Ухвала суду № 63242378, 05.12.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2016 Справа №607/5260/16-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., за участю старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Шелінгович Л.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Шелінгович Л.В., погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В., про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Шелінгович Л.В., за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюка Ю.В. звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12016210010000181 внесеного до ЄРДР 18 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України, із клопотанням про арешт майна, а саме: свідоцтво про реєстрацію вказаного НОМЕР_2; ключ запалювання до вказаного автомобіля; автомобіль НОМЕР_1, вилученні під час проведення 01 грудня 2016 року обшуку автомобіля НОМЕР_1, НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 листопада 2016 року.

У судовому засіданні старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Шелінгович Л.В. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення.

Як вбачається із клопотання, слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210010000181 від 18 січня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи новоствореного представництва ТОВ «ХЕЛІКС КЕПІТАЛ УКРАЇНА» в особі ОСОБА_3 та інших, яке має ознаки фінансової піраміди, здійснюють свою діяльність на території Тернопільської області та інших областях України по залученню грошових коштів від фізичних осіб, обіцяючи останнім отримання надприбутків, оскільки грошові кошти в подальшому начебто інвестуються в групу іноземних інвестиційних компаній, хоча насправді вказане товариство не набуло статусу фінансової установи, що не дозволяє здійснювати інвестиційну діяльність на території України, і таким чином отримані шляхом обману кошти від фізичних осіб незаконно привласнюються ОСОБА_4 та іншими службовими особами ТОВ «ХЕЛІКС КЕПІТАЛ УКРАЇНА».

Відповідно до ст.12 КК України, злочин за підозрою у вчиненні якого затриманий ОСОБА_3 є особливо тяжким. Санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає відповідальність за його вчинення у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна та водночас відсутня альтернативна міра покарання.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

За таких обставин, заслухавши пояснення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Шелінгович Л.В., вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню для збереження речових доказів, з врахуванням того, що вилучений транспортний засіб зможе в подальшому забезпечити відшкодування шкоди та цивільного позову або виконання покарання в частині конфіскації майна, а решта предметів та документів самостійно або в сукупності із іншими доказами мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини, оскільки мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

Одночасно роз'яснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Шелінгович Л.В. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію вказаного НОМЕР_2; ключ запалювання до вказаного автомобіля; автомобіль НОМЕР_1, вилученні під час проведення 01 грудня 2016 року обшуку автомобіля НОМЕР_1, НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, шляхом заборони використання, розпорядження та відчуження майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Шелінгович Л.В.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Шелінгович Л.В.

Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору та заінтересованій особі ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя

Тернопільського міськрайонного суду Дзюбановський Ю.І.