Постанова № 63235974, 05.12.2016, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1778/16-а

ЄУН 226/1778/16-а

Провадження № 2-а/226/70/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду до відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, в обґрунтування якого вказав, що працюючи в органах прокуратури з 1994 року він набув право на призначення пенсії, яку йому призначено у листопаді 2010 року в розмірі 90% від суми заробітної плати, з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 1991 року). У липні 2016 року позивачу стало відомо що відповідачем у 2012 році йому було незаконно зменшено розмір пенсії з 90% до 80% від суми місячної заробітної плати, у звязку з чим, 05.08.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахування та виплату пенсії у повному обсязі з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати. Рішенням відповідача № 148389 від 10.08.2016 р. йому було відмовлено у перерахунку та виплаті у повному та належному обсязі пенсії, оскільки 01.10.2011 року були внесені зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», якими зменшено розмір пенсії до 80% від суми місячної заробітної плати. Посилаючись на ст.ст.19, 22, 58, 64 Конституції України, вважає рішення відповідача неправомірним та просить визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії протиправними та скасувати рішення відповідача № 148389 від 10.08.2016 року, зобовязавши відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01.08.2015 року без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час, стягнути з відповідача сплачену суму судового збору.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача позов не визнала, надала суду письмові заперечення, які підтримала у судовому засіданні, пояснивши що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області (далі - ОСОБА_3) та з 03.11.2010 року отримує пенсію, призначену на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон України № 1789). Розмір пенсії розрахований відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та за станом на теперішній час становить80% від посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом України «Про прокуратуру». 05.08.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_3 з заявою про перерахунок пенсії відповідно сі. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789 з проханням застосувати загальний процент розрахунку пенсії 90% від заробітної плати. 10.08.2016 року ОСОБА_3 було прийняте рішення № 148389 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з відповідними розясненнями. З прийнятим рішенням ОСОБА_1 не погодився та 25.10.2016 року звернувся до Димитровського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до ОСОБА_3. Проти адміністративного позову ОСОБА_1 заперечує з наступних підстав. З 03.11.2010 року по 30.06.2012 року позивач отримував пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України № 1789 в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, в розмірі 90% від заробітної плати. 10.07.2012 року позивач звернувся до ОСОБА_3 із заявою про перерахунок пенсії, на підставі чого розмір пенсії з 01.07.2012 року змінився. За приписами ч. 17 ст. 50-1 Закону України № 1789 в редакції від 23.12.2010 року, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789). Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею. Отже, перерахунок пенсії позивачу, при наявності права на такий перерахунок, повинно бути обчислено виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком, тобто з 80% від суми її місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії, а не з 90%, як вважає позивач. Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 року № 505, затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури. Керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право установлювати: посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи тощо. Дана постанова набрала чинності з 14.06.2002 року. Підпунктом 4 пункту 6 розділу 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668, який вступив в дію з 01.10.2011 року, внесено зміни у ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789, в частині розрахунку пенсії, а саме змінено відсоток від місячної заробітної плати з 90 на 80. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Отже, ОСОБА_3 дотримано норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» під час проведення перерахунку на підставі довідки, виданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 року № 505, та не порушені права Позивача. З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011року № 3668 неконституційними не визнавалися, прийняті пізніше, то за загальним правилом дії норм права в часі, саме норми наведеного Закону підлягають пріоритетному застосуванню при визначенні розміру відсотків, з яких призначається пенсія працівникам прокуратури. Вимоги позивача про проведення перерахунку його пенсії з розрахунку 90% від середнього заробітку за положенням норм, які втратили чинність, є безпідставними вимогами. В своєму позові позивач посилається на ст. 22, 64 Конституції України стосовно гарантій конституційних прав і свобод і неможливості їх скасування. При цьому зазначено, що абз.2 п.2 розділу 2 прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» передбачено, що якщо внаслідок цього розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Тобто дана норма розповсюджується на вже призначені пенсії відповідно до спеціальних законів. ОСОБА_3 ніяким чином не обмежено конституційні права позивача і гарантії його захисту, так як перерахунок його пенсії з 01.07.2012 привів до збільшення розміру пенсії - з 4751,83 грн. до 6103,78 грн. При перерахунку пенсії позивачу дотримано норми законодавства в повному обсязі. Стосовно не проведення ОСОБА_3 перерахунку пенсії Позивачу на підставі документів, які втратили чинність, зазначено наступне: у мотивувальній частині Рішення від 03.10.1997 року № 4-зп Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика коли наступний в часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Також зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той самий закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце - пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99. Згідно ст.147 Конституції України, Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших нормативно-правових актів Конституції України і дає їх офіційне тлумачення. Крім цього, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави. Що стосується обмеження граничного розміру пенсії позивачу, зазначаємо, що зазначене обмеження застосоване до нього лише з 01.01.2016 (у звязку зі збільшенням розміру пенсії після перерахунку пенсії по заробітній платі на підставі постанови Димитровського міського суду від 05.08.2016 по справі № 226/852/16-а). Дане обмеження є законним і обґрунтованим виходячи з положень ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», де вказано, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ОСОБА_3 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Премєр-міністра України, Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами органів місцевого самоврядування та наказами головного управління ПФУ в Донецькій області, Положенням про управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також обєднаних управліннях, затвердженим постановою правління ПФУ № 28-2 від 22.12.2014 року. У звязку з наведеним просила у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Димитрові з 03.11.2010 року та на теперішній час отримує пенсію, призначену на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 80% від посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом України «Про прокуратуру» (а.с. 15-18).

05.08.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Рішенням відповідача № 148389 від 10.08.2016 року, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на той, факт, що пенсія позивачу призначена згідно з діючим законодавством, у відповідності зі змінами від 01.10.2011 року, внесеними у Закон України «Про прокуратуру» (а.с. 10).

Дослідивши надані суду докази, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-XII. Редакція зазначеної статті змінювалась.

Згідно з частиною першою статті 50-1Закону № 1789-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до статті 50-1Закону № 1789-XII у редакції Закону № 3668-VI прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у звязку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VI.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-XII, положення яких щодо перерахунку пенсії у звязку із прийняттям Закону № 3668-VI не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті. Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону N 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1Закону № 1789-XII).

Враховуючи наведене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто внесені Законом № 3668-VI зміни до статті 50-1Закону № 1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1Закону № 1789-XII.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зазначена вище правова позиція обґрунтовується також постановами Верховного Суду України (справи № 21-348а-13 та 21-420а-13 від 10.12.2013 року, 21-445а-13 від17.12.2013 року, № 21-2432а-15 від 06.10.2015 року), висновки якого, відповідно до вимог ч.2 ст.244-2 КАС України повинні враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Оскільки позивачу пенсія була призначена у листопаді 2010 року, то на нього не поширюються обмеження максимального розміру пенсії.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч.ч.13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії. Отже при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст.22 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», п.2 р.II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», керуючись ст.ст.11, 17-18, 99-100, 107, 158-163, 1832, 185-186, 256 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати.

Скасувати рішення ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області № 148389 від 10.08.2016р. про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі.

Зобовязати ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м.Димитрові Донецької області здійснити перерахунок пенсії виходячи з 90% від середнього заробітку починаючи з 01 серпня 2015р. без обмежень граничного розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням вже отриманих сум за період з 01 серпня 2015р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м.Димитрові Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551(пятсот пятдесят один), 20 грн.

Постанова може бути оскаржена сторонами та іншими особами, які брали участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обовязки в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.В.Петунін