Ухвала суду № 63233166, 01.12.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 754/4887/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2016 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретар - Дудник В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

21 вересня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено заочне рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 642-100/ФКВ-08 від 03 квітня 2008 року у розмірі 35 716 гривень 24 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 689 гривень 00 копійок, з кожного.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 24 жовтня 2016 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд зазначеного заочного рішення.

Заява обґрунтована тим, що відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових повісток про призначення справи на 21 вересня 2016 року - не отримували. Підтверджень належного повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи в справі бути не можуть. Таким чином, відповідачі були позбавлені можливості знати про час і місце розгляду справи, оскільки не були повідомлені належним чином а отже і не змогли скористатися правами, що надані ст.ст. 27, 31 Цивільного процесуального кодексу, а саме бути ознайомленими з позовними вимогами, надати пояснення, заперечення, приймати участь у вивченні доказів, що є важливими і мають значення для справедливого розгляду справи. Неповідомлення її у встановленому порядку про розгляд справи позбавило її передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими вона заперечує проти позову. Так, позивач вимагає стягнути з відповідачів як штраф в розмірі - 607,04 гривень, так і пені - 10207,45 гривень. З чим вона не погоджується, так як це суперечить нормам законодавства, а саме: відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення (постанова ВСУ від 21 жовтня 2015 року, № провадження 6-2003цс15). Більше того, прострочення по кредиту сталося не з її вини. Банком не було відправлено жодного письмового повідомлення щодо можливості сплати кредиту та поточних реквізитів банку, в результаті чого відповідачі були позбавлені можливості сплатити рахунок по кредиту. Вважає безпідставним нарахування пені на тіло кредиту.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Суд, оцінивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як роз'яснено у п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року розгляд цивільної справи за позовом було призначено на 26 липня 2016 року. Копію вказаної ухвали заявником було отримано 23 липня 2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.62).

25 липня 2016 рокуЛіснченко В.І. подала до суду заяву про перенесення судового засідання, призначеного на 26 липня 2016 року за сімейними обставинами. Вказане судове засідання було відкладено до 21 вересня 2016 року. В судове засідання 21 вересня 2016 року заявник не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, конверт разом із повісткою повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Таким чином, відповідач належним чином, у відповідності до вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України, була повідомлена судом про день, час та місце розгляду справи, в тому числі у відповідності до ст. 74 ЦПК України. Доказів, які б підтверджували поважність її неявки в судові засідання, заявник до заяви не додала, враховую той факт, що останній безпосередньо було відомо про перебування впровадженні суду зазначеної цивільної справи.

Що стосується інших тверджень та підстав зазначених у заяві про перегляд заочного рішення, в тому числі щодо наявності подвійного стягнення, позбавлення можливості сплати рахунку по кредиту, безпідставного нарахування пені на тіло кредиту, то суд вважає, що дані обставини не є підставою для перегляду заочного рішення, оскільки до заяви про перегляд заочного рішення відповідачем не наведено суду таких істотних обставин та не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи..

Таким чином, в судовому засіданні не було наведено ґрунтовних підстав та не подано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та які можуть бути прийняті судом як підстава для скасування заочного рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 228-232 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя: