Рішення № 6323188, 09.09.2009, Печерський районний суд міста Києва

справа №2-4053/09

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Бусик О.Л.

за участю секретаря - Борисенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за договорами банківських вкладів, стягнення втраченої вигоди, пені за прострочення виконання зобов’язання та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У березні 2009 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «Укрпромбанк», відповідно до договорів банківських вкладів від 14 лютого 2008 року № 1/0403661001137001 отримало від неї грошові кошти в сумі 18 000 грн. 00 коп., № 1/0403662001137002 в сумі 15 000 грн. 00 коп., № 1/0403663001137003 в сумі 20 000 грн. 00 коп., № 1/0403664001137004 в сумі 22 200 грн., № 1/0403665001137005 в сумі 20 500 грн. строком на 390 днів – з 14 лютого 2008 до 9 березня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 15 % річних.

У квітні 2009 року позивачка подала до суду заяву про доповнення позовних вимог, в якій також просила повернути їй кошти за договором банківського вкладу № 1/0403666001137006 від 7 березня 2008 року в сумі 5 500 грн., який укладено строком на 390 днів – з 7 березня 2008 до 31 березня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 15 % річних.

Позивачка неодноразово збільшувала свої позовні вимоги, в останній заяві про збільшення позовних вимог просить суд ухвалити рішення, яким повернути їй кошти за договорами банківських вкладів від 14 лютого 2008 року та від 7 березня 2008 року на загальну суму 101 200 грн., відшкодувати завдану їй моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., пеню за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 10 120 грн., а також втрачену вигоду в розмірі 9 478 грн. 83 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив задовольнити в повному обсязі, додатково просив стягнути з відповідача витрати пов’язані з прибуттям представника позивачки до суду, на підтвердження чого надав докази оплати за проїзд.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та відповідачем 14 лютого 2008 року було укладено договори банківських вкладів № 1/0403661001137001 в сумі 18 000 грн. 00 коп., № 1/0403662001137002 - в сумі 15 000 грн. 00 коп., № 1/0403663001137003 - в сумі 20 000 грн. 00 коп., № 1/0403664001137004 - в сумі 22 200 грн., № 1/0403665001137005 - в сумі 20 500 грн. строком на 390 днів – з 14 лютого 2008 до 9 березня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 15 % річних.

Позивачем було укладено з відповідачем також договір банківського вкладу № 1/0403666001137006 від 7 березня 2008 року в сумі 5 500 грн. строком на 390 днів – з 7 березня 2008 до 31 березня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 15 % річних.

Позивачка зверталася до відповідача із заявами про повернення коштів за договорами банківських вкладів, проте відповідач у своєму листі, посилаючись на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, поліпшення фінансового стану банку, відмовив у поверненні коштів.

Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачці в поверненні депозитних вкладів, чим порушив взяті на себе зобов’язання, згідно ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладені вищевказані депозитні договори, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цим договорам, фактично позбавивши останню її права, передбаченого Законом, на повернення вкладів на першу вимогу, на що вона розраховувала при укладенні цих договорів.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 в частині повернення коштів за договорами банківських вкладів № 1/0403661001137001 від 14 лютого 2008 року в сумі 18 000 грн. 00 коп., № 1/0403662001137002 від 14 лютого 2008 року - в сумі 15 000 грн. 00 коп., № 1/0403663001137003 від 14 лютого 2008 року - в сумі 20 000 грн. 00 коп., № 1/0403664001137004 від 14 лютого 2008 року - в сумі 22 200 грн., № 1/0403665001137005 від 14 лютого 2008 року - в сумі 20 500 грн. та № 1/0403666001137006 від 7 березня 2008 року в сумі 5 500 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачкою вимог.

Разом з тим, відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивачки про відшкодування завданої їй з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки факт заподіяння позивачці моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв’язок між шкодою й діями відповідача суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди також задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не було надано доказів того, що у вказаний позивачем період вона дійсно мала можливість реально одержати вказані ним доходи, однак не отримав їх в результаті неправомірних дій відповідача.

Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов’язання, то суд не вбачає правових підстав для задоволення зазначених вимог, оскільки відповідно до п.2 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань не нараховуються.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. А судовий збір у розмірі 1 012 грн. 00 коп., відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь держави.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 85 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 216 грн. 48 коп. витрат пов’язаних з прибуттям до суду її представника, що підтверджується наданими для огляду в судовому засіданні квитками на проїзд, копії яких долучені до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про повернення коштів за договорами банківських вкладів, стягнення втраченої вигоди, пені за прострочення виконання зобов’язання та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1/0403661001137001 від 14 лютого 2008 року в сумі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1/0403662001137002 від 14 лютого 2008 року в сумі 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1/0403663001137003 від 14 лютого 2008 року в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1/0403664001137004 від 14 лютого 2008 року в сумі 22 200 (двадцять дві тисячі двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1/0403665001137005 від 14 лютого 2008 року в сумі 20 5000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1/0403666001137006 від 7 березня 2008 року в сумі 5 500 (п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ЄДРПОУ 26386936 на користь держави судовий збір у розмірі 1 012 (одна тисяча дванадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 26386936 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 26386936 на користь ОСОБА_1 витрати представника позивачки, пов’язані з прибуттям до суду в розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 48 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: