Рішення № 63248006, 11.10.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3115/16-ц

Провадження № 2/0203/1126/2016

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування збитків, спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. позивач предявив зазначений позов та заявленою у позові вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди 163750,00 грн., та про розподіл судових витрат; в обґрунтування позову позивач посилається на те, що 02.02.2016 р. о 08.50 год. сталася дорожньо-транспортна пригода в м. Дніпропетровську по вул. Шмідта, 42 за участі а/м Тойота Королла р/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, та а/м ОСОБА_3 р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який належить останньому на праві власності, та в результаті даної ДТП був пошкоджений автомобіль позивача. 16.02.2016 р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська була винесена постанова, якою ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована (страховик ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»), страховою компанією було виплачено страхове відшкодування в розмірі 50000,00 грн. Згідно висновку експерта-товарознавця №1302/16/16 вартість відновлювального ремонту складає 216064,00 грн., витрати позивача на проведення ремонту склали 212850,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи склали 900,00 грн., та про стягнення 163 750,00 грн. (212850,00 грн. + 900,00 грн. 50000,00 грн.) у позові й заявлено відповідну вимогу.

Сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, в якому ухвалено судове рішення.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечуючи проти заочного розгляду справи, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач заперечень проти позову не надав, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, причин не повідомив, свого представника до суду не направив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди представника позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову повністю, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 02 лютого 2016 р. о 08.50 год. у м. Дніпропетровську по вул. Шмідта, 42 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю а/м Тойота Королла р/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, та а/м ОСОБА_3 р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який належить останньому на праві власності, та в результаті даної ДТП був пошкоджений належний позивачу автомобіль.

16.02.2016 р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська була винесена постанова, якою ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення; постанова набрала законної сили 27.02.2016 р. (а.с.8).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Власником автомобіля НОМЕР_3 є позивач на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7 звор.).

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АЕ/3235919 (страховик ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»), та страховою компанією було виплачено страхове відшкодування в розмірі 50000,00 грн.

Згідно з калькуляцією/висновком № 1302/16/16 від 22 лютого 2016 року (а.с. 18-23) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу змінюваних складних частин колісного транспортного засобу автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, складає 95562,28 грн. Відповідно до даного висновку величина матеріальної шкоди, спричиненої володільцю колісного транспортного засобу автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, складає 95562,28 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 25.03.2016 р. вартість виконаних робіт по ремонту автомобіля НОМЕР_4 складає 212850,00 грн.

Роботи за вказаним актом прийому-передачі в повному обсязі оплачені позивачем, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №17 від 16 лютого 2016 року на суму 150000,00 грн. та №23 від 25 березня 2016 року на суму 62850,00 грн., які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 Закону).

Статтею 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ст.ст. 1187, 1188 ЦК України передбачено та розяснено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (з послідуючими змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одному з володільців підвищеної небезпеки з вини іншого - відшкодовується винним.

Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Одночасно суд приймає до уваги розяснення п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» про те, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Оскільки відповідно до статті 3 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обовязковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Враховуючи, що висновок автотоварознавчого дослідження від 22 лютого 2016 р. №1302/16/16 7-27) відповідає вимогам вказаних нормативних актів, суд приймає до уваги висновки цього дослідження.

Відтак, розмір заподіяної шкоди після відновлювального ремонту за встановлених обставин перебуває за межами ліміту полісу страхування 50 000,00 грн. та підлягає відшкодуванню особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, та суд присуджує з такої особи сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням): 163 750,00 грн. (212850,00 грн. + 900,00 грн. 50000,00 грн.).

За правилами ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 57-60, 209, 212, 214-215, 218, 222, 224-226, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування збитків, спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на відшкодування збитків, спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди, 163750,00 (сто шістдесят три тисячі сімсот пятдесят грн.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) судовий збір загальним розміром 1 637,50 грн. (одна тисяча шістсот тридцять сім грн. 50 коп.).

Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко