Ухвала суду № 63225361, 06.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року справа №805/63/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегії суддів у складі:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів Блохіна А.А.. Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника відповідача Борисевича Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 р. у справі № 805/63/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський термічний завод" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення -,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Маріупольський термічний завод" (надалі - позивач, ПАТ «Маріупольський термічний завод) звернувся до суду з адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 08.07.2015 року № 0001241500 (а.с. 4-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 8 липня 2015 року № 0001241500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 288 100 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 230480 грн. 20 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 57620 грн. 05 коп. (а.с. 62-63).

Відповідач, вважаючи, що постанова суду першої інстанції винесена без надання вірної правової оцінки обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що спірні правовідносини виникли за рахунок помилкової позиції ПАТ «Маріупольський термічний завод» на положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669 (надалі - Закон № 1669) та недоведеність можливості їх реалізації. Крім того, апелянт зазначає, що у відповідності до вимог статті 10 Закону № 1669, протягом дії цього Закону, єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України, який не подався позивачем ані до податкового органу, ані до суду першої інстанції (а.с. 113-115).

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача до суду не прибув.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач, ПАТ «Маріупольський термічний завод» зареєстрована у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 10.02.1998 року номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 1 274 120 0000 000420, ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ - 20391907), місцезнаходження юридичної особи: 87535, Донецька область, місто Маріуполь, площа Машинобудівельників, будинок 1, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24 травня 2011 року № 280946, а також свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 322097 (а.с. 21,26).

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у тому числі, що стосується сплати орендної плати за землі державної або комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що 22 січня 2014 року ПАТ «Маріупольський термічний завод» подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік, в якій зазначено, що річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті складає 329 311,44 грн. При цьому, щомісячна сума нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності складає 27 442 грн. 62 коп. (а.с. 8-10).

Відповідно до Додатку № 1 до податкової декларації на землю «Відомості про наявні земельні ділянки», місцезнаходженням земельних ділянок є м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1, загальна площа земельної ділянки - 33 642 гектари та належать позивачу на праві користування згідно договорів орендної плати від 05 серпня 2010 року і від 08 серпня 2010 року, що укладені з Маріупольською міською радою. (а.с. 11).

14 травня 2015 року позивачем надано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою підприємством зменшено податкове зобов'язання з орендної плати на суму 230 480 грн. 24 коп.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (надалі - ПК), головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій Іллічівського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Нікішевою М.В. проведено камеральну перевірку за звітний податковий період - 2014 рік по поданій позивачем податковій декларації щодо плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

За результатами проведення зазначеної перевірки податковим органом складено Акт № 497/109/15-1/20391907 від 24 червня 2015 року, яким встановлено, що у порушення п. 286.1 ст. 286 ПК України платником 14.05.2015 року подано уточнюючу податкову декларацію земельного податку за 2014 рік № 9081912986 на зменшення податкових зобов'язань на суму 230 480 грн. 24 коп., а саме, сума орендної плати за землю, що підлягає сплаті за 2014 рік за даними платника податків складає 98 831, 20 грн.. а за даними камеральної перевірки така суму складає 329311,44 грн. Розмір відхиленої суми складає 230 480, 20 грн. А акті перевірки також зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про безпідставне заниження суми грошових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях по платі за землю за 2014 рік (уточнюючі), за що ПАТ «Маріупольський термічний завод» передбачена відповідальність за п. 123.1 ст. 123 розділу ІІ ПК України. Зазначений Акт камеральної перевірки отриманий позивачем 25.06.2016 року, що не заперечується позивачем та не є спірним у справі (а.с. 6).

На підставі висновків акту перевірки, п. 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ ПК України та відповідно до п. 288.1 ст. ПК України, за порушення вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001241500 від 08 липня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 288 100 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 230 480 грн. 20 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 57620 грн. 05 коп. (а.с 7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Маріуполя Донецької області, тобто, у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельна ділянка також розташована в м. Маріуполь, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача, як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Пунктом 14.1.147 ПК України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 14.1.72 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата);

За змістом пункту 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669, який набув чинності 15.10.2014 року (далі - Закон № 1669).

Так, статтею 6 Закону № 1669 передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Стаття 7 Закону № 1669 встановлює - скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.1 Закону № 1668 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно з абз.2 ст. 1 Закону № 1669, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1668 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275- р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Маріуполь Донецької області.

Антитерористична операція розпочата 14 квітня 2014 року та триває по теперішній час.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки, позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території Донецької області де здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, нормою прямої дії Закону №1669 передбачено звільнення таких суб'єктів господарювання під час проведення АТО, які здійснюють діяльність на території проведення АТО від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність скасування податкового повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 08 липня 2015 року № 0001241500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 288 100 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 230480 грн. 20 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 57620 грн. 05 коп.

Стосовно посилання апелянта на обов'язкову наявність сертифікату Торгово-промислової палати України у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, колегія суддів зазначає, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені. Отже, Сертифікат ТПП не є принциповою підставою для звільнення позивача від сплати за користування земельною ділянкою, що розташована на території проведення АТО, оскільки, як прямо встановленою нормою статті 6 Закону № 1669-VII, звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складений 07 грудня 2016 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі № 805/63/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

А.А. Блохін

І.Д. Компанієць