Постанова № 63230330, 06.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6649/16-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/696/16 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 06.12.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: ОСОБА_1;

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку України, громадянку ОСОБА_4, не працюючу, проживаючу за адресою: Франція, АДРЕСА_1, паспорт 11СТ78683, виданий 10.10.2011

визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 87080 доларів США - повернуто ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2016 року о 17 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_3, яка прилетіла до України з США, м. Нью-Йорк, рейсом PS № 232, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим, заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено 87080 доларів США, які перевищували наявну у неї суму валюти в розмірі 11010 доларів США, 25 Євро, 500 російських рублів та 900 гривень, що станом на 09.08.2016 року за офіційним курсом НБУ є еквівалентом 10000 Євро, що знаходились в прозорому поліетиленовому пакеті, що містився в рюкзаку пасажирки (ручна поклажа) без ознак приховування та відповідно до Постанови Правління НБУ №148 від 27 травня 2008 року підлягали обовязковому письмовому декларуванню та наявності відповідних дозвільних документів, чим порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не зверталася. Своїми діями ОСОБА_3, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року, ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 87080 доларів США - повернуто ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі Київська митниця ДФС просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року відносно громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 в повному обсязі та постановити нову постанову, якою ОСОБА_3, визнано винною у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень та конфіскації затриманої по справі іноземної валюти у кількості 87080 доларів США.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП суд зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Оцінюючи на правовій підставі докази, суд першої інстанції виходив із того, що громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_3 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не зверталася.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Судом першої інстанції достовірно встановлено походження та подальше призначення валютних коштів, які переміщувала правопорушниця. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_3 взяла в кредит кошти, які є предметом порушення митних правил у свого знайомого Давіда Чупака про що свідчить нотаріально посвідчений договір позики від 08.08.2016 року з перекладом (а.с. 122) та копія банківського чеку про зняття 100 000 доларів США з власного рахунку (а.с.45).

При розгляді апеляційної скарги знайшли своє підтвердження пом`якшуючі обставини щодо складу сім`ї правопорушниці, а саме, ОСОБА_3 має матір та хворого брата, які являються переселенцями з Донбасу, будинок в якому проживала сім`я правопорушниці було знищено під час бомбардувань тому мати та брат потребують діагностування та тривалого лікування, змушені були покинути свій зруйнований дім та перебратись в м. Київ до рідної сестри ОСОБА_5 на тимчасове проживання, про що свідчать копії довідок від 06.10.2016 року щодо взяття на облік внутрішнього переміщеної особи з м. Донецьк (а.с.129-130). Сім`я перебуває у надзвичайно важкому як психологічному і матеріальному становищі. Єдиним джерелом для існування матері ОСОБА_6 та хворого брата ОСОБА_3 являються саме кошти, які переміщувала правопорушниця.

Окрім того ОСОБА_3 має проблеми зі здоров`ям, про що свідчить медична довідка від 07.10.2016 року (а.с.14), раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, свою вину визнає в повному обсязі та щиро розкаюється.

В матеріалах справи достатня кількість допустимих доказів, що не ставлять під сумнів та підтверджують вірність та законність висновку суду першої інстанції.

Обтяжуючих відповідальність обставин Апеляційним судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи особу винного, природу походження та мету використання грошових коштів, майновий стан правопорушника, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушення положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3, «індивідуальний надмірний тягар».

Суд першої інстанції врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставини, прийшов до правильного висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти, яка являється безпосереднім предметом правопорушення.

Оцінивши докази в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятої постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_3 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя