Постанова № 63254335, 30.11.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р. Справа № 921/241/16-г/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Теребовлянського районного споживчого товариства за вих. № 2/109 від 07.07.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/3631/16 від 22.07.2016р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.2016р.

у справі № 921/241/16-г/17

за позовом: Теребовлянського районного споживчого товариства, м. Теребовля, Тернопільська область

до відповідача: Теребовлянської міської ради, м. Теребовля, Тернопільська область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача: Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради м.Теребовля, ОСОБА_2, м.Теребовля, ОСОБА_3, м.Теребовля, ОСОБА_4, смт. Микулинці Теребовлянського району, ОСОБА_5, м.Теребовля, ОСОБА_6, м.Теребовля, ОСОБА_7, м.Теребовля, ОСОБА_8, м.Теребовля, ОСОБА_9, смт. Микулинці Теребовлянського району, ОСОБА_10, м.Теребовля, ОСОБА_11, м.Теребовля, ОСОБА_12, м.Теребовля, ОСОБА_13, м.Теребовля, ОСОБА_14 с.Плебанівка Теребовлянського району, ОСОБА_15, с.Зеленче Теребовлянського району, ОСОБА_16, м.Теребовля, ОСОБА_17, м.Теребовля, ОСОБА_18, м.Теребовля, ОСОБА_19, м.Теребовля, ОСОБА_20, смт.Микулинці Теребовлянського району, ОСОБА_21, м.Теребовля, ОСОБА_22, с.Лошнів, Теребовлянського району, ОСОБА_23, м.Теребовля, ОСОБА_24, с.Кровинка Теребовлянського району, ОСОБА_25, м.Теребовля, ОСОБА_26, м.Теребовля, ОСОБА_27, м.Теребовля, ОСОБА_28, м.Теребовля, ОСОБА_29, м.Теребовля, ОСОБА_30, м.Теребовля, ОСОБА_31, м.Теребовля, ОСОБА_32, с.Мшанець Теребовлянського району, ОСОБА_33, м.Теребовля, ОСОБА_34, м.Теребовля, ОСОБА_35, м.Теребовля, ОСОБА_36, м.Теребовля Тернопільської області

про визнання недійсним рішення,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Помазанська С.І. - представник (довіреність № 279 від 12.10.2015р.)

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: не з'явилися

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів від учасників судового процесу не надходило. За клопотанням відповідача здійснюється фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.06.2016р. у справі №921/241/16-г/17 (суддя Н.О. Андрусик) відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення було прийняте у відповідності до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з врахуванням окремих положень Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 21.10.2011р. № 244 " Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" та ст.ст. 10, 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Відтак, суд дійшов висновку, що виконавчий комітет діяв в межах, наданих йому законом повноважень, адже в даному випадку виконавчим органом ради приймалося рішення про надання попередньої згоди на виготовлення схеми розміщення ТС та виготовлення паспорту прив'язки, а не вирішувалися питання ні в галузі земельних відносин, ані в галузі затвердження містобудівної документації.. Відповідно дане рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки захист порушеного права буде мати місце у разі укладення між відповідачем та третіми особами у справі договору на право користування землею для розміщення ТС (сервітут, оренда тощо) та отримання паспорта прив'язки малої архітектурної форми, що в даному спорі - не знайшло свого підтвердження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Теребовлянське районне споживче товариство подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що опорюване рішення порушує права та інтереси Теребовлянського районного споживчого товариства як постійного землекористувача земельної ділянки по вул. Паращука, 7 в м.Теребовля, спрямоване на втручання в фінансово-господарську діяльність позивача. Вважає дане рішення таким, що прийняте всупереч Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 125 Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р. Скаржник звертає увагу, що оспорюване рішення відповідача прийняте на підставі заяв підприємців, які долучили до своїх заяв не графічні матеріали довільної форми із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, а вже розроблені кадастрові плани земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номера на земельну ділянку по вул. Паращука,7 м. Теребовля, яка на даний час є в постійному користуванні позивача.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 22.07.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Кузь В.Л. та Мирутенко О.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2016р. поновлено строк на подання прийнято апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2016р.

