Ухвала суду № 63244604, 30.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Присяжнюка О.Б., Міленко О.В., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 30 листопада 2016 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року, щодо

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваного Захарченка В.В., ОСОБА_8, ОСОБА_6,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Качуренка В.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Захарченком В.В., та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07 січня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що складає 72 500 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував, що на даний час наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6-ти років, та прийшов до висновку застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які вказані у клопотанні.

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник в інтересах підозрюваного подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам та наявним в матеріалах кримінального провадження доказам.

Так, захисник зазначає, що слідчий суддя всупереч вимогам процесуального законодавства взагалі не здійснив оцінку будь-яких доказів, не перевірив доводи клопотання слідчого, в результаті чого обставини, якими було обґрунтовано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не були ним об'єктивно з'ясовані. Крім того, висновок слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а висновок щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу жодним чином не було обґрунтовано чи мотивовано.

Разом з ти, звертає увагу, що підзахисний жодного разу не був притягнутий до кримінальної відповідальності, не мав проблем з правоохоронними органами, на сьогоднішній день, підозрюваному ОСОБА_6 виповнилось 18 років, що є досить юним віком.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисна та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 02 липня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016100100014191, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08 липня 2016 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

10 листопада 2016 року слідчий Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Качуренко В.А., за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Захарченка В.В., звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року вищевказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07 січня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що складає 72 500 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, скоїти інше кримінальне правопорушення, вчиняти інші дії, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, а тому враховуючи всі обставини у їх сукупності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено.

Врахувавши обставини вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 дані, які характеризують його особу, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України.

Однак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що визначена судом першої інстанції застава у розмірі 50 мінімальних заробітних плат є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_6

Разом з тим, слідчий суддя допустив помилку при обчисленні у гривнях розміру 50 мінімальних заробітних плат, а саме вказав, що цей розмір складає 72 500 гривень, тобто виходив із розміру мінімальної заробітної плати 1 450 гривень, яка встановлена з 01 травня 2016 року. В той же час, відповідно до п. 16 ст. 3 КПК України, розмір мінімальної заробітної плати є грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія. Отже, незважаючи на те, що на теперішній час мінімальна заробітна плата складає 1 450 гривень, але за кримінально-процесуальним законодавством України для визначення розміру застави до кінця цього року необхідно обчислювати мінімальну заробітну плату, виходячи з розміру 1 378 гривень, який був встановлений відповідним законом станом на 01 січня 2016 року, тобто в даному випадку 50 мінімальних заробітних плат становить 68 900 гривень.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальних заробітних плат.

А тому, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що застава у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте визначити йому мінімальний розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Дані, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Качуренка В.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Захарченком В.В., та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07 січня 2017 року включно, з визначенням застави в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що складає 72 500 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Качуренка В.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Захарченком В.В., про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначити до 07 січня 2017 року.

Визначити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27 560 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик, а також покласти на нього наступні обов'язки:

- не відлучатися із АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати паспорт для виїзду за кордон України слідчому.

Визначені обов'язки покладаються на ОСОБА_6, строком на два місяці, а у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ПаленикІ.Г. Глиняний В.П. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/4044/2016 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Осаулов А.А. Доповідач: Паленик І.Г.