Постанова № 63222974, 01.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Справа№ 911/361/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Бабич М.М. - за дов.

від відповідача: Невечеря К.П. - за дог.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський»

на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2016

у справі №911/361/16 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський»

про стягнення 14 357,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі, позивач або ПАТ «Київобленерго») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» (далі, відповідач або СГ ТОВ Агрокомбінат «Хотівський») про стягнення 14 357,50 грн. вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженими представниками ПАТ «Київобленерго» були зафіксовані порушення пункту 6.40. Правил користування електричною енергією з боку відповідача, а саме - відсутні пломби держповірки на трансформаторах струму та пломби енергопостачальника на трансформаторах струму, вказаних в акті про збереження пломб, в протоколі заміни лічильника, невідповідність тавр про повірку електролічильника еталонному та пломб енергопостачальника на клемовій кришці лічильника, інші дії, що призвели до зміни показів, про що був складений відповідний акт порушення №К028241 від 15.07.2014. У подальшому, 25.03.2015, відбулося засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електроенергією у споживача, за участю представника відповідача, яке було оформлене Протоколом №0290 від 25.03.2015 та на якому було прийнято рішення про нарахування згідно з пунктом 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, у розмірі 14 357,50 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/361/16 позов задоволено у повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» 14 357,50 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією та 1 378,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що вимога позивача про стягнення з відповідача 14 357,50 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, є обґрунтованою, підтверджується наявними матеріалами справи, не спростована відповідачем, а відтак підлягає задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, СГ ТОВ Агрокомбінат «Хотівський» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/361/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як стверджує відповідач, судом першої інстанції не були досліджені питання щодо повноважень та необхідної кваліфікації працівників енергопостачальника складати акти про порушення, не досліджені повноваження представника споживача на його підписання.

Скаржник наголошує на тому, що судом не встановлено наявності документа, який підтверджує факт опломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, що є визначальним для застосування оперативно-господарських санкцій, розрахованих відповідно до пункту 6.40. Правил користування електричною енергією та пункту 2.5. Методики.

Також, апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, якими підтверджується факт порушення саме споживачем Правил користування електричною енергією (пошкодження або відсутність пломб).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя ОСОБА_6, судді: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 (головуючий суддя ОСОБА_6, судді: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.06.2016.

У зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 №09-52/2207/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» у справі №911/361/16 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя ОСОБА_6, судді: Федорчук Р.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 (головуючий суддя ОСОБА_6, судді: Федорчук Р.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

13.06.2016 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/361/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні, призначеному на 13.06.2016, судом було оголошено перерву до 27.07.2016.

25.07.2016 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення, у яких зазначив, що не має права втручатись в роботу лічильника, самостійно ставити пломби, оскільки згідно з Правилами користування електричною енергією це прямий обов'язок енергопостачальника. До письмових пояснень відповідачем додані копії Акту №45 від 23.09.2007 технічної перевірки розрахункових засобів обліку електроенергії на напрузі 220/380В та передачі пломб на відповідальне збереження, Акту технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380В від 17.12.2010, Акту технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії на напрузі 220/380В та передачі пломб на відповідальне збереження від 09.11.2004, Акту №75 від 09.09.2008, які були оглянуті колегією суддів та долучені до матеріалів справи.

У зв'язку із перебуванням суддів Федорчука Р.В. та Тищенко А.І., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 №09-52/3432/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» у справі №911/361/16 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя ОСОБА_6, судді: Михальська Ю.Б., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (головуючий суддя ОСОБА_6, судді: Михальська Ю.Б., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

27.07.2016 позивач на підтвердження своєї правової позиції подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії завдання на зйом показників №К145179С від 16.04.2014, попередження №003760-003759 від 26.06.2014 та завдання на перевірку від 07.08.2014, які були оглянуті колегією суддів та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні, призначеному на 27.07.2016, судом було оголошено перерву до 17.08.2016.

У зв'язку із перебуванням суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко О.В., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 №09-52/4120/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» у справі №911/361/16 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя ОСОБА_6, судді: Федорчук Р.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 (головуючий суддя ОСОБА_6, судді: Федорчук Р.В., Яковлєв М.Л.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.10.2016.

У зв'язку з припиненням повноважень судді ОСОБА_6, розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2016 №09-52/5275/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., розгляд справи призначено на 27.10.2016.

27.10.2016 відповідач надав суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких, окрім доводів, викладених у апеляційній скарзі, зазначив, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, чи відбувалось втручання в роботу лічильника, як це вплинуло на роботу лічильника, чи призвело це до заниження показників, тобто взагалі немає обґрунтування, чи є підстави вважати, що було правопорушення та/чи нанесені збитки. Крім того, відповідач наголосив на тому, що суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача вартість не облікованої електричної енергії в якості суми основного боргу, а не оперативно-господарської санкції, що суперечить законодавству. Водночас, апелянт зазначив, що на час укладання договору діяли Правила користування електричною енергією в іншій редакції, а відповідальність споживача за порушення Правил користування електричною енергією була врегульована іншими нормами, ніж ті, на які послався суд в оскаржуваному рішенні, при цьому відповідні зміни в договір не вносились.

У судовому засіданні 27.10.2016 судом було оголошено перерву до 01.11.2016.

Представник позивача у судових засіданнях просив суд у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судових засіданнях просив суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для скасування чи зміни судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (із відповідними змінами та доповненнями) (далі, ПКЕЕ).

Згідно пункту 5.1. ПКЕЕ договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Як підтверджується матеріалами справи, 20.06.1997 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київобленерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (електропостачальна організація) та Радгоспом «Хотівський» (правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський») (споживач) був укладений Договір на користування електричною енергію (для споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА) №59 (далі, Договір).

Згідно умов Договору сторони погодили, що при його виконанні, а також вирішенні всіх питань, що обумовлені договором, сторони зобов'язались керуватись Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 1 Договору електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені договором.

Згідно з пунктом 4.5. Договору споживач зобов'язався забезпечити безперешкодний доступ у будь-який час доби працівників електропостачальної організації до систем та приладів обліку електроенергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електроенергії.

Споживач несе відповідальність за раціональне використання електроенергії, дотримання режимів електроспоживання (пункт 5 Договору).

Всі майнові суперечки з питань цього Договору вирішуються у відповідних судових органах. Розбіжності щодо технічних питань вирішуються органами Державного енергетичного нагляду згідно з діючими Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок, Правилами техніки безпеки, Правилами технічної експлуатації установок споживачів (пункт 15 Договору).

Відповідно до пункту 16 Договору він укладається на строк до 31.12.199__року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд.

15.07.2014 представниками позивача було здійснено перевірку електроустановок відповідача на дотримання ПКЕЕ за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, провул. Ветеринарний, 3.

При перевірці було встановлено порушення споживачем пункту 6.40. ПКЕЕ, а саме: відсутні пломби держповірки на трансформаторах струму та пломби енергопостачальника на трансформаторах струму вказаних в акті про збереження пломб, в протоколі заміни лічильника, невідповідність тавр про повірку електролічильника еталонному та пломб енергопостачальника на клемовій кришці лічильника, що призвели до зміни показів.

За виявленим позивачем фактом порушення ПКЕЕ був складений Акт про порушення №К028241 від 15.07.2014.

25.03.2015 відбулося засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електроенергією у споживача, за участю представника відповідача, яке було оформлене Протоколом №0290 від 25.03.2015, на якому було прийнято рішення про нарахування згідно з пунктом 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ у розмірі 14 357,50 грн.

Вищевказаний протокол та розрахунок по акту №К028241 від 15.07.2014 були направлені відповідачу поштою 01.04.2015, про що свідчить відповідний запис в протоколі та квитанція поштового відправлення.

Відповідач вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 14 357,50 грн. не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно підпункту 15 пункту 8.1. ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів.

Пунктом 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Як уже зазначалося, за результатами перевірки представниками позивача електроустановок відповідача на дотримання ПКЕЕ за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, провул. Ветеринарний, 3 було встановлено порушення споживачем пункту 6.40. ПКЕЕ, а саме: відсутні пломби держповірки на трансформаторах струму та пломби енергопостачальника на трансформаторах струму, вказаних в акті про збереження пломб, в протоколі заміни лічильника, невідповідність тавр про повірку електролічильника еталонному та пломб енергопостачальника на клемовій кришці лічильника, що призвели до зміни показів, про що позивачем складено Акт про порушення ПКЕЕ №К028241 від 15.07.2014 (далі, Акт; том 1, а.с. 22-24).

