Рішення № 63253787, 05.12.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2016 р. Справа № 918/1021/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача: ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області

про стягнення заборгованості в сумі 3 504 715 грн. 47 коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 01 січня 2016 року);

Від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 15 квітня 2016року).

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення заборгованості в сумі 3 504 715, 47 грн., з яких: 2 148 219,00 грн. заборгованість, 32 135,00 грн. 3% річних, 1 324 361,47 грн. інфляційних втрат, позовні вимоги аргументувавши тим, що 30 січня 2013 року Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області уклали договір №2, на виконання умов якого позивачем надано послуги по поточному ремонту автомобільних доріг за рахунок коштів державного бюджету, однак відповідач взяте на себе зобовязання по оплаті наданих послуг не виконав.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17 жовтня 2016 року.

17 жовтня 2016 року відповідачем подано клопотання про залучення Державного агентства автомобільних доріг України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розглянувши вказане клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення з огляд на наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

З аналізу статті 27 ГПК України слідує, що підставою для залучення до розгляду справи третьої особи є обставини, за яких рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Проте будь-яких доказів того, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки Державного агентства автомобільних доріг України щодо будь-якої з сторін справи заявник суду не надав. Позовні вимоги не стосуються та не зачіпають прав та інтересів Державного агентства автомобільних доріг України.

Відтак, суд не вбачає підстав для залучення Державного агентства автомобільних доріг України в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

17 жовтня 2016 року відповідач подав відзив, в якому зазначив, що станом на момент прийняття судом справи до розгляду строк виконання ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт не настав через відсутність надходження відповідних бюджетних коштів на рахунок ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області. Вказує, що акти приймання виконаних будівельних робіт складені за примірною формою, яка втратила чинність. Крім того, вказує, що акти виконаних робіт за квітень 2014 року в графі директор ДП "Рівненський облавтодор", зазначено прізвище директора ОСОБА_4, який на момент підписання актів виконаних робіт був звільнений з посади. Даний факт, на думку відповідача, свідчить про те, що акти виконаних робіт не могли бути підписані в квітні 2014 року.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 31 жовтня 2016 року.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 14 листопада 2016 року.

В судовому засіданні від 14 листопада 2016 року оголошувалась перерва до 28 листопада 2016 року.

В судовому засіданні від 28 листопада 2016 року оголошувалась перерва до 05 грудня 2016 року.

05 грудня 2016 року позивачем подано заперечення на відзив.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30 січня 2013 року між ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області (надалі замовник, відповідач) та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі підрядник, позивач) було укладено договір №2 (надалі договір), у відповідності до п. 1.1. якого підрядник зобовязується на свій власний ризик у 2013 році надати послуги по експлуатаційному утриманню та поточному ремонту автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов договору, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно до п.3.1. договору ціна цього договору становить 70 000 000,00 грн., у тому числі: 11 666 666,67 грн. ПДВ.

Згідно з п. 3.2. договору ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 4.1. договору замовник здійснює щомісячні розрахунки за надані послуги по мірі надходження коштів (бюджетного фінансування) на підставі актів приймання-виконання будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за рахунок коштів державного бюджету, виділених замовнику в установленому порядку.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що підрядник станом на 25 число місяця, готує акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і разом з представниками замовника впродовж 2-3 днів перевіряє відповідність актів фактично виконаним обсягам та правильність розрахунків вартості робіт. Надання актів замовнику здійснюється не пізніше як за два останніх робочих дні звітного місяця. Оплата послуг, наданих з недоробками і дефектами, проводиться після усунення останніх.

Відповідно до п.п. 5.1.-5.2. договору строк надання послуг: січень грудень 2013 року. Місце виконання послуг: автомобільні дороги загального користування Рівненської області.

У відповідності до п. 6.1.1 договору замовник зокрема зобовязаний: приймати надані послуги згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в); своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., а щодо фінансових зобов'язань - до повного і належного їх виконання. (п.10.1. договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у квітні 2014 року надано обумовлені в даній угоді роботи на загальну суму 2 878 219,00 грн.. Факт виконання та вказана вартість цих робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за квітень 2014р. Зазначені вище акти підписані обома сторонами та скріплені відбитками їх печаток, акт виконаних робіт містить посилання на договір №2 від 30 січня 2013 року.

В акті приймання виконаних робіт за квітень 2014 року міститься відомості про часткову оплату в листопаді наданих послуг в сумі 730 000,00 грн.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань, в передбаченому обсязі відповідач не оплатив виконані позивачем роботи.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №6/440 від 01 жовтня 2014 року, в якій зокрема просив сплатити в десятиденний термін зокрема заборгованість в сумі 2 148 219,00 грн. по договору №2 від 30 січня 2013 року.

З метою встановлення обставин отримання відповідачем претензії суд зобов'язував відповідача надати для огляду його книгу вхідної кореспонденції.

Проте відповідач вказаних доказів суду не надав.

Предметом спору у даній справі є вимога Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області заборгованості у розмірі з підстав невиконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати наданих за договором №2 від 30 січня 2013р. послуг.

Крім того на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в розмірі 32 135,00 грн. за період з 17 жовтня 2014р. по 17 серпня 2016р. та інфляційні втрати в розмірі 1 324 361,47 грн. за період з листопада 2014 року по серпень 2016 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №2 від 30 січня 2013р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦК України).

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за квітень 2014р.. При цьому, сам факт виконання Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області не заперечується.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Судом відхиляються твердження представника відповідача щодо того, що акти приймання виконаних будівельних робіт не відповідають вимогам діючого законодавства та суперечать вимогам, що встановлює чинне законодавство до даного типу документів. Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в актах не зазначено. Відтак, відповідач підписуючи акти приймання виконаних будівельних робіт погодився з об'ємом та вартістю робіт виконаних позивачем.

Судом взято до уваги пояснення позивача щодо підписання актів виконаних робіт, згідно яких слідує, що від підрядника акти засвідчені підписом головного інженера ОСОБА_5 та заступника директора ОСОБА_6, які відповідно до наказу директора ДП "Рівненський облавтодор" №9 від 04 лютого 2013 року наділені відповідними повноваженнями, однак на актах КБ-2в вказане прізвище ОСОБА_4, який у квітні 2014 року, на момент прийняття робіт не працював в ДП "Рівненський облавтодор", та на момент виконання робіт ОСОБА_4 займав посаду директора відповідача. Позивач зазначає, що проекти актів виконаних робіт готувались до закінчення робіт і відповідно підписуватися мали саме ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Щодо посилань відповідача на відсутність надходження відповідних бюджетних коштів на рахунок ОСОБА_1 автомобільних робіт у Рівненській області слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 511 ЦК України передбачено, що зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Зі змісту частини 2 статті 528 ЦК України вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Слід також зазначити, що за частиною 2 статті 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Нормами статті 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відсутність бюджетних коштів не є підставою для не проведення розрахунків, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_3 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12 ).

Щодо посилань відповідача на ті обставини, що акти приймання виконаних робіт складені за примірною формою №КБ-2в, які втратили чинність суд зазначає, що пунктом 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за надані послуги на підставі саме актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).

За наведених обставин, враховуючи наявні матеріали справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2 148 219,00 грн. є законними, ґрунтуються на нормах законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а тому підлягають задоволенню.

Крім того на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в розмірі 32 135,00 грн. за період з 17 жовтня 2014р. по 17 серпня 2016р. та інфляційні втрати в розмірі 1 324 361,47 грн. за період з листопада 2014 року по серпень 2016 року.

Як визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних встановив, що позивачем нараховано розмір 3% річних в межах законного та обґрунтованого розрахунку, щодо інфляційних втрат за розрахунком суду до задоволення підлягає 1 239 522,36 грн..

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі17.10.2014 - 01.08.201621482191.5771239522.363387741.36Відтак, в задоволенні інфляційних втрат в сумі 84 839,11 грн. слід відмовити.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 148 219,00 грн. боргу, 32 135,00 грн. 3% річних та 1 239 522,36 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, в частині стягнення 84 839,11 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно з ч.1 ст.49 ГПК України, зокрема позивачем сплачено судовий збір в сумі 52 570,74 грн., тоді як за розрахунком суду, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 52 570,73 грн., відтак судовий збір в сумі 0,01 грн. може бути повернуто позивачу в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір", 51 298,14 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, 1 272,59 грн. слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Пушкіна, 19, код ЄДРПОУ 25894919) на користь Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, м. Рівне, вул. Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) 2 148 219 (два мільйони сто сорок вісім тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 32 135 (тридцять дві тисячі сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. 3% річних, 1 239 522 (один мільйон двісті тридцять десять тисяч п'ятсот двадцять два) грн. 36 коп. інфляційних втрат та 51 298 (п'ятдесят одна тисяча двісті дев'яносто вісім) грн. 14 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення 84 839,11 грн. інфляційних втрат відмовити.

4. Судовий збір в сумі 1 272,59 грн. залишити за позивачем.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

повне рішення складено 08 грудня 2016 року

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. , 7);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Пушкіна, 19).