106,17 грн.

14.06.2016р. Господарським судом Луганської області було видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 30.05.2016р.

На підставі спільних протокольних рішень, предметом яких є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20, Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» за договором №13-203-Н від 04.01.2013р. було сплачено: платіжним дорученням №115 від 23.06.2016р. 30594383,00грн., платіжним дорученням №116 від 23.06.2016р. 1561382,00грн., платіжним дорученням №117 від 23.06.2016р. 14822388,00грн., платіжним дорученням №118 від 23.06.2016р. 26344426,00грн., платіжним дорученням №119 від 23.06.2016р. 26978923,00грн. (а.с.а.с.17-19 т.2). Всього було перераховано 100301502,00грн., а залишок заборгованості зі сплати основного боргу за означеним рішенням суду складає 6213149,54грн. В свою чергу, спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання від 22.07.2016р. №2041 (а.с.а.с.20,21 т.2) було погоджено проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20, згідно з яким Відповідач додатково перераховує Позивачу 8474006,00грн. за рахунок субвенцій з державного бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій.

07.10.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52565703 про виконання судового наказу від 14.06.2016р. по справі №913/398/16. (а.с.а.с.103, 104 т.2)

26.10.2016р. до Господарського суду Луганської області звернувся Відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" із заявою №01-02-54/1838 від 21.10.2016р. про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Луганської області у справі №913/398/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 3% річних у сумі 6528106,17грн., інфляційних втрат у сумі 67988432,93грн. та судового збору у розмірі 162312,33 грн., строком на 5 (пять) років, а саме до 01.10.2021р.

В обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення суду Відповідач посилався на сертифікати Торгово-промислової палати України, якими встановлено існування форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договорами, через проведення на території Луганської області антитерористичної операції; захоплення незаконними озброєними формуваннями близько 60% майна Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», в тому числі основних засобів загальною вартістю 311807340,60грн.; втрату значної частини території обслуговування підприємства, зменшення близько на 70 % обсягів транспортування природного газу, що є основним видом статутної діяльності підприємства; заниження тарифів на транспортування (розподіл) та алгоритм розподілу коштів; незадовільна платіжна дисципліна споживачів природного газу.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. у справі №913/398/16 заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Луганської області від 30.05.2016р. у справі №913/398/16 було задоволено частково: відстрочено виконання рішення Господарського суду Луганської області від 30.05.2016р. у справі №913/398/16 строком на 3 (три) роки, а саме до 01.11.2019р.

Ухвала місцевого суду була мотивована доведеністю виключних обставин, наявність яких зумовлює надання відстрочення виконання рішення суду, при цьому забезпечивши баланс матеріальних інтересів обох сторін і врахування майнових інтересів Позивача.

Не погодившись з даною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. у справі №913/398/16 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду в повному обсязі.

Підставами для скасування ухвали суду першої інстанції апелянт зазначає: неврахування господарським судом ступеня вини Відповідача у порушенні грошових зобов'язань при прийнятті ухвали; неврахування матеріальних інтересів і фінансового становища Позивача його важливого стратегічного значення для економіки та безпеки держави.; не дослідження у повному обсязі питання тяжкого фінансового становища Відповідача з огляду на відсутність відповідних документів на підтвердження цього.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддядоповідач) Попков Д.О.,судді Зубченко І.В., Колядко Т.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. було порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 06.12.2016р. о 16:00год.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні 06.12.2016р. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги у повному обсягу.

Представник Відповідача у судовому засіданні 06.12.2016р. проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених письмово (а.с.а.с.177-180).

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового акту місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В свою чергу, в силу приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на Відповідача покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Виходячи із змісту п. 7.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012р. №9 підставою для розстрочки або відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем при зверненні до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 30.05.2016р. у справі №913/398/16 було надано, серед іншого:

-копію балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31.12.2015р. (а.с.22 т.2), копію звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2015р.(а.с.23 т.2), звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2015р. (а.с.24 т.2), звіт про власний капітал за 2015р. (а.с.25 т.2), примітки до річної фінансової звітності за 2015р. (а.с.а.с.26-30 т.2), звернення до правоохоронних органів (а.с.а.с.75-78 т.2), зі змісту яких вбачається збитковість господарської діяльності Відповідача та втрата контролю за майном, яке знаходиться на неконтрольованій українською владою території Луганської області, а також значної суми дебіторської заборгованості;

- копію динаміки розвитку основних техніко-виробничих показників за 2013-2015р.р.(а.с.а.с.36,37 т.2), аналіз обсягів протранспортованого природного газу Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз» за 1 півріччя 2014р. - 1 півріччя 2015р. від 19.10.2016р. (а.с.72 т.2), аналіз обсягів протранспортованого природного газу Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз» за 1 півріччя 2014р. - 1 півріччя 2016р. від 19.10.2016р. (а.с.73 т.2), з яких вбачається істотне зниження споживання природного газу на території Луганської області, від обсягів якого залежить результати господарської діяльності Відповідача;

-копію сертифікату ТПП №582 від 19.09.2014р. (а.с.31 т.2) та копію сертифікату ТПП №6224 від 19.04.2016р. (а.с.32 т.2), що підтверджують форс-мажорні обставини по відношенню до діяльності Відповідача і взаємовідносинах з Позивачем у звязку із проведенням АТО на території Луганської області;

-неодноразові звернення до НКРЕП КП (а.с.а.с.46-71 т.2) про підвищення тарифів на послуги Відповідача з транспортування природного газу з метою фактичного врахування чинників, що впливають на собівартість таких послуг в умовах проведення АТО, а також відомості про адміністративне судове провадження за участю Відповідача з питань скасування додатку до наказу Мінерговугілля щодо встановлення складових, які призвели до економічно необгрутованого заниження тарифів на послуги

За висновком апеляційного суду, означені в апеляційній скарзі доводи Позивача жодною мірою не спростовують наведених і в повній мірі доведених обставин утруднення виконання рішення, тоді як посилання на існування власних фінансових труднощів (при цьому, за змістом наданих Скаржником відомостей (а.с.143 т.2) його діяльність є прибутковою), є підставою для встановлення відповідного балансу інтересів сторін при вирішенні питання щодо відстрочення, але за змістом ст.121 Господарського процесуального кодексу України не забороняє відстрочення в принципі. Більш того, саме з огляду на врахування майнових інтересів Позивача місцевим судом заяву Відповідача було задоволено частково.

За таких обставин, господарський суд правомірно, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, а також факт врегулювання у встановлений діючим законодавством спосіб питання щодо погашення Відповідачем стягнутої в межах цієї справи основної суми заборгованості, керуючись ст.43 Господарського процесуального кодексу України, задовольнив заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз",м. Сєвєродонецьк Луганської області про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 30.05.2016р. у справі №913/398/16 лише відносно сум інфляційної індексації, 3% річних та судового збору строком на 3 (три) роки, а саме до 01.11.2019р., а не на 5 років, як того просив заявник.

Враховуючи вищезазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. по справі №913/398/16 винесена у відповідності до норм процесуального права, встановлених фактичних обставин і їх належної правової оцінки, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. по справі №913/398/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. по справі №913/398/16 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О.Попков

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1,2 - сторонам, 3-у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСЛО