Постанова № 63254267, 01.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Справа№ 925/551/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Захаркевич Т.С. - за дог.

від відповідача: Баранов К.М. - керівник;

Керносенко А.О. - за дов.

від третіх осіб -1,-2: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016

у справі №925/551/16 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ»

до Публічного акціонерного товариства «Черкасирибгосп»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Державне підприємство «Укрриба»;

2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області

про скасування реєстрації державного акта

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» (далі, позивач або ТОВ «АТАКСАТ») звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» (далі, відповідач або ПАТ «Черкасирибгосп») про припинення права постійного користування землею Публічного акціонерного товариства «Черкасирибгосп» на підставі державного акту серії ЧР 17-113 від 28.09.1998, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №85, яким землекористувачу надано у постійне користування 147,97 гектарів землі та про скасування реєстрації державного акту на право постійного користування землею серії ЧР 17-113 від 28.09.1998, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №85.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, пункту 6 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції 25.10.2001, зазначаючи, що відповідач не може користуватися спірною земельною ділянкою на праві постійного користування, так як право на постійне користування земельною ділянкою, оформлене першочергово згідно Державного акту серії ЧР 17-113 від 28.09.1998 за Черкаським обласним державним виробничим сільськогосподарським рибоводним підприємством «Черкасирибгосп», не було переоформлено після реорганізації вказаного державного підприємства спочатку у ВАТ «Черкасирибгосп», а згодом у ПАТ «Черкасирибгосп» на право власності чи на право оренди земельної ділянки. Позивач зазначає, що реорганізація державного підприємства у приватну форму є по суті припиненням його діяльності, а тому, згідно частини 1 статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування спірною земельною ділянкою ПАТ «Черкасирибгосп». З огляду на зазначене, позивач наголошує на тому, що Черкаська обласна державна адміністрація, з посиланням на те, що спірна земельна ділянка належить на праві постійного користування відповідачу, безпідставно відмовила позивачу у включенні водних об'єктів, розташованих на спірній земельній ділянці, до водних об'єктів, що будуть виставлятись на земельні торги, чим порушила його права як учасникам земельних торгів та суб'єкта господарювання в цілому.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.06.2016 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Державне підприємство «Укрриба» (далі, третя особа-1 або ДП «Укрриба») та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі, третя особа-2 або РВ ФДМУ).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016 у справі №925/551/16 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як правонаступник усього майна, прав та обов'язків Сільськогосподарсько-рибоводного ВАТ «Черкасирибгосп» та Черкаського обласного державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства «Черкасирибгосп», правомірно користується земельною ділянкою площею 147,97 га із кадастровим №7124989000:01:001:0548.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016 у справі №925/551/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач не може користуватися земельною ділянкою на праві постійного користування, так як право на постійне користування земельною ділянкою не було переоформлено за ПАТ «Черкасирибгосп» на право власності чи на право оренди земельної ділянки.

Апелянт не погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно того, що відповідач правомірно використовує земельну ділянку на підставі акту постійного користування, оскільки таке право перейшло до нього в порядку правонаступництва та зазначає, що внаслідок зміни організаційно-правової форми припинилось існування державного підприємства, натомість, воно трансформувалось у приватне підприємство, яке позбавлене права користування спірною земельною ділянкою на праві постійного користування, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою у відповідності до вимог статті 141 Земельного кодексу України.

Крім того, скаржник наголошує, що судом першої інстанції невірно застосовано рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005, яким визнано неконституційними положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Апелянт зазначає, що спірні відносини виникли у сфері водного господарства та рибництва, а тому мають застосовуватися спеціальні нормативні акти, які регулюють відносини у даній сфері, а не загальні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Лобань О.І., судді: Майданевич А.Г. та Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 (головуючий суддя Лобань О.І., судді: Майданевич А.Г. та Федорчук Р.В.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.09.2019.

13.09.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016 у справі №925/551/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» - без задоволення.

У зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді Лобаня О.І., розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 № 09-52/4727/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 13.10.2016.

10.10.2016 представник третьої особи-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016 у справі №925/551/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» - без задоволення.

