Постанова № 63225666, 29.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7428/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наявністю достатніх доказів, які свідчать про існування всіх необхідних підстав для формування податкового кредиту, з огляду на фактичне виконання господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Горсан», за наслідками яких у позивача як платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 23 жовтня 2015 року по 05 листопада 2015 року на підставі направлення від 23 жовтня 2015 року №1301/26-55-22-10, виданого ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, згідно з пп.75.1.2 п.75.1, ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу начальника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 22 жовтня 2015 року №2468, на виконання ухвали слідчого судді Подільського районного суду м.Києва у справі №758/11310/15-к від 07 жовтня 2015 року посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фудмережа» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Горсан» за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.6, п.7 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.3, п.44.4 ст.44, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Фудмережа» занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 5040866,00 грн., в тому числі за червень 2015 року у сумі 2057826,00 грн., за липень 2015 року у сумі 2330103,00 грн., за серпень 2015 року у сумі 652957,00 грн.

Наведені порушення відображені в акті перевірки від 26 листопада 2015 року №506/26-55-22-10/36387249, на підставі якого ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17 грудня 2015 року №80826552210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 7561329,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 5040886,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2520443,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового-повідомлення-рішення, рішенням ДФС України від 15 квітня 2016 року №8514/6/99-99-10-01-01-25 скаргу ТОВ «Фудмережа» залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 17 грудня 2015 року №80826552210 залишено без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій (їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значимості, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування позивачем спірних сум податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, в редакції, що була чинною на момент виникнення таких правовідносин, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на існування всіх необхідних підстав для формування податкового кредиту з огляду на фактичне виконання господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Горсан», за наслідками яких у позивача як платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Фудмережа» та ТОВ «Горсан» позивачем надано копії первинних документів, які доводять факт здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

09 червня 2015 року між ТОВ «Фудмережа» (замовник) та ТОВ «Горсан» (підрядник) укладено договір підряду №09/06-15, за умовами якого підрядник зобов'язується у встановлений даним договором термін виконати ремонтні роботи та спеціальні інженерні мережі - надалі роботи «під ключ» - торгівельних майданчиків замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Об'єкти знаходяться за адресами : м.Харків, пр-т Тракторобудівників, 57; м.Харків, бул.Грицевця, 2а; м.Бердянськ, пр-т Пролетарський, 5в/77; м.Харків, вул.Гвардійців Широнінців, 101/99; м.Київ, пл.Дружби Народів, 6; м.Київ, пр-т Московський, 11а; м.Київ, вул.Васильківська, 8; м.Полтава, вул.Ковпака, 26в; м.Рівне, вул.Макарова, 23 (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору характер робіт, що виконуються підрядником за даним договором, зазначаються згідно проекту і кошторису (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору.

Вартість робіт за даним договором є динамічною та орієнтовно складає 25000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, та включає всі витрати підрядника (в т.ч. матеріали), необхідні для виконання робіт. Вартість робіт може бути змінена за взаємною згодою сторін у разі зміни обсягів робіт або зміни вартості матеріалів, виробів і конструкцій, підтверджених документально, що оформляється додатковою угодою до даного договору. Остаточна вартість робіт підлягає коригуванню відповідно до фактично виконаних об'ємів робіт та зазначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (КБ-3, КБ-2в) (п.п.4.1-4.3 договору).

Згідно умов п.4.4 договору оплата здійснюється шляхом переказу замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, що визначений у цьому договорі, у термін, не більший ніж 180 банківських днів з дати підписання видаткової, згідно акту здачі-приймання виконаних робіт (КБ-3, КБ-2в). Сторони договору передбачають, що може бути використана інша форма розрахунку (за згодою сторін), у томі числі шляхом видачі простих векселів.

Здача-приймання робіт оформлюється сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (КБ-3, КБ-2в) (п.5.1 договору).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем подано до суду копії актів приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт (форми КБ-3), договірної ціни та локальних кошторисів на будівельні роботи: за червень 2015 року за адресами: м.Київ, пр-т Московський, 11; м.Київ, вул.Дружби Народів, 6; м.Бердянськ, пр-т Пролетарський, 5в/77; м.Харків, вул.Гв.Широненців, 101/99; м.Київ, вул.Васильківська, 8; м.Полтава, вул.Ковпака, 26; м.Рівне, вул.Макарова, 23; м.Харків, вул.Грицівця, 2а; за липень 2015 року за адресами: м.Харків, вул.Гв.Широненців, 101/99; м.Полтава, вул.Ковпака, 26; м.Харків, вул.Тракторобудівників, 57; м.Харків, вул.Грицівця, 2а; м.Київ, пр-т Московський, 11.

Також позивачем надано копії податкових накладних з квитанціями про прийняття від 26 червня 2015 року №63 на загальну суму 475470,00 грн., в тому числі ПДВ 79245,00 грн., №65 на загальну суму 3372715,00 грн., в тому числі ПДВ 562119,17 грн., №66 на загальну суму 1746014,00 грн., в тому числі ПДВ 291002,33 грн., №67 на загальну суму 511758,00 грн., в тому числі ПДВ 85293,00 грн., №68 на загальну суму 3865864,00 грн., в тому числі ПДВ 644310,67 грн., №69 на загальну суму 835086,00 грн., в тому числі ПДВ 139181,00 грн., №70 на загальну суму 1540046,00 грн., в тому числі ПДВ 256674,33 грн., від 29 червня 2015 року №715 на загальну суму 3917740,00 грн., в тому числі ПДВ 652956,67 грн., від 31 липня 2015 року №688 на загальну суму 2829130,00 грн., в тому числі ПДВ 471521,67 грн., №689 на загальну суму 2862673,00 грн., в тому числі ПДВ 477112,17 грн., №698 на загальну суму 3264783,00 грн., в тому числі ПДВ 544130,50 грн., №699 на загальну суму 2684538,00 грн., в тому числі ПДВ 447423,00 грн., №700 на загальну суму 2339496,00 грн., в тому числі ПДВ 389916,00 грн. Подані позивачем податкові накладні були належним чином зареєстровані, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного реєстру податкових накладних №690667 та №686312.

З наявних в матеріалах справи копій податкових декларацій ТОВ «Фудмережа» з ПДВ за червень-серпень 2015 року вбачається, що у додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5)» до декларацій відображено суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Горсан» за червень 2015 року - 2057825,50 грн., за липень 2015 року - 2330103,34 грн., за серпень 2015 року - 652956,67 грн.

На підтвердження здійснення розрахунків за договором підряду №09/06-15 від 09 червня 2015 року позивачем надано копії платіжних доручені від 21 жовтня 2015 року №2152354 на суму 2450000,00 грн. з призначенням платежу оплата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору №09/06-15 від 09 червня 2015 року, ПДВ 408333,33 грн., від 26 жовтня 2015 року №2153481 на суму 1532056,00 грн. з призначенням платежу оплата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору №09/06-15 від 09 червня 2015 року, ПДВ 255342,67 грн., від 26 жовтня 2015 року №2152972 на суму 1500000,00 грн. з призначенням платежу оплата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору №09/06-15 від 09 червня 2015 року, ПДВ 250000,00 грн.

04 січня 2016 року між ТОВ «Горсан» (первісний кредитор), ТОВ «Самсел» (новий кредитор) та ТОВ «Фудмережа» (боржник) укладено договір відступлення права вимоги №0401ГС, за умовами якого первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на сеье право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за договором №09/06-15 від 09 червня 2015 року, укладеним між первісним кредитором та боржником (п.1.1 договору). Відповідно до умов п.2.1 договору заборгованість боржника перед первісним кредитором складає 24763257,00 грн.

На підтвердження проведення розрахунків за даним договором позивачем подано до суду копії платіжних доручень від 12 січня 2016 року №2182662 на суму 8062500,00 грн. з призначенням платежу оплата згідно договору відступлення права вимоги №0401ГС від 04 січня 2016 року, ПДВ 1343750,00 грн., від 03 лютого 2016 року №2190232 на суму 8000000,00 грн. з призначенням платежу оплата згідно договору відступлення права вимоги №0401ГС від 04 січня 2016 року, ПДВ 1333333,33 грн., від 09 лютого 2016 року №2191191 на суму 3056312,35 грн. з призначенням платежу оплата згідно договору відступлення права вимоги №0401ГС від 04 січня 2016 року, ПДВ 509385,39 грн.

З метою підтвердження наявності економічної мети та доцільності господарських операцій за договором №09/06-15 від 09 червня 2015 року, а також наявності відповідних об'єктів, на яких проводились ремонтні роботи, матеріали справи містять договори оренди та суборенди від 12 травня 2014 року №УЖСХ-ФМЕ/14-ТР, від 21 травня 2015 року №Є-ФМЕ/15-ГР, від 21 листопада 2013 року №КАС-ФМА/13 (з договором від 15 квітня 2014 року про заміну сторони в договорі оренди №КАС-ФМА/13 від 21 листопада 2013 року), від 04 липня 2014 року №ЗО-ФМЕ/14-ДН, від 20 червня 2014 року №РК-ФМЕ/ВАС-14 та №РК4-ФМЕ/ПОЛ-14, від 19 травня 2014 року №МСС-ФМЕ/14, а також копії відповідних актів приймання-передачі об'єктів оренди та біржових контрактів (угод), які підтверджують наявність у позивача в оренді відповідних площ за адресами: м.Харків, пр-т Тракторобудівників, 57; м.Харків, бул.Грицевця, 2а; м.Харків, вул.Гвардійців Широнінців, 101/99; м.Київ, пл.Дружби Народів, 6; м.Київ, вул.Васильківська, 8; м.Полтава, вул.Ковпака, 26в; м.Рівне, вул.Макарова, 23, визначених в договорі підряду №09/06-15 від 09 червня 2015 року.

Наявність підстав для оренди відповідних приміщень за наведеними договорами та необхідності проведення ремонтних робіт підтверджується основним видом діяльності позивача, яким є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, а також поданими ліцензіями ТОВ «Фудмережа», виданими органами ДФС України на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за місцями торгівлі за адресами орендованих площ, та копіями реєстраційних посвідчень реєстраторів розрахункових операцій в магазинах за адресами орендованих площ.

Крім того, позивачем подано до суду детальну інформацію про юридичну особу ТОВ «Горсан», відповідно до якої основним видом діяльності ТОВ «Горсан» є будівництво житлових і нежитлових будівель, також в матеріалах справи наявна роздруківка з сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо наявності у ТОВ «Горсан» ліцензії Серії АЕ №640572 на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії якої з 08 червня 2015 року по 08 червня 2018 року.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем не досліджувались первинні документи щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Горсан».

У відповідності до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно листа СУ ГУ МВС України в м.Києві від 21 серпня 2015 року №12/6-4271 у позивача було витребувано завірені підписом керівника та печаткою товариства копії та оригінали фінансово-господарських документів ТОВ «Фудмережа», на підставі яких здійснювалось відображення операцій з поставки/придбання товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському та податковому обліку по взаємовідносинам, зокрема, з ТОВ «Горсан».

Згідно акту приймання-передачі документів від 02 вересня 2015 року позивачем передано СУ ГУ МВС України в м.Києві документи, що стосуються господарських взаємовідносин позивача, в тому числі, з ТОВ «Горсан», а саме, договір підряду №09/06-15 від 09 червня 2015 року, акти КБ-3, КБ-2 від 26 червня 2015 року на суми 835086,00 грн., 511758,00 грн., 1746014,00 грн., 3372715,00 грн., 3865864,00 грн., 475470,00 грн., 1540046,00 грн., від 29 червня 2015 року на суму 3917740,00 грн., від 31 липня 2015 року на суму 3264783,00 грн., 2684538,00 грн., 2339496,00 грн., 2829130,00 грн., 2862673,00 грн.