Згідно пункту 6.40. ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі, Методика).

Зазначена Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в установленому Методикою порядку, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень, передбачених пунктом 2.1. Методики.

Розділом 4 Методики встановлено вимоги до складання акта про порушення споживачем ПКЕЕ, відповідно до яких Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в додатку 3 Методики. В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Вимоги щодо оформлення акту порушення споживачем ПКЕЕ встановлені також пунктом 6.41. ПКЕЕ, згідно якого в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно пункту 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Тобто, підставою для нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії є складений уповноваженими на те особами та належно оформлений у відповідності з вимогами пункту 6.41. ПКЕЕ та вимогами пункту 4 Методики акт про порушення. Саме належно оформлений акт є підтвердженням вчинення споживачем порушення ПКЕЕ.

Дослідивши Акт про порушення ПКЕЕ №К028241 від 15.07.2014, колегія суддів встановила наступне.

Вищезазначений Акт про порушення №К028241 від 15.07.2014 був складений та підписаний представниками постачальника (ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9) у присутності представника споживача, а саме заступника директора Данильчук В.Я., який не визнав зазначених вище претензій, Акт про порушення не підписав та зазначив в останньому свої зауваження.

Посилання скаржника на те, що представники постачальника не були уповноваженими особами на підписання спірного Акту, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Як зазначає позивач, при складанні Акту представники позивача пред'явили представнику відповідача посвідчення. Натомість, в Акті представник відповідача не зазначив зауважень щодо повноважень представників позивача на його складення та підписання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не висувались заперечення щодо підписання Акту неуповноваженими особами постачальника або споживача.

Складений Акт містить схему електропостачання споживача та її графічне зображення із зображенням перерізів та матеріалів всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення (переріз проводу складає 4х35 кв.мм., матеріал проводу - алюміній, вимірювання здійснено штангенциркулем). В Акті докладно викладено вид, обставини та суть порушення ПКЕЕ, зазначено вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Отже, вказаний Акт складений у відповідності з вимогами пункту 6.41. ПКЕЕ та пункту 4 Методики, а тому є належним доказом у справі.

Згідно пунктів 3.2., 3.3. ПКЕЕ відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У пункті 1 Акту про порушення зазначені відомості про прилади обліку електричної енергії споживача на дату складання акта: лічильник електричної енергії СА4У-И672М заводський номер №284264.

Лічильник №284264, корпус якого був опломбований інспектором, був встановлений у споживача 28.03.2000, що підтверджується наданими позивачем завданням №3 на виробництво робіт з трифазними лічильниками при наявності оперативного персоналу у абонента та Актом обстеження від 28.03.2000 (том 1, а.с. 65-68). Лічильник і пломбу прийняв на відповідальне збереження представник споживача Данильчук В.Я., про що, зокрема, зазначено у вказаному завданні №3.

Тобто, на відповідача покладена відповідальність за збереження та цілісність вказаних розрахункових засобів обліку та пломб на них, а доводи апелянта з приводу відсутності у матеріалах справи документів, якими підтверджується факт пломбування і передачі на збереження приладів обліку та встановлених пломб є безпідставними.

Із матеріалів справи вбачається, що лічильник електричної енергії СА4У-И672М заводський номер №284264 був надісланий на дослідження до НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області.

Висновком судових експертів НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області від 10.09.2014 №21П встановлено наступне:

- на контактних поверхнях пломби Держповірки, якою було опломбовано лічильник електричної енергії СА4У-И672 заводський номер №284264, наданий на дослідження, спостерігаються сліди впливу стороннього предмету.

- пломба Держповірки, якою було опломбовано лічильник електричної енергії СА4У-И672 заводський номер №284264, наданий на дослідження, не переопломбовувалася.

- пошкоджений корпус лічильника не забезпечує захист внутрішніх елементів. Пошкодження внутрішніх елементів не встановлено.

- чи відбувалося втручання в конструкцію лічильника, що вплинули на зменшення показників, встановити неможливо, але є доступ до елементів схеми лічильника через пошкоджений корпус та можлива зупинка обліку електричної енергії.

- зміни в конструкції лічильника, не передбачені заводом-виробником, не встановлено.

Отже, вказаним висновком підтверджується, що на контактних поверхнях пломби Держповірки, якою було опломбовано лічильник електричної енергії СА4У-И672 заводський номер №284264, наявні сліди впливу стороннього предмету.

Підпунктом 1 пункту 2.1. Методики встановлено, що вона застосовується, зокрема, за порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, встановленому правилами користування електричною енергією, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, встановлених пломб.

При цьому, пунктом 2.5. Методики встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення вищевказаних порушень.

Отже, з огляду на норми пункту 3.3. ПКЕЕ та пункту 2.1. Методики, законодавством передбачена не лише відповідальність споживача в разі втручання в роботу лічильника, а також і за пошкодження та/або відсутність хоча б однієї пломби. При цьому, пошкодження та/або відсутність пломб є окремим порушенням ПКЕЕ, а тому доводити факт втручання споживачем в роботу лічильника в такому випадку нормами законодавства не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2014 у справі №910/960/14.

Таким чином, посилання скаржника на те, що матеріалами справи не підтверджується, чи відбувалось втручання в роботу лічильника зі сторони споживача, не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6.42. ПКЕЕ на підставі Актів уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Так, 25.03.2015 відбулося засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електроенергією у споживача, за участю представника відповідача, яке було оформлене Протоколом №0290 від 25.03.2015, на якому було прийнято рішення про нарахування згідно з пунктом 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ у розмірі 14 357,50 грн. Вказаний протокол та розрахунок по акту №К028241 від 15.07.2014 були направлені відповідачу поштою 01.04.2015, про що свідчить відповідний запис в протоколі та квитанція поштового відправлення.

Згідно пункту 6.43. ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Колегія суддів встановила, що зазначене в Акті порушення підпадає під дію підпункту 1 пункту 2.1. Методики, тому величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії має розраховуватись за формулою, наведеною у пункті 2.5. Методики.

Так, згідно з пунктом 2.5. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1. цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою W доб = P · t доб · K в.

Відтак, позивачем правомірно здійснено нарахування вартості не облікованої електроенергії у розмірі 14 357,50 грн. згідно з пунктом 2.5. Методики.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією тощо.

Нормами статті 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Статтею 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений статтею 236 Господарського кодексу України, не є вичерпним, сторонами можуть бути передбачені у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Таким чином, за змістом статей 235, 236 Господарського кодексу України, а також ПКЕЕ, рішення постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості не облікованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона відповідно до частини 2 статті 237 Господарського кодексу України може звернутися з вимогою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Зазначені правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 29.11.2010 у справі №3-30гс10, від 04.04.2011 у справі №3-21гс11, від 16.05.2011 у справі №3-37гс11.

Відповідно до пункту 6.42. ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу, останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, апелянтом рішення комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №0290 від 25.03.2015, до суду не оскаржувалось, відповідний акт про порушення ПКЕЕ скасований не був.

Відтак, рішення комісії, на підставі якого відповідачу нараховано до стягнення 14 357,50 грн. вартості не облікованої електричної енергії, є чинним, а тому вимога позивача про стягнення зазначених коштів є законною та, з огляду на встановлені судом обставин справи, правомірно задоволена судом.

Посилання скаржника на те, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 14 357,50 грн. в якості суми основного боргу, а не оперативно-господарської санкції, є безпідставними, оскільки у мотивувальній частині рішення суд посилається на норми статей 235, 237 Господарського кодексу України, що свідчить про правову кваліфікацію стягуваної суми як оперативно-господарської санкції. Зазначення судом першої інстанції, що сума у розмірі 14 357,50 грн. є «заборгованістю за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією» у даному випадку слід тлумачити як дефініцію конкретної оперативно-господарської санкції, яка підлягає до застосування у даному випадку за встановлене порушення ПКЕЕ.

Заперечення відповідача з приводу того, що станом на дату укладення Договору відповідальність споживача за порушення Правил користування електричною енергією була врегульована іншими нормами, ніж ті, на які послався суд в оскаржуваному рішенні, оскільки на час укладання Договору діяли Правила користування електричною енергією в іншій редакції, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки застосуванню підлягають ПКЕЕ саме у редакції (зі змінами та доповненнями), чинній станом на дату проведення відповідної перевірки та складання Акту про порушення. Крім того, Договір не містить посилання на те, що ПКЕЕ підлягають до застосування лише у редакції, чинній станом на дату його укладення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції. Апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/361/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі №911/361/16 залишити без змін.

Матеріали справи №911/361/16 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко