Ухвала суду № 63225732, 05.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016р. Справа № 876/6371/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідач у справі): не з'явився,

позивача у справі: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіp

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області

на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05.08.2016р. по справі №338/742/16-а

за позовом ОСОБА_1

до відповідача управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2016р. позивач: ОСОБА_1. звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області щодо відмови у перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013., зобов'язання УПФУ в Богородчанському районі провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за вислугу років, у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 та відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 02.12.2012 року) в розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Івано-Франківської області № 18-319 вих-16 від 30.05.2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01 січня 2016 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що з 10.10.2006р. позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Богородчанському районі та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. Вказана пенсія періодично перераховувалась, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури. Чергове підвищення заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відбулося з 01.12.2015р. згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 "Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

У лютому.2016р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі про перерахунок пенсії в розмірі 90 % місячного заробітку на підставі норм ст. 50-1 № 1799- XII, із врахуванням зазначеної вище Постанови та надав довідку прокуратури Івано-Франківської області № 18-319 вих-16 від 30.05.2016р. про збільшення посадових окладів та заробітної плати працівникам органів прокуратури, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013.

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі листом № 2480/03 від 21.06.2016р. відмовив у такому перерахунку. Позивач вважає відмову відповідача необгрунтованою та незаконною, яка порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією України, іншими законами України.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05.08.2016р. у справі №338/742/16-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправною відмову відповідача у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії, із врахуванням фактично отриманих сум пенсії за вислугу років, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 та відповідно до вимог ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на час призначення пенсії станом на 10.10.2006р., без обмеження її максимального розміру, виходячи із 90% місячного заробітку та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії починаючи з 01.01.2016 р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив апелянт (відповідач у справі): Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовано тим, що ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та ч.1 ст.1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" вказують на обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, на відповідний рік, просив апеляційну скаргу задоволити.

17.10.2016р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від позивача у справі -ОСОБА_1 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

18.10.2016р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області надійшло доповнення до апеляційної скарги з додатками. У даному доповненні відповідач просив апеляційну скаргу задоволити.

Позивач у справі ОСОБА_1 05.12.2016р. подав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити в письмовому провадженні за його відсутності, проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання відповідач: Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області не з'явився, хоча належним чином були повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без його участі.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 10 жовтня 2006 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Богородчанському районі як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру"( в редакції що діяла на час призначення пенсії) у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

06 червня 2016 року позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі про перерахунок пенсії за вислугою років в розмірі 90% від суми місячного заробітку, без обмеження її максимального розміру, у відповідності з постановою Кабінету міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та надав довідку прокуратури Івано-Франківської області № 18-319 вих-16 від 30 травня 2016року про збільшення посадових окладів та заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 (а.с.5).

Відповідач: управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі за № 2480/03 від 21 червня 2016 року відмовив у перерахунку пенсії позивачу, мотивуючи тим, що відповідно до Закону України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015року за № 213 8 із 01.06.2015р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом "Про прокуратуру" не призначаються (а.с. 7).

Відповідно до вимог ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, у якій зазначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Керуючись вимогами ч.13 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995р. №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до вимог ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995р. №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому, до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" вносились певні зміни.

Так, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011р. до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено нову норму, згідно із якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Згідно з нормами пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (Закон набрав чинності з 01.10.2011р.), обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, внесені зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина13, 18, ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

Відтак, колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Відповідно до вимог ч.1 ст.58 Конституції України, закони та нормативні акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Відповідно до вимог ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із вимогами ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правильність позиції районного суду підтверджується також рішеннями Конституційного Суду України (від 06.07.1999р. №8-рп/99, від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004, від 11.10.2005р. №8-рп/2005, від 09.07.2007р. №6-рп/2007), постановами Верховного Суду України від 10.12.2013р. (справа №21-348а13) та від 17.12.2013р. (справа №21-445а-13).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги позивача в частині проведення перерахунку пенсії без обмеження суми пенсійної виплати максимальним розміром вірно задоволені судом першої інстанції.

Разом з цим, як встановлено п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Частиною 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-VІ зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч.13, 18 ст.50 Закону №1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить з того, що згідно ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності,фахових,фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зміни до ст. 50-1 Закону щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч. ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" змін не зазнали.

Оскільки позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області з заявою про перерахунок вже призначеної пенсії 01.04.2015р., тому, у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону виплата має бути здійснена за 12 місяців до дня її звернення до органу ПФУ за перерахунком пенсії, а саме з 01.04.2014р.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі №21-348а13, від 06 жовтня 2015 року у справі №21-2432а15 та від 01 березня 2016 року у справі №21-3397а15 (161/20170/14-а).

За наведених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок призначеної пенсії у відповідності до ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції про те що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05.08.2016р. по справі №338/742/16-а за позовом ОСОБА_1 до відповідача управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, - залишити без задоволення.

2. Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05.08.2016р. по справі №338/742/16-а,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено та підписано 06.12.2016р.