Позивач у судове засідання, призначене на 13.10.2016, не з'явився та 12.10.2016 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зміною захисту позивача та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Представник третьої особи-1 у судове засідання, призначене на 13.10.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи-2 у судове засідання, призначене на 13.10.2016, не з'явився, але до відзиву на апеляційну скаргу додав клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 27.10.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 27.10.2016 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що тільки в день судового засідання йому було надано доручення на представництво інтересів ТОВ «АТАКСАТ» у суді, а тому раніше він не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Представники третіх осіб у судове засідання, призначене на 27.10.2016, знову не з'явились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 17.11.2016, зобов'язано позивача надати суду пакет документів, з якими Товариство з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» зверталось до Черкаської обласної державної адміністрації про включення водних об'єктів площами 719,5231 га, 1167,4027 га, 147,9738 га, 637,7628 га, що розташовані за межами населених пунктів на територіях відповідно, Худяківської сільської ради, Лесківської сільської ради, Червонослобідської сільської ради, Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області до переліку водних об'єктів, які будуть виставлятись на земельні торги, та оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 17.11.2016, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та надати свої пояснення.

Представник позивача подав у судовому засіданні 17.11.2016 клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представники третіх осіб у судове засідання, призначене на 17.11.2016, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 продовжено строк вирішення спору, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 01.12.2016, зобов'язано повторно позивача до дня наступного судового засідання надати суду пакет документів, з якими Товариство з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» зверталось до Черкаської обласної державної адміністрації про включення водних об'єктів площами 719,5231 га, 1167,4027 га, 147,9738 га, 637,7628 га, що розташовані за межами населених пунктів на територіях, відповідно, Худяківської сільської ради, Лесківської сільської ради, Червонослобідської сільської ради, Сагунівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області до переліку водних об'єктів, які будуть виставлятись на земельні торги та оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 01.12.2016, в обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги подав копії наступних документів: копії витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копії довідок 6-зем №1809/01-16 від 24.02.2015, №1810/01-16 від 24.02.2015, №1811/01-16 від 24.02.2015, №1812/01-16 від 24.02.2015; копія державного акту на право постійного користування землею; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ»; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ»; роздруківка ЄДР Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» з сайту Міністерства юстиції України; копії листів Черкаської обласної державної адміністрації №09-24/138 від 18.03.2016, №09-29/203 від 28.04.2016; копія заяви про включення водних об'єктів до переліку водних об'єктів, які будуть виставлятись на земельні торги від 21.12.2015; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представники третіх осіб -1,-2 у судове засідання, призначене на 01.12.2016, знову не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи те, що неявка представників третіх осіб -1,-2 не перешкоджає розгляду спору з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб -1,-2.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016 у справі №925/551/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечували, просили залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як зазначає позивач, 17.02.2016 він подав звернення до Черкаської обласної державної адміністрації про включення водних об'єктів площами 719,5231 га, 1167,4027, га, 147,9738 га, 637,7628 га, що розташовані за межами населених пунктів на територіях, відповідно, Худяківської сільської ради, Лесківської сільської ради, Червонослобідської сільської ради, Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, до переліку водних об'єктів, які будуть виставлятись на земельні торги.

Матеріалами справи підтверджується, що листом №09-29/203 від 28.04.2016 (том 1, а.с. 39) Управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації повідомило ТОВ «АТАКСАТ» про те, що йому було відмовлено у включенні зазначених водних об'єктів до переліку водних об'єктів, які будуть виставлятися на земельні торги, оскільки ПАТ «Черкасирибгосп» використовує вищезазначені земельні ділянки на праві постійного користування, що посвідчується відповідним державним актом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, зокрема, зазначає, що відповідач незаконно володіє спірною земельною ділянкою та водними об'єктами на ній, оскільки у передбаченому законом порядку (пункт 6 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції 25.10.2001) ПАТ «Черкасирибгосп» не переоформило право постійного користування земельною ділянкою на право власності чи на право оренди земельної ділянки. Позивач зазначає, що реорганізація державного підприємства «Черкасирибгосп» у приватну форму є по суті припиненням його діяльності, а тому, згідно частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, є підставою для припинення права користування спірною земельною ділянкою ПАТ «Черкасирибгосп» та скасування відповідного державного акту.

Отже, предметом спору в даній справі є право відповідача на користування землями водного фонду на правому березі Кременчуцького водосховища в межах Черкаського району площею 147,97 га, на яких розташовані рибогосподарські технологічні водойми та гідротехнічні споруди.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, з'ясовуючи обставини набуття ПАТ «Черкасирибгосп» права постійного землекористування, встановила наступне.

За змістом статті 4 Водного кодексу України, статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті:

- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

- береговими смугами водних шляхів;

- штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що рибогосподарська діяльність - це діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов'язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо; рибогосподарський водний об'єкт (його частина) - водний об'єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.

Статтею 1 Закону України «Про аквакультуру» визначено, що рибницьке господарство - єдиний майновий комплекс, до складу якого входить рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури; рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об'єктів аквакультури.

Так, згідно наявних у матеріалах справи Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, на яких розташовані спірні водні об'єкти (том 1, а.с. 19-30), цільове призначення земельних ділянок: для рибогосподарських потреб; категорія земель: землі водного фонду; вид використання земельної ділянки: для рибогосподарських потреб.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.06.1976 виконком Черкаської обласної ради своїм рішенням №334 (том 2, а.с. 74) вилучив у землекористувачів земельні ділянки для їх відведення Черкаському обласному виробничому рибкомбінату під будівництво лиманного господарства.

Розпорядженням Ради Міністрів УРСР №212-р від 11.04.1977 (том 2, а.с.75) прийнята пропозиція Черкаського облвиконкому і передано в постійне користування Черкаському обласному виробничому рибкомбінату під будівництво лиманного господарства 2 633 гектарів земель державного запасу (мілководдя Кременчуцького водоймища) у Черкаському районі Черкаської області.

На підставі розпорядження голови Черкаської райдержадміністрації №70 від 24.02.1998 Черкаською районною радою 29.09.1998 видано Черкаському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству «Черкасирибгосп» державний акт серія ЧР 17-113 на право постійного користування 147,97 гектарів землі з планом землекористування (том 2, а.с.76-80).

Відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» №290/96 від 10.07.1996, Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою КМУ від 11.09.1996 №1099 та наказу Фонду від 11.09.1998 №27-ПП, наказом Фонду державного майна України №53-АТ від 04.11.1998 (том 1, а.с. 123) Черкаське обласне державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Черкасирибгосп» перетворено в Сільськогосподарсько-рибоводне відкрите акціонерне товариство «Черкасирибгосп» (далі, СРВАТ «Черкасирибгосп»).

Частиною 5 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції, чинній станом на 04.11.1998) визначено, що створене при перетворенні державного підприємства акціонерне товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.

Так, відповідно до пункту 2.3. Статуту СРВАТ «Черкасирибгосп», затвердженого в новій редакції загальними зборами акціонерів згідно протоколу №6 від 28.05.2004 (том 2, а.с.37-57), СРВАТ «Черкасирибгосп» є правонаступником обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Черкасирибгосп».

04.11.1998 Фонд державного майна України за Актом прийому-передачі від 04.11.1998, який є додатком до Наказу ФДМУ №53-АТ, передав СРВАТ «Черкасирибгосп» у власність нерухоме майно згідно переліку (том 1, а.с.124-126).

Як вбачається із матеріалів справи, у процесі створення СРВАТ «Черкасирибгосп» до статутного фонду не увійшли, але залишилися на балансі, об'єкти права державної власності, зокрема гідротехнічні споруди за адресами: м. Черкаси, вул. Портова, 5; с. Бузівка Жашківського району; с. Телепіно Кам'янського району; с. В'язівка Городищенського району; с. Худяки та с. Червона Слобода Черкаського району; с. Степанці Канівського району.

На виконання наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України №126/752 від 06.05.03 «Про передачу гідротехнічних споруд» (том 2, а.с.4) актом приймання-передачі від 01.09.2003 (том 2, а.с.9-15) гідротехнічні споруди в кількості 145 одиниць передані на баланс державного підприємства «Укрриба». Наказом Державного департаменту рибного господарства №260 від 05.09.2003 затверджено вказаний Акт та закріплено зазначене в Акті майно за державним підприємством «Укрриба» на праві повного господарського відання (том 2, а.с. 7).

Як вбачається із матеріалів справи, СРВАТ «Черкасирибгосп» переоформило право постійного користування земельною ділянкою на підставі розпорядження Голови Черкаської райдержадміністрації №136 від 14.04.1998, відмітка про що міститься в державному акті на право постійного користування серія ЧР 17-113 від 29.09.1998.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Так, протоколом загальних зборів акціонерів СРВАТ «Черкасирибгосп» від 25.03.2011 затверджена нова редакція Статуту у зв'язку зі зміною найменування Сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства «Черкасирибгосп» на Публічне акціонерне товариство «Черкасирибгосп» (далі, ПАТ «Черкасирибгосп») (том 1, а.с.138-151).