Разом з тим, відповідачем не взято до уваги передачу зазначених документів на вимогу слідчого СУ ГУМВС України в м.Києві Піддубняк О.В. на його запит та підтвердження такої передачі актом від 02 вересня 2015 року, оскільки під час перевірки позивачем не надано протокол обшуку та виїмки.

Відповідно до п.85.9 ст.85 ПК України в разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Колегія суддів вважає, що для цілей податкового законодавства термін «вилучення» документів у платника податків передбачає в т.ч. добровільне надання таких документів платником податків на запит правоохоронного органу та не обов'язково має фіксуватися протоколом обшуку і здійснюватися на підставі слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів. Причини, за яких у платника податків відсутні документи на момент перевірки, повинні аналізуватися в кожному конкретному випадку. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, надіславши запит до СУ ГУМВС України в м.Києві про надання копій документів, не дочекався відповіді, терміни перевірки не переніс, тобто не дотримався вимог, встановлених податковим законодавством.

Ненадання перевіряючому копій податкових накладних, з огляду на те, що вони були сформовані в електронному вигляді, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та були доступні податковому органу, який здійснював перевірку, що в т.ч. слідує зі змісту акту перевірки, не може вважатися ненаданням платником податків документів.

Як вбачається з акту перевірки, висновок відповідача про порушення ТОВ «Фудмережа» вимог податкового законодавства безпосередньо не пов'язаний з ненаданням документів, що не дозволяють підтвердити правомірність формування податкового кредиту, а зроблений насамперед, виходячи з допиту як свідка директора ТОВ «Горсан» ОСОБА_3, та з урахуванням сум податкового кредиту, сформованого ТОВ «Фудмережа» за операціями з цим суб'єктом господарювання.

Позивачем до суду апеляційної інстанції надано додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, до яких були долучені додаткові докази, які, на думку апелянта, підтверджують протиправність оскаржуваного рішення відповідача.

Частиною 2 ст.195 КАС України встановлено право суду апеляційної інстанції досліджувати докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

До письмових пояснень апелянта, долучено копію постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32015100070000120 від 04 грудня 2015 року, винесену старшим слідчим СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві Федосовим М.В. 23 листопада 2016 року, копію висновку Експертно-дослідної служби України №75/11/2016 від 23 листопада 2016 року, копії листів-відповідей підприємств-орендодавців про погодження ТОВ «Фудмережа» проведення ремонтних робіт в орендованих приміщеннях торгівельних об'єктів, копії протоколів допиту співробітників ТОВ «Фудмережа», які працюють в магазинах, де проводилися ремонтно-будівельні роботи ТОВ «Горсан».

Як вбачається з вищезазначених документів, вони стосуються обставин даної адміністративної справи, були підготовлені компетентними органами, в т.ч. слідчим управлінням податкового органу, вже після винесення постанови судом першої інстанції, а отже їх подання апелянтом суду апеляційної інстанції та дослідження судом відповідає вимогам КАС України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ненадання платником податків первинних документів під час перевірки вже є достатньою підставою для висновку про правомірність оскаржуваного рішення відповідно до вимог п.44.6 ст.44 ПК України, а також позивач не довів реальний характер виконання ТОВ «Горсан» ремонтно-будівельних робіт за замовленням ТОВ «Фудмережа». Крім того, судом першої інстанції взято до уваги, що вироком Обухівського районного суду Київської області від 11 квітня 2016 року у справі №372/812/16-к ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 і ч.1 ст.205 та ч.2 ст.205-1 КК України. Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_3 здійснив реєстрацію ТОВ «Горсан» за матеріальну винагороду в інтересах невстановлених слідством осіб, а отже статус такого фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 01 грудня 2015 року у справі №826/15034/14.

Разом з тим, договір, акти та інші первинні документи підписані від ТОВ «Горсан» ОСОБА_3 і доказів зворотнього не надано, в т.ч. це не встановлювалось вироком Обухівського районного суду Київської області. Більше того, зазначений факт сам по собі, за відсутності доказів обізнаності з ним посадових осіб ТОВ «Фудмережа», не може вказувати про неможливість використання цим підприємством таких документів для формування на їх підставі бухгалтерського та податкового обліку.

Як вбачається з акту перевірки, факт обізнаності ТОВ «Фудмережа» з тим, що ТОВ «Горсан» створено для вчинення фіктивних операцій з метою надання податкової вигоди, відповідачем обґрунтовується допитом як свідка ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, в ході якого останній повідомив, що ТОВ «Горсан» було створено ним за матеріальну винагороду в інтересах, зокрема, ТОВ «Фудмережа». При цьому з вищезазначеного допиту свідка не вбачається, з ким із посадових осіб ТОВ «Фудмережа», інших осіб, які діяли від імені або в інтересах цього товариства, ОСОБА_3 мав відповідні домовленості, або отримав інформацію, що дала йому підстави зробити такі висновки.

При цьому, на момент проведення податкової перевірки та складання акту, вироку суду про засудження ОСОБА_3 ще не було, а отже вищезазначений допит фактично був єдиною підставою для висновків перевіряючих щодо неправомірності формування податкового кредиту ТОВ «Фудмережа» за результатами аналізу господарських операцій. На час судового розгляду та прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції взято до уваги вирок Обухівського районного суду Київської області від 11 квітня 2016 року.

Разом з тим, зазначеним вироком затверджено угоду між ОСОБА_3 та прокурором про визнання винуватості. Відповідно до ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення тощо.

Водночас, як вбачається з вироку суду стороною обвинувачення не інкримінувалося створення ТОВ «Горсан» саме в інтересах ТОВ «Фудмережа», а ОСОБА_3 вина у відповідних діях також не визнавалася. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_3 за матеріальну винагороду та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав документи невстановленій слідством особі для реєстрації ТОВ «Горсан» на своє ім'я, підписав установчі документи, протокол Загальних зборів тощо. При цьому, як визнав в угоді ОСОБА_3 він усвідомлював, що своїми діями він сприяв прикриттю незаконної діяльності невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ «Горсан» фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг.

Обставини взаємовідносин ТОВ «Горсан» та ТОВ «Фудмережа» Обухівським районним судом Київської області не досліджувались, у вироку не зазначались. При цьому, з урахуванням того, що ОСОБА_3, як вбачається з угоди, затвердженої вироком, не був обізнаний з усією діяльністю ТОВ «Горсан» за час, коли він був директором цього підприємства, стверджувати про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідком таких операцій без проведення додаткової перевірки не було достатніх підстав.

За певних обставин докази, отримані в межах кримінального судочинства, в т.ч під час досудового розслідування, мають враховуватися адміністративними судами, однак такі докази в жодному разі не мають наперед встановленої сили для суду та мають оцінюватися з урахуванням вимог належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення у справі. Крім того, має бути забезпечено право особи, що є стороною адміністративного спору та проти якої може свідчити даний доказ, на надання пояснень та заперечень стосовно нього.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 грудня 2015 року СУ ФР ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві розпочато досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100070000120, за фактом ухилення службовими особами ТОВ «Фудмережа» від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

Зазначене кримінальне провадження було розпочато за результатами податкової перевірки, внаслідок якої було винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення. Таким чином, в межах досудового розслідування здійснювалися слідчі дії з метою встановлення/спростування факту використання посадовими особами ТОВ «Фудмережа» для отримання податкової вигоди чи з іншою корисливою метою реквізитів ТОВ «Горсан», тобто саме в даному кримінальному провадженні могло бути встановлено факт обізнаності позивача з тим, що його контрагент є фіктивним суб'єктом господарювання, створення та діяльність якого, на думку органу досудового розслідування, насамперед полягала у документальному оформленні господарських операцій, що не мали реального характеру та в такий спосіб сприяння в отриманні податкової вигоди, ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки.

Водночас, 23 листопада 2016 року слідчим винесено постанову про закриття вищезазначеного кримінального провадження, якою встановлено, що порушення норм чинного законодавства службовими особами ТОВ «Фудмережа» свого підтвердження не знайшли.

В рамках зазначеного кримінального провадження була проведена експертиза, згідно висновку експерта №75/11/2016 висновки акта ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві №506/26-5-22-10/36387249 від 26 листопада 2015 року за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2015 року документально не підтверджуються щодо заниження ПДВ ТОВ «Фудмережа» за червень 2015 року - серпень 2015 року на загальну суму 5040886,00 грн. при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Горсан».

Таким чином, у зв'язку з відсутністю будь-яких доказів, які б свідчили про наявність в діях службових осіб ТОВ «Фудмережа» умислу на ухилення від сплати податків, кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції, за наслідками розгляду справи по суті, про відмову в задоволенні позову є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що підлягають встановленню судом відповідно до вимог КАС України. Так, зокрема, не може бути покладена відповідальність на добросовісного платника податків за невиконання/неналежне виконання свої податкових обов'язків його контрагентом, про що такий добросовісний платник податків не знав та при всій обачності не міг знати.

Про необхідність дотримання судами вищезазначеного принципу верховенства права неодноразово підкреслював у своїх рішення Європейський суд з прав людини. Так, у справі ЄСПЛ «Булвес» АД проти Болгарії» зазначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

В рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» Суд зазначив, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника.

В справі «Інтерсплав проти України» Судом встановлено, що в разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

В справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що формування податкового кредиту позивачем за наслідками господарських операцій з ТОВ «Горсан» було здійснено правомірно та відповідно до вимог законодавства, а тому у відповідності до вимог ст.244-2 КАС України вважає необхідним відступити від правової позиції Верховного суду України в справі №826/15034/14 від 01 грудня 2015 року, на яку послався суд першої інстанції.

При цьому, в матеріалах справи є достатньо доказів, які свідчать про існування всіх необхідних підстав для формування податкового кредиту (наявність у платника податку-покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі, визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій), за наслідками яких у позивача як платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання правочину, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Горсан» та відсутності реального здійснення договору, укладеного між ТОВ «Горсан» та позивачем.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ТОВ «Фудмережа», щодо порушення позивачем вимог п.6, п.7 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.3, п.44.4 ст.44, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Фудмережа» занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 5040866,00 грн., ґрунтуються виключно на припущеннях щодо відсутності факту здійснення господарських операцій ТОВ «Фудмережа» з ТОВ «Горсан», що не відповідає фактичним обставинам та спростовано матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки позивача від 26 листопада 2015 року №506/26-55-22-10/36387249 в порушення вимог ст.86 ПК України підписано начальником відділу ОСОБА_5, тобто не тією посадовою особою контролюючого органу, яка проводила перевірку.

Обґрунтовуючи підписання акту перевірки начальником відділу ОСОБА_5, відповідач зазначає, що ОСОБА_6, який проводив перевірку ТОВ «Фудмережа», звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок за зверненнями платників управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві в порядку переведення для подальшої роботи в ГУ ДФС у м.Києві, про що до суду подано копію витягу з наказу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 20 листопада 2015 року №329-о.

На підтвердження наявності у начальника відділу ОСОБА_5 повноважень на підписання акту перевірки ТОВ «Фудмережа» відповідач посилається на Положення про відділ за зверненням платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, затверджене начальником ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві Ільяшенком М.В.

Разом з тим, відповідач не надав суду пояснень, яким чином наведене Положення узгоджується з чинними нормами податкового законодавства, якими в імперативній формі встановлено, що акт документальної виїзної перевірки підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку (п.86.3 ст.86 ПК України), тобто не надано доказів правомірності підписання акту перевірки іншою посадовою особою контролюючого органу, ніж тією, яка проводила відповідну перевірку.

За таких обставин, враховуючи, що наданими позивачем доказами підтверджується правомірність формування ним податкового кредиту, до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Горсан» та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності виконаних робіт, дотримання позивачем вимог податкового законодавства, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №80826552210 від 17 грудня 2015 року, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2016 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві №80826552210 від 17 грудня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.