Ухвала суду № 63226466, 15.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Київ К/800/9395/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року

у справі №803/2536/15 (876/11401/15)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» (надалі - ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика»)

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - Луцька ОДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.08.2015 року №0004152201, від 05.08.2015 року №0004142201 та від 05.08.2015 року №0004122201.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань здійснення фінансово-господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінтеко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айма Плюс» за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, Приватним підприємством «Укргумстальпостач», Приватним підприємством «Дніпро-Індустрі», Приватним підприємством «Мегаджоб» за період 2013 - 2014 років та використання в господарській діяльності товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених суб'єктів господарської діяльності, наслідки якої оформлено актом від 17.07.2015 року №2992/03-18-22-02/37993343.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні будівельних робіт у ПП «БК «Атріум-Сервіс» (нове найменування ПП «Дніпро-Індустрі»), транспортних послуг у ПП «ТК Асторія» (нове найменування ПП «Мегаджоб»), а також транспортних послуг та товарно-матеріальних цінностей (сіток тканих і вугілля) в ПП «Торг-Солюшнс» (нове найменування ПП «Укргумстальпостач») внаслідок непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 05.08.2015 року №0004152201, згідно з яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1696271,00 грн.; від 05.08.2015 року №0004142201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 257190,00 грн., у тому числі 171460,00 грн. за основним платежем та 85730,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 05.08.2015 року №0004122201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 794647,50 грн., у тому числі 529765,00 грн. за основним платежем та 264882,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про удаваний характер розглядуваних господарських операцій з огляду на непредставлення позивачем документів, які б підтверджували реальне здійснення ремонтних робіт, надання транспортних послуг, фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей та їх використання в господарській діяльності, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення прийнято Луцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування, суд апеляційної інстанції з'ясував, що реальний характер господарських операцій з придбання позивачем будівельних робіт у ПП «БК «Атріум-Сервіс» підтверджується належним чином оформленими актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми №КБ-3, податковою накладною; з придбання ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» транспортних послуг у ПП «ТК Асторія» та ПП «Торг-Солюшнс» - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, податковими накладними; з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ПП «Торг-Солюшнс» - видатковими накладними, прибутковими ордерами, накладними на внутрішнє переміщення, актами на списання, податковими накладними.

Суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано прийняв вказані документи до уваги, надав їм належну правову оцінку та відхилив посилання контролюючого органу, підтримане судом першої інстанції, на ненадання деяких з представлених документів, зокрема товарно-транспортних накладних, на перевірку, як на підставу для відмови в задоволенні позову.

Так, положення ст. 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

При цьому, суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Луцькою ОДПІ, в свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені поданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не наведено відповідачем і доводів щодо недобросовісності ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» або його контрагентів як платників податків.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Отже, Львівський апеляційний адміністративний суд дійшов вірного висновку про доведеність ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» реального характеру розглядуваних господарських операцій.

Таким чином, оцінюючі зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Т.М. Шипуліна