Ухвала суду № 63246419, 25.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

25 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаСамсіна І.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 вересня 2016 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 вересня 2016 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 відхилив, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року - залишив без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 вересня 2016 року ФОП ОСОБА_4 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 54, 71, 72, 74 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Верховний Суд України уже висловлював правову позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК. Зокрема, у постанові від 9 грудня 2014 року (справа № 21-511а14) цей суд зазначив, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, наведені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до АІС інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки з фіксацією її результатів в акті, є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Цьому правовому висновку рішення касаційного суду у даній справі відповідає.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Л. Самсін О.Ф. Волков О.В. Кривенда