Ухвала суду № 63225731, 05.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 грудня 2016 р.

№ 876/9354/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Качмар В. Я. перевіривши апеляційну скаргу Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, відповідач подав на неї апеляційну скаргу, яка надіслана на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду та зареєстрована судом першої інстанції за вх.№15005/16 від 23.11.2016.

Відповідно до вимог ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувану постанову прийнято 14.12.2015, а з апеляційною скаргою апелянт звернувся лише 23.11.2016, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.

Згідно абз.1 ч.4 ст.189 КАС (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» №4176-VI від 20.12.2011 року), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вказані апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними, з таких міркувань.

Так, поважними визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Слід зазначити і те, що апелянтом уже оскаржувалась постанова Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, однак його апеляційна скарга була залишена без руху ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2016 року у зв’язку із несплатою судового збору та повернута ухвалою цього ж суду від 23 лютого 2016 року.

Апеляційний суд звертає увагу, що судовими рішеннями суду апеляційної інстанції було підтверджено необґрунтованість підстав наведених апелянтом для звільнення такого від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а отже апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду з власної вини.

Також, важливим є той факт, що апелянт не звертався до апеляційного суду у період до 23.02.2016 із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Більше того, апеляційний суд вважає, що відсутність коштів для сплати судового збору у кошторисі за грудень 2015 року та січнь 2016 року не може вважатися непереборною обставиною, яка не залежала від волевиявлення сторони.

Крім того, апелянтом не наведено будь-яких доказів важкого майнового стану у період з 01.02.2016 по 23.11.2016.

Необхідно наголосити, що якщо бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень (що має місце у даному випадку), то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 08 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Це Суд також вказав, що можливе скасування обов'язкового до виконання рішення позбавило б заявника впевненості в обов'язковому рішенні суду та може позбавити можливості отримати кошти, яких він легітимно очікував.

Відтак, такі підстави для поновлення строку звернення до апеляційного суду як відсутність коштів для сплати судового збору, апеляційним судом визнаються неповажними.

Жодних інших істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, апеляційним судом не виявлено, а тому відповідно до вимог ч.4 ст.189 КАС апеляційну скаргу - слід залишити без руху, надавши термін для усунення її недоліків.

Зазначені в ухвалі недоліки можуть бути усунені шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням саме поважних підстав пропуску останнього.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу слід роз’яснити, що у разі, якщо заяву про поновлення не буде подано в зазначений строк, або вказані нею підстави, для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними у відповідності до абз.2 ч.4 ст.189 КАС, суддею - доповідачем буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 186, 189, 254 КАС, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без руху.

Надати Ковельській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області тридцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для звернення до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою про поновлення строку та наведенням поважних причин для цього.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, – для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Суддя В. Я. Качмар