У зв'язку з перебуванням членів колегії суддів по розгляду справи № 921/241/16-г/17 Мирутенка О.Л. та Кузя В.Л. у відпустці, 12.09.2016р. здійснено автоматичну заміну складу колегії суддів Мирутенка О.Л. та Кузя В.Л. на Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.10.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.11.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.11.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.11.2016р.

28.11.2016р. в судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.2016р., про що учасники судового процесу повідомлені під розписку.

Позивач в судовому засіданні 30.11.2016р. та в попередніх судових засіданнях

доводи апеляційної скарги підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів долучив додаткові письмові пояснення № 2/231 від 29.11.2016р. (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/8535/16 від 29.11.2016р.).

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 30.11.2016р. не забезпечив. На попередніх судових засіданнях проти доводів скаржника заперечував з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/8192/16 від 14.11.2016р.), рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

08.12.2000р. Теребовлянською міською радою народних депутатів було прийнято рішення за №224 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка є в користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень та функціонування ринку", відповідно до якого вирішено:

1. Затвердити рішення виконавчого комітету міської ради №244 від 30 вересня 1997 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка є в користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень та функціонування ринку".

2. Затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки, яка є в користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень ринку та його функціонування.

3. Надати в постійне користування Теребовлянському РайСТ земельну ділянку, площею 0,6956 га для обслуговування приміщень ринку та його функціонування.

4. Дати дозвіл Теребовлянському РайСТ на виготовлення державного акта на право постійного користування землею.

5. Теребовлянському РайСТ отриману в користування земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, суворо дотримуватись вимог Земельного кодексу України (а.с. 180 том ІІ).

На підставі даного рішення Теребовлянському районному споживчому товариству видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001р., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №65 (а.с. 126-128 том І).

Відповідно до Державного акту позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,6956 га в межах згідно з Планом землекористування для обслуговування приміщень ринку та його функціонування по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля, який є додатком до акту.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним №34812292 від 12.03.2015р. за адресою: м. Теребовля Тернопільської області, вул. Паращука,7, знаходиться цілісний майновий комплекс (реєстраційний номер об'єкта 73755961250), загальною площею 1305,6 м2 (в тому числі: адміністративний будинок з додатковим приміщенням, площею 523 кв.м; павільйон по торгівлі продовольчими і не продовольчими товарами, площею 54,6 кв.м; павільйон по торгівлі продовольчими товарами, площею 57,4 кв.м; павільйон по торгівлі м'ясопродуктами з добудовою готелю та лабораторії площею 670,6 кв.м), право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.06.2013р. за позивачем у справі (а.с. 35-36 том ІІ).

Відповідач стверджує, що Теребовлянським районним споживчим товариством всупереч вимогам Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабміну України №868 від 29.07.2009р., ринок не був облаштований. Зазначає, що згідно інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Теребовлянському районі у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею відсутні записи щодо видачі та реєстрації державного акту на право постійного користування землею Теребовлянському РайСТ.

29.03.2016р. виконавчим комітетом Теребовлянської міської ради прийнято рішення № 53 "Про надання дозволу на виготовлення схеми розміщення тимчасової споруди", згідно з яким третім особам у даній справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - підприємцям, надано дозвіл на виготовлення схеми розміщення тимчасової споруди в м. Теребовля по вул. Паращука, 7 для подальшого затвердження та виготовлення паспорту прив'язки даної тимчасової споруди (а.с. 121-125 том І).

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення відповідача, воно було прийняте на підставі заяв-звернень жителів міста Теребовля, які здійснюють підприємницьку діяльність, копії схем розміщення тимчасових споруд, свідоцтв про державну реєстрацію підприємців, договорів оренди землі.

Позивач вважає, що оскаржене рішення порушує права та інтереси Теребовлянського районного споживчого товариства як постійного землекористувача земельної ділянки по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля, спрямоване на втручання в фінансово-господарську діяльність позивача. Вказане обумовило звернення Теребовлянського РайСТ до суду із позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 29.03.2016р. №53 "Про надання дозволу на виготовлення схеми розміщення тимчасової споруди".

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням передбачених законом або договором способів захисту порушеного права.

Земельні правовідносини, зокрема пов'язані із виникненням, припиненням права користування землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом.

Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до 1-3 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Частина 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Положеннями ст. 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок. Відповідно до ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статей 116, 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, в силу приписів ст.126 Земельного кодексу України, посвідчується державними актами, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як зазначалося вище та вбачається з наявних у справі документів, на підставі рішення Теребовлянської міської Ради народних депутатів №224 від 08.12.2000р. "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка є в користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень та функціонування ринку" Теребовлянському районному споживчому товариству видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №65. (т.ІІ а.с.180).

Відповідно до Державного акта позивачу надано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,6956 га в межах згідно з Планом землекористування для обслуговування приміщень ринку та його функціонування по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля, який є додатком до акта.

Відповідно до пункту 6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону. Земельний кодекс України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Пунктом 10 встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

З огляду на те, що відповідачем не подано суду доказів визнання Державного акту на право постійного користування земельної ділянки недійсним, відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач є належним землекористувачем даної земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведені норми права, колегія суддів не бере до уваги покликання відповідача на лист № 18-1915-9961-386/2-16 від 12.05.2016р. відділу Держземкадастру у Теребовлянському районі про те, що в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею відсутній запис щодо реєстрації державного акту на право постійного користування землею, який виданий Теребовлянському РайСТ серії І-ТР № 001696 на площу 0,6956 га (а.с. 176 том ІІ).

Згідно вимог ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Теребовлянське районне споживче товариство не може відповідати за помилки органу місцевого самоврядування при прийнятті ними рішень, а відтак його не може бути позбавлено конституційного права на користування земельною ділянкою, оскільки він добросовісно, відкрито та на законних підставах набув права користування на спірну земельну ділянку.

Тобто, Теребовлянське районне споживче товариство набуло право постійного користування на дану земельні ділянки в порядку, передбаченим Земельним кодексом України.

Згідно із ч.2 ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Частиною 4 згаданого вище Закону встановлено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Порядок отримання дозволу та вирішення інших питань щодо розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності як тимчасових споруд визначається Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1330/20068, згідно з яким підставою для розміщення тимчасової споруди (ТС) визначено паспорт прив'язки тимчасової споруди (п.2.1.).

Згідно з п. 2.2 Порядку замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу ради із відповідною заявою у довільній формі про можливість встановлення ТС.

Згідно з п. 2.3 Порядку до заяви додається вичерпний перелік документів: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленням контурів тимчасової споруди з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника.

Пунктами 2.4 та 2.5 Порядку визначено, що орган з питань містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам та повідомляє про результати відповідності замовника.

Як зазначалося вище, оскаржуваним рішення № 53 від 29.03.2016 р. Теребовлянська міська рада надала підприємцям (третім особам) дозвіл на виготовлення схеми розміщення тимчасової споруди в м. Теребовля по вул. Паращука, 7.

Відповідно до змісту поданих заяв, треті особи у справі - замовники просили міського голову затвердити виготовлену схему розміщення ТС на території ринку, долучивши до заяв не графічні матеріали довільної форми із зазначенням бажаного місця розташування ТС, а уже розроблені кадастрові плани земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номера на земельну ділянку по вул. Паращука,7 м. Теребовля, яка як зазначалося вище, є в постійному користуванні позивача. (а.с. 52-174 том ІІ).

Відповідно до наданого Теребовлянським районним споживчим товариством архівного примірника Технічної документації по інвентаризації земельної ділянки та виготовленню державного акту на право постійного користування землею ринку в м. Теребовля (долучені до матеріалів апеляційного провадження), виготовленої спільним підприємством комплексного проектування "Тернопількооппроект", що діяло відповідно до ліцензії Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України серії УКВЗ №0011969 та дозволу Держкомзему України №506/08 від 28.03.1996 року у лютому 1997 року за замовленням №96-30/5, з метою виготовлення державного акту на право постійного користування землею, даним підприємством було виготовлено комплекс топографо-геодезичних робіт по встановленню зовнішніх меж території ринку Теребовлянського РайСТ по вул.Паращука та позивачем отримано погодження й висновки Теребовлянського районного відділу земельних ресурсів, відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Теребовлянської райдержадміністрації про наявні обмеження на використання земельної ділянки, інформацію про суб'єкти та об'єкти власності; виготовлено ситуаційну схему розміщення земельної ділянки з нанесенням території ринку, котру погоджено головним архітектором району; схему прив'язки кутів поворотів, відомість вирахування необхідної площі земельної ділянки; план земельної ділянки в масштабі 1:500; опис меж суміжних землекористувачів, котрі погоджено відділом інвестицій і капітального будівництва, Теребовлянською міською радою.

Ці ж суміжні землекористувачі вказані і в Плані зовнішніх меж землекористування, що знаходиться в Державному акті від 12.02.2001р; конфігурація земельної ділянки, розміри, довжини поворотних точок, котрі зазначені в описі меж земельної ділянки та Плані зовнішніх меж також співпадають, тобто є ідентичними.

Проаналізувавши заяви-звернення підприємців, копії схем розміщення тимчасових споруд (викопіювання з топографічної зйомки м. Теребовля по вул. Паращука), технічну документацію по інвентаризації земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки по вул. Паращука, 7 (долучені позивачем до матеріалів апеляційного провадження), колегія суддів дійшла висновку, що кадастрові плани земельних ділянок 35 підприємців (третіх осбі) для встановлення та обслуговування тимчасових споруд (кіосків), розроблені в межах земельної ділянки по вул. Паращука,7, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно Державного акту серії І-ТР №001696 від 12.02.2001р.

Тобто, міська рада, надаючи згоду підприємцям на виготовлення схем розміщення ТС по вул. Паращука,7, не врахувала, що спірна земельна ділянка не є вільною, а належить позивачу на праві постійного користування..

В матеріалах справи відсутні докази згоди РайСТ на вилучення земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля, площею 0,6956 га для укладення договорів оренди землі з підприємцями, зміни до Державного акту на право постійного користування землею І-ТР № 001696 від 15.01.2001р. не вносилися.

Частиною 2 ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах.

У разі порушення органами і посадовими особами місцевого самоврядування прав чи інтересів суб'єктів господарювання, що охороняються законом, як і при порушенні законних інтересів місцевого самоврядування суб'єктами господарювання сторони цих відносин мають право звернутися за їх захистом до суду.

Приписи ст. 152 ЗК України передбачають, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки захист порушеного права буде мати місце лише у разі вже укладення між відповідачем та третіми особами у справі договору на право користування землею для розміщення ТС та отримання паспорта прив'язки малої архітектурної форми.

Згідно зі ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Теребовлянського районного споживчого товариства є обґрунтованими та законними, відтак, підлягають до задоволення, в зв»язку з чим рішення місцевого господарського суду слід скасувати.

Відповідно до ч.3 ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.2016р. у справі № 921/241/16-г/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 29.03.2016р. № 53 «Про надання дозволу на виготовлення схеми розміщення тимчасової споруди».

3. Стягнути з Теребовлянської міської ради (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Шевченка,8, код 04058456) на користь Теребовлянського районного споживчого товариства (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, провулок Князя Василька,6, код 01767330) судовий збір в розмірі 1 515,80 грн. за розгляд апеляційної скарги.

4. Стягнути з Теребовлянської міської ради (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Шевченка,8, код 04058456) на користь Теребовлянського районного споживчого товариства (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, провулок Князя Василька,6, код 01767330) судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. за подання позовної заяви.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

6. Справу передати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.