Згідно пункту 1.1.2. Статуту ПАТ «Черкасирибгосп» Публічне акціонерне товариство «Черкасирибгосп» є правонаступником усього майна, усіх обов'язків сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства «Черкасирибгосп», зареєстрованого у виконавчому комітеті Черкаської міської ради 05.08.2004 (ідентифікаційний код 00476814) та Черкаського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Черкасирибгосп», зареєстрованого у виконавчому комітеті Черкаської міської ради 19.11.1998.

Відповідно до пункту 1.4.1. Статуту ПАТ «Черкасирибгосп» товариство є юридичною особою, яка створена шляхом перетворення Черкаського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Черкасирибгосп», згідно наказу Фонду державного майна України від 04.11.1998, відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» №290-96 від 10.07.1996. Товариство, як правонаступник, набуло все майно, всі права та обов'язки, включаючи всі майнові та не майнові права, в тому числі права на користування земельними ділянками, що належали Черкаському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству «Черкасирибгосп».

У позовній заяві позивач як на підставу припинення права постійного користування відповідачем земельною ділянкою посилався на пункт «в» статті 141 Земельного кодексу України, зазначаючи, що реорганізація державного підприємства у приватну форму є по суті його припиненням, так як останнє вибуває із управління та сфери спливу держави і за суттю правових взаємовідносин, майно, яким підприємство наділялось, має бути повернуто державі.

Зазначені доводи позивача не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Нормами статті 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, зазначених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Дії, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

За змістом статей 143, 144 Земельного кодексу України примусове припинення права на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку або на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Отже, за приписами пункту «в» статті 141 Земельного кодексу України, на які посилається позивач, підставою припинення права користування земельною ділянкою у даному випадку є припинення діяльності державного підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Юридична особа є такою, що припиняється, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Водночас, згідно пункту 2 статті 5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої визначено частиною 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Матеріалами справи підтверджується факт внесення змін до установчих документів відповідача у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи з Сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства «Черкасирибгосп» на Публічне акціонерне товариство «Черкасирибгосп».

Отже, Публічне акціонерне товариство «Черкасирибгосп» є правонаступником всіх майнових та не майнових прав Сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства «Черкасирибгосп» та Черкаського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Черкасирибгосп».

У постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 №21-3а11 сформовано правову позицію, відповідно до якої приписи пункту «в» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Таким чином, з огляду на вищевстановлені обставини справи, у суду відсутні встановлені пунктом «в» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підстави для припинення права користування позивачем спірною земельною ділянкою, оскільки останній є правонаступником усіх майнових прав державного підприємства «Черкасирибгосп, у тому числі і права постійного користування земельною ділянкою, яке було закріплене за останнім згідно державного акту на право постійного користування серія ЧР 17-113 від 29.09.1998.

У позовній заяві та апеляційній скарзі ТОВ «АТАКСАТ» також зазначає, що всупереч вимог пункту 6 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції 25.10.2001 ПАТ «Черкасирибгосп» не переоформило право постійного користування земельною ділянкою на право власності чи на право оренди земельної ділянки, а тому незаконно користується спірною земельною ділянкою.

Твердження ТОВ «АТАКСАТ» з цього приводу колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Згідно пункту 6 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції 25.10.2001, на який посилається позивач, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), визнано неконституційними положення:

- пункту 6 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

- пункту 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18 грудня 1990 року N563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Положення пункту 6 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України та пункту 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу», визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення.

Відповідно до частини 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, посилання апелянта на норми пункту 6 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції 25.10.2001 є безпідставними, так як вони були визнані неконституційними та, відповідно, втратили чинність.

Як зазначено у пункті 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування». Однак, ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1-17/2005).

Про відсутність обов'язкових приписів щодо переоформлення права постійного користування землею йдеться і в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» №449 від 02.04.2002, яка була чинною станом на дату переходу права постійного користування до ПАТ «Черкасирибгосп», у якому зазначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Вказана постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №483.

Крім того, пунктом 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції було вірно встановлено перехід права постійного користування земельною ділянкою в порядку правонаступництва до ПАТ «Черкасирибгосп» та відсутність законодавчо визначених підстав для припинення права постійного землекористування. ПАТ «Черкасирибгосп» правомірно користується земельною ділянкою площею 147,97 га із кадастровим №7124989000:01:001:0548.

Крім того, колегія суддів зазначає, що право позивача, як суб'єкта земельних торгів, не порушено, оскільки законодавством встановлена заборона продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах) у разі розташування на них об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Так, у відповідності до вимог частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «Черкасирибгосп» на земельній ділянці площею 147,9738 га належить на праві приватної власності нерухоме майно, об'єктом якого є рибдільниця, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Червона Слобода, вул. Рибальська, буд. 109 загальною площею 839,6 кв.м. Право власності на вказаний об'єкт нерухомості зареєстроване за ПАТ «Черкасирибгосп» на підставі свідоцтва про право власності №6615072 від 22.07.2013, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №6616206 від 22.07.2013 (том 1, а.с.78-80).

Також, ПАТ «Черкасирибгосп» на праві приватної власності належить нерухоме майно, об'єктом якого є комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Худяки, вул. Рибальська, буд.3, зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності №САЕ308267 від 23.02.2012, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №33281305 від 24.02.2012 (том 1, а.с. 81-82).

Крім того, як уже зазначалося вище, у процесі створення СРВАТ «Черкасирибгосп», правонаступником якого є ПАТ «Черкасирибгосп» до статутного фонду не увійшли, але залишилися на балансі, об'єкти права державної власності, зокрема гідротехнічні споруди за адресами: м. Черкаси, вул. Портова, 5; с. Бузівка Жашківського району; с. Телепіно Кам'янського району; с. В'язівка Городищенського району; с. Худяки та с. Червона Слобода Черкаського району; с. Степанці Канівського району.

На виконання наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України №126/752 від 06.05.2003 «Про передачу гідротехнічних споруд» (том 2, а.с.4) актом приймання-передачі від 01.09.2003 (том 2, а.с.9-15) гідротехнічні споруди в кількості 145 одиниць передані на баланс державного підприємства «Укрриба». Наказом Державного департаменту рибного господарства №260 від 05.09.2003 затверджено вказаний Акт та закріплено зазначене в Акті майно за державним підприємством «Укрриба» на праві повного господарського відання (том 2, а.с. 7).

Вимогами статті 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва. Так з приписів статті 287 Господарського кодексу України та статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» випливає, що Фонд державного майна України є управителем гідроспоруд, що є об'єктами нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, що знаходяться на праві постійного користування ПАТ «Черкасирибгосп» та закріплені на праві господарського відання за ДП «Укрриба», і лише Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва можуть передавати їх в оренду. Тобто, позиція позивача з приводу того, що це є прерогативою органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування є безпідставною.

Відтак, оскільки на відповідних земельних ділянках, які знаходяться на праві постійного користування ПАТ «Черкасирибгосп», розташовані об'єкти нерухомого майна державної власності (гідротехнічні споруди) та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ПАТ «Черкасирибгосп», продаж цих земельних ділянок на земельних торгах згідно частини 2 статті 134 Земельного кодексу України заборонений.

У апеляційній скарзі позивач також зазначає, про відсутність у відповідача паспорта водного об'єкта.

Зазначені твердження апелянта є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Рибпромсервіс» у 2015 році було розроблено паспорт рибогосподарської технологічної водойми - лиманного товарно-рибного господарства рибдільниці «Червона Слобода» загальною площею 147,9738 га ПАТ «Черкасирибгосп» (том 1, а.с.105-122).

Крім того, у відповідності до норм чинного законодавства, відсутність паспорту рибогосподарської технологічної водойми не є підставою припинення права постійного землекористування, оформленого відповідним державним актом на право постійного користування.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що права позивача як суб'єкта земельних торгів не є порушеними. Позивач не надав суду доказів наявності порушень з боку відповідача його цивільного права чи охоронюваного законом інтересу, які підлягають судовому захисту, в т.ч. щодо змісту порушеного права/інтересу, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для припинення права постійного землекористування ПАТ «Черкасирибгосп», у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про скасування реєстрації державного акту на право постійного користування землею серії ЧР 17-113 від 28.09.1998 є похідними від вимог про припинення постійного користування землею ПАТ «Черкасирибгосп», а відтак, також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАКСАТ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016 у справі №925/551/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016 у справі №925/551/16 залишити без змін.

Матеріали справи №925/551/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх