Рішення № 63244769, 07.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/11942/2016 Головуючий у І інстанції - Шевчук А.В.

Доповідач - Андрієнко А.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Рубан С.М.

ЖелепаО.В.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 4 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_2, про припинення поруки,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку 79 463, 67 доларів США заборгованості за договором кредиту №44.05-675/П від 24.11.2006 року, за яким ОСОБА_2 отримав від ПАТ «Укрсоцбанк» 96 000 доларів США під 12,85% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 23.11.2016 року. На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 24.11.2006 року було укладено договір поруки №44.02-905/П, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед позичальником за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань у повному обсязівсім належним їй на праві власності майном та грошовими коштами. ОСОБА_2 одержав та використав кошти, отримані в кредит, при цьому не дотримується графіку погашення заборгованості, не здійснив погашення чергової частини кредиту із нарахованими відсотками, а тому згідно ст. 1050 ЦК України, зобов'язаний погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, а також нараховані штрафні санкції. Станом на 02.03.2015 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 складає 79 463,67 доларів США, що згідно курсу НБУ на вказану дату складає 2 206 159 грн. 53 коп. На письмові вимоги банку до позичальника та поручителя з пропозицією виконати взяті на себе зобов'язання останні не відреагували, що стало підставою для даного позову. Таким чином, ПАТ «Укрсоцбанк» просив про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у солідарному порядку існуючої заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

ОСОБА_4 подала зустрічну позовну заяву до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки №44.05-675/П від 24.11.2006 року припиненим, мотивуючи тим, що банк пропустив строк пред'явлення вимоги до поручителя.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 4 липня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 79 463 долари США 67 центів заборгованості за кредитним договором та 3654 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_2, задоволено. Визнано припиненою поруку ОСОБА_4 за договором поруки №44.02-905/П від 24.11.2006 року. Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу в частині задоволення позовних вимог, в якій просить скасувати рішення суду, у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині часткового задоволення позову ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» пропущено строк позовної давності.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.11.2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №44.05-675/П, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит на поточні потреби у розмірі 96 000 доларів США з кінцевим терміном повернення основної суми заборгованості по кредиту до 23.11.2016 року зі сплатою 12,85 % річних згідно з визначеним у п. 1.1 договору графіком платежів.

На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» та позичальником ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано належну останньому квартиру АДРЕСА_1.

Крім того, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків сторони 24.11.2006 року уклали з ОСОБА_4 договір поруки №44.02-905/П, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №44.05-675/П від 24.11.2006 року. У випадку невиконання позичальником та поручителем зобов'язання забезпеченого порукою останні відповідають перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством може бути звернено стягнення.

Встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_2 96 000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № ав/0292481 від 24.11.2006 року, заявою на видачу готівки №015/1 від 24.11.2006 року та квитанцією №015/2 від 24.11.2006 року про сплату комісії за відкриття позичкового рахунку.

Порушуючи умови кредитного договору відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує .

Відповідно до розрахунку, наданого банком, заборгованість відповідача перед банком, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 02.03.2015 року складає 79 463,67 доларів США, що згідно курсу НБУ на вказану дату становить 2 206 159 грн. 53 коп., і складається з заборгованості за кредитом у розмірі 54 758,33 доларів США та суми заборгованості за відсотками у розмірі 24 705,34 доларів США.

Задовольняючи позовні вимоги банку щодо ОСОБА_2 та стягуючи із нього заборгованість, суд першої інстанції прийшов до висновку , що банком строк позовної давності, про застосування якого просив представник відповідача, не пропущено.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, так як суд дійшов таких висновків, неповно встановивши обставини справи та порушивши норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Стаття 266 ЦК Українипередбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до статті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК Україниперебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань за щомісячним погашенням платежів.

Відповідно до п.1.1 Договору кредиту позичальник повинен до 25 числа кожного місяця сплачувати кредит в розмірі 800 доларів США та проценти за користування кредитом в розмірі 12,85%.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Як вбачається із матеріалів справи боржник останній платіж за договором кредиту вчинив 31.03.2011 року ( а.с.38).

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених підпунктами 3.3.8 (сплата процентів), 3.3.9 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Тобто, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення коштів, зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.

Судом встановлено, що останній платіж за кредитним договором відповідач здійснив 31 березня 2011 року, а тому за визначенням пункту 4.5 договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 1 липня 2011 року.

Оскільки строк виконання основного зобов'язання було змінено на 1 липня 2011, то саме з цього моменту в позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак, банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 20 березня 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_2 у зв'язку із пропуском позовної давності.

Керуючись ст..ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 4 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення , яким в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді :