Рішення № 63252734, 06.12.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2016 р. Справа № 902/894/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортрент»

(вул. Богатирська, 2-А, с. Білогородка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08140)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Південна Пальміра»

(вул. 600-річчя, буд. 17-Г, м. Вінниця, 21021)

про стягнення 74000 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін :

позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.02.16р.

відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортрент» звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Південна Пальміра» заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 74 000,00грн..

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди обладнання № ОО0065 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 21.10.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/894/16 з призначенням до розгляду в судовому засідання 15.11.2016 року та зобов'язано сторін надати докази, необхідні для вирішення спору в даній справі.

Ухвалою суду від 15.11.2016 року розгляд справи відкладено на 06.12.2016р., у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду та неявкою відповідача.

На визначену судом дату з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень щодо обставин викладених в позові та визначених судом документів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців. Однак, згідно поштового повідомлення, що містяться в матеріалах справи, надіслана судом копія ухвали суду повернута до суду з написом наступного змісту: «за закінченням терміну зберігання».

Як передбачено приписами ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Так, у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, як зазначено в абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представник відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортрент» (позивач/за договором Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Південна Пальміра» (відповідач/за договором Орендар) укладено договір оренди обладнання № ОО0065 (надалі Договір) (а.с.9-16).

Згідно п.1.1 Договору, Орендодавець надає, Орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (надалі Обладнання), яке є обєктом власності Орендодавця. Орендар використовує отримане за цим Договором Обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору.

Найменування Обладнання, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності), відновна вартість, ціна та строк оренди по кожній одиниці Обладнання зазначаються в Протоколі погодження істотних умов оренди (надалі Протокол), який є невід'ємною частиною цього Договору, та який Сторони зобовязуються підписувати в кожному випадку передання в оренду Обладнання за цим Договором. (п. 1.2. Договору)

Факт передачі кожної одиниці Обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками ОСОБА_2 прийому-передачі згідно встановленої у Додатку № 2 до цього Договору форми, який засвідчує дату передачі конкретної одиниці Обладнання Орендарю та інші умови, які Сторони вважають необхідними при підписанні ОСОБА_2 прийому-передачі. (п. 3.4. Договору)

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці Обладнання, зазначеного у Протоколі до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі Обладнання за ОСОБА_2 прийому-передачі. (п. 4.1. Договору)

Строк оренди кожної одиниці Обладнання за цим Договором визначається в Протоколі до цього Договору. (п. 4.2. Договору)

Орендар повинен повернути Обладнання в день закінчення строку оренди, зазначеного в Протоколі до цього Договору, або у вимозі Орендодавця про повернення Обладнання у визначений строк, у визначених Договором випадках, в томі числі у випадку розірвання цього Договору. (п. 5.1. Договору)

Орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці Обладнання за ОСОБА_2 прийому-передачі за умови здійснення попередньої оплати за оренду Обладнання в день отримання рахунку-фактури від Орендодавця згідно п. 3.3. даного Договору, або в інший строк, зазначений у відповідному Протоколі до цього Договору. (п. 6.1. Договору)

Орендна плата та інші, передбачені Договором платежі, вносяться Орендарем в безготівковій формі на рахунок Орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов цього Договору та Протоколу до нього. Орендар повинен сплатити орендну плату та інші, передбачені цим Договором платежі, умов та в строки згідно даного Договору та відповідного Протоколу до нього, інакше, Орендар буде вважатися таким, що прострочив оплату орендної плати та інших, передбачених Договором платежів. (п. 6.6. Договору)

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками ОСОБА_2. Даний Договір діє з дати його укладення та до 31 грудня 2012 року. Умови цього Договору зберігають силу протягом всього строку дії цього Договору, а в частині грошових зобовязань Орендаря щодо сплати орендної плати та всіх інших зобовязань по даному Договору до повного виконання зобовязань. (п. 15.1. Договору)

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач, за актами прийому-передачі, прийняв у строкове платне користування обумовлене Протоколами Обладнання. (а.с.23-25, 28,29, 32,33,36,37,40,41,44-46,49,50,53,54).

За період оренди Обладнання сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 1 206 219,04 грн. (а.с. 26,30,34,38,42,47,51,55,56,57,115-141)

Відповідачем було повернуто майно позивачу, передане в користування по зазначеним актам прийому-передачі, про що між сторонами складено та підписано акти повернення. (а.с. 27,31,35,39,43,48,52,58,110-114).

Однак, за даними позивача, відповідач не в повному обсязі сплатив оренду плату, чим порушив взяті на себе зобовязання за Договором. Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку, відповідачем перераховано на рахунок позивача 1 132 219,04 грн. за Договором. (а.с. 142-226)

Таким чином, за Договором утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 74 000,00 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати обороту, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобовязання за Договором відповідачем виконано не в повному обсязі.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 74 000,00 грн. правомірною та обґрунтованою.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати орендної плати за договором оренди обладнання № ОО0065 від 28.11.2012 року в повному обсязі не подав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Південна Пальміра» (вул. 600-річчя, буд. 17-Г, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 37114602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фортрент» (вул. Богатирська, буд. 2-А, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08140, код ЄДРПОУ 32664239) 74 000 (сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. боргу зі сплати орендної плати та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 08 грудня 2016 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. 600-річчя, буд. 17-Г, м. Вінниця, 21021)