Ухвала суду № 63226148, 06.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 824/488/15-а

06 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: Ліфанчука М.О.

представника відповідача: Мазурок Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.10.15 по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень- рішень,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 жовтня 2016 року залишив апеляційну скаргу відповідача без руху та запропонував протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку.

На виконання ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, 17 листопада 2016 року, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було призначено судом до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2016 року.

В судовому засіданні представник відповідача просила задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання, та просив суд відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши думку представників сторін та доводи клопотання про поновлення строку, колегія суддів вирішила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Відтак, необхідною умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є наявність поважних причин.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи та подане апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів встановила наступне.

Так, апелянт вперше звернувся з апеляційною скаргою на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - 06 листопада 2015 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Чернівецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, а 25 січня 2016 року - повернуто апелянту у зв'язку з не усуненням недоліків.

Водночас, ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху була оскаржена Чернівецькою ОДПІ у касаційному порядку, проте ухвалою від 23 лютого 2016 року Вищий адміністративний суд України касаційну скаргу відхилив.

30 вересня 2016 року Чернівецька ОДПІ повторно подала апеляційну скаргу. У своїй скарзі апелянт порушує питання щодо поновлення йому строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що на час ухвалення оскаржуваної постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року кошти для сплати судового збору були відсутні. При цьому, апелянт зазначає, що причина пропуску строку не залежала від податкового органу, тому є поважною.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху, та запропоновано апелянту протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

17 листопада 2016 року, на виконання ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року, Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області подано заяву про поважність причин пропуску строку та поновлення строку на апеляційне оскарження по справі.

Апелянт зазначає, що пропустив строк на оскарження постанови суду від 20 жовтня 2015 року з поважних причин. На підтвердження цього до заяви додано витяг з помісячного розпису асигнувань на 2015 рік, яким підтверджується відсутність коштів на "інші поточні витрати" у жовтні, листопаді та грудні 2015 року, а також витяг з помісячного розпису асигнувань на 2016 рік, яким у свою чергу підтверджується наявність коштів на "інші поточні витрати" у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2016.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року апелянту запропоновано також надати докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року в період з січня 2016 року по 30 вересня 2016 року.

На виконання вказаної ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду, 05 грудня 2016 року апелянтом подано заяву про надання інформації, та серед іншого, додано також витяг з помісячного розпису асигнувань на 2016 рік від 22.03.2016 та також витяг з помісячного розпису асигнувань на 2016 рік від 07.09.2016.

Проаналізувавши матеріали справи та надані апелянтом витяги з помісячних асигнувань, колегія суддів дійшла висновку, що кошти, призначені для сплати судового збору були наявні на рахунках апелянта з квітня 2016 року, а саме: 5730,00 грн. на квітень 2016 року; 213930,00 грн. на травень 2016 року; 610730,00 грн. на серпень 2016 року; 580130,00 грн. на вересень 2016 року та 743530,00 грн. на жовтень 2016 року.

З огляду на наведене, доводи апелянта про відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень- рішень є необґрунтованими та суд не бере їх до уваги.

У судовому засіданні представник апелянта пояснила, що кошти, призначені для сплати судового збору витрачались в порядку черговості. З цього приводу колегія суддів відзначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Тобто, порядок витрачання коштів, призначених для сплати судового збору, повністю залежав від волевиявлення Чернівецької ОДПІ.

Щодо посилання апелянта на обмеження його права на доступ до правосуддя, колегія суддів відзначає наступне.

В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким виключено органи державної влади з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, прийнятим законом встановлено механізм забезпечення органів державної влади, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, відповідним державним фінансуванням на здійснення таких видатків, а відтак обов'язок сплати судового збору, встановлений для державних органів не є таким, що позбавляє їх можливості доступу до суду.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів не вважає обставини, наведені апелянтом як причини пропуску на оскарження постанови суду першої інстанції, поважними.

В матеріалах справи відсутні докази, які засвідчують, що причина пропуску процесуального строку має об'єктивний і незалежний від заявника характер та яка позбавила його можливості направити апеляційну скаргу у встановленні КАС України строки.

Оскільки причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, суд не знаходить підстав для його поновлення.

Керуючись ст.ст. 101, 102, ч. 4 ст. 186 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.