Ухвала суду № 63246423, 06.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

6 грудня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Кривенда О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецький області, управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

1 листопада 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 3 листопада 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про недоліки заяви та надано строк для їх усунення до 2 грудня 2016 року.

В ухвалі йшлося про те, що: посилання в заяві на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права є формальним, без зазначення в чому полягають розбіжності у застосуванні норм права; до заяви не долучено копії різних за змістом судових рішень на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального; заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС.

На виконання цієї ухвали 5 грудня 2016 року до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява ОСОБА_1, в якій він вказує, що прикладами неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права є рішення Київського апеляційного адміністративного суду та Вінницького апеляційного адміністративного суду, і копію останнього додає.

Разом із тим, в ухвалі про недоліки роз'яснювалося, що в разі подання заяви про перегляд з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень на підтвердження такого. Тобто прикладом неоднакового застосування норм права може бути лише рішення суду (судів) касаційної інстанції, рішення суду апеляційної інстанції не є підставою для такого.

Таким чином, ОСОБА_1 не усунув вказані недоліки заяви.

Оскільки заяву подано без додержання вимог статей 239, 239-1 КАС і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку, то заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 239-2 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> підлягає поверненню заявнику.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецький області, управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.В. Кривенда