Постанова № 63222744, 06.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016 року Справа № 904/5767/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Білецької Л.М (доповідач), суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

За участю представників сторін:

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у справі №904/5767/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215" м. Нікополь Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення 190 000 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у даній справі (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Радянська, 1; ідентифікаційний код 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215" (53200 м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Херсонська, 539, ідентифікаційний код 36989760) 190 000 грн. 00 коп. – заборгованості та 2 850 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 190 000 грн. 00 коп., відповідачем вказаний товар було прийнято без заперечень та зауважень щодо строку поставки, проте відповідачем в порушення взятих на себе зобов’язань щодо необхідності оплати отриманого товару, не було надано згоди на оплату товару з розбіжностями за акредитивом та не оплачено вартість поставленого йому позивачем товару, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість за отриманий від позивача товар у сумі 190 000 грн. 00 коп. На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення.

В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідач посилається на те, що:

- на виконання умов договору щодо умов оплати покупцем - ПАТ «Марганецький ГЗК» 23.06.2015 р. було відкрито акредитив на суму поставки 190 000 грн. зі строком дії 150 днів з дня його відкриття, тобто до 20.11.2015 року. Тому покупцем було виконано всі умови щодо оплати в майбутньому поставленого товару.

ТОВ «НСУ-215» поставив для ПАТ "Марганецький ГЗК" товар лише 09.11.2015 р. (підтверджується актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 09.11.2015 р. до Договору №351, накладною №124 від 04.11.2015 р., товарно-транспортною накладною №31 від 04.11.2015 р.), в зв’язку з чим згідно з п.4 Специфікації №1 він мав право пред’явити документи ПАТ «КБ «ПриватБанк» для оплати товару 14.12.2015 р., тобто за спливом строку дії акредитиву;

- згідно п. 8 Специфікації №1 до Договору №351 оплата комісії за зміни умов акредитива і його обслуговування на термін його дії здійснюється стороною, яка виступає ініціатором цих змін. Але позивач не звернувся до відповідача з пропозицією змінити (подовжити) його дію, вказаний акредитив був закритий банком, хоча в період його дії відповідач мав намір виконати свої зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару;

- після закриття акредитиву ПАТ «КБ «ПриватБанк» строк виконання відповідачем своїх обов’язків по сплаті поставленого згідно Специфікації №1 до Договору №351 товару став невизначеним. В порядку ст. 530 ЦК України позивач не направляв, а відповідач не отримував на свою адресу вимогу про сплату вартості товару поставленого йому позивачем згідно Специфікації №1 до Договору №351, строк оплати такого товару по сьогоднішній день так і не настав і залишається не визначеним;

- при прийнятті рішення оскаржуваного рішення господарським судом Дніпропетровської області було прийнято до уваги виключно твердження позивача, та не були враховані доводи і твердження відповідача, які обґрунтовуються вищенаведеними обставинами та нормами чинного законодавства.

06.12.2016 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні присутні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Вислухавши учасників апеляційного процесу, дослідивши докази у справі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає/підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін/скасувати з наступних підстав.

02.06.2015 р. між відповідачем – Публічним акціонерним товариством „Марганець кий гірничо-збагачувальний комбінат”, як покупцем, та позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „НСУ-215”, як постачальником, було укладено Договір поставки №351 (а.с.8-11), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується поставити (передати у власність) покупцеві товар у відповідності до Специфікацій (додатків) до цього Договору, а покупець прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.5 Договору загальна сума Договору визначається як загальна вартість товару, який передбачений всіма підписаними обома сторонами специфікаціями на поставку товару.

Строки поставки товару узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку товару. Дострокова поставка допускається тільки за погодженням сторін (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.4 Договору датою поставки товару є, зокрема, дата передачі товару постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній.

Право власності на товар та ризики його загибелі переходять від постачальника до покупця з моменту поставки товару відповідно до правил, встановлених пунктом 3.4 Договору (пункт 3.5 Договору).

Пунктом 3.3 Договору унормовано, що разом з товаром постачальник повинен надати покупцю оригінали наступних документів, оформлених державною мовою і відповідно до вимог пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 від 24.05.1995р. Міністерства фінансів України: - рахунок-фактура; - видаткова накладна; - товарно-транспортна накладна (у разі поставки товару автомобільним транспортом постачальника); - залізнична накладна (у випадку поставки товару залізничним транспортом); - сертифікат (і/або паспорт) з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК),

Згідно зі специфікацією від 02.06.2015р. №1 до Договору постачальник зобов’язується поставити товар – Вану комбіновану кр. 184505-2-01СБ у кількості 1 шт. по ціні 190 000 грн. 00 коп. протягом 90 календарних днів з моменту відкриття акредитиву з правом дострокової поставки (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар – вану комбіновану кр. 184505-2-01СБ у кількості 1 шт. по ціні 190 000 грн. 00 коп., про що свідчать накладна від 04.11.2015 р. №124 (а.с.13), товарно-транспортна накладна від 04.11.2015 р. №31 (а.с.14) та акт від 09.11.2015 р. прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей за Договором (а.с.15).

Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 Договору порядок оплати товару та форма розрахунку вказуються сторонами у специфікаціях до цього Договору; порядок оплати товару та форма розрахунків вказується сторонами в специфікаціях до цього Договору; оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Умовами Специфікації передбачено, що:

- розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом відкриття акредитиву на користь постачальника; в день постачання товару, постачальник надає покупцю податкову накладну, оформлену відповідно до вимог згідно статей 187, 201 Податкового кодексу України та інші документи згідно з пунктом 3.3 договору; надання документів для розкриття акредитива не раніше 45 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару (пункт 4 Специфікації);

- вид акредитиву - безвідзивний, неподільний; акредитив виконується без акцепту проти таких документів: рахунок-фактура (оригінал), сертифікат (оригінал), виданий виробником товару, акт приймання-передачі товару, за кількістю та якістю підписаний уповноваженими представниками сторін (оригінал) (пункт 5 Специфікації);

- термін дії акредитива - 150 днів з моменту виставлення акредитива; термін розкриття акредитива банком покупця - 5 банківських днів від дати надання банком постачальника всіх необхідних документів, зазначених у пункті 5 (пункти 6, 7 Специфікації);

- оплата комісії за зміни умов акредитива і його обслуговування на термін його дії здійснюється стороною, яка виступає ініціатором цих змін (пункт 8 Специфікації).

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2015р. відповідачем у Публічному акціонерному товаристві комерційному банку “Приватбанк” згідно Договору та Специфікації було відкрито акредитив на суму 190 000 грн. 00 коп. строком дії до 20.11.2015 р., про що свідчить заява на акредитив від 22.06.2015 р. № Г11-15/0595 (а.с.16).

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк” було спрямовано позивачу повідомленням про авізування відкриття акредитиву від 24.06.206р. №Г11-15/0595 (а.с 17).

Згідно з листом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” від 09.12.2015 р. „Сповіщення про виявлені розбіжності” було повідомлено про те, що 08.12.2015 р. по акредитиву від 23.06.2015 р. №Г11-15/0595 на суму згідно реєстру 190 000 грн. 00 коп., заявник - Публічне акціонерне товариство “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, бенефіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю "НCУ-215" було отримано пакет документів із наступними розбіжностями: 1. Порушено строк надання документів в банк; формулювання - за умовами акредитиву пункту 4 “Додаткових умов” надання документів у банк повинно бути не раніше 45 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі; - акт приймання-передачі датовано 09.11.2015 р.; - документи надано в банк 08.12.2015 р.; - строк дії акредитиву 20.11.2015 р. Про виявлені розбіжності Публічним акціонерним товариством комерційним банком “Приватбанк” на адресу відповідача було направлено запит на оплату з розбіжностями (а.с.20).

Листом від 13.01.2016 р. ПАТ “КБ “Приватбанк” було повідомлено про те, що заявником акредитиву – Публічне акціонерне товариство „Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” повідомлено про свою незгоду на оплату документів з розбіжностями (а.с.43).

Строк дії акредитиву - 150 днів з дня відкриття - до 20.11.2015р., а згідно зі специфікацією №1 пред'явити вимогу про оплату і відповідні документи надати позивач міг 14.12.2015 року, тобто поза межами дії акредитиву.

Тому позивач правомірно звернувся до суду за захистом свого порушеного права на оплату поставленого товару поза механізмом використання акредитиву, строк якого закінчився на момент закінчення поставки.

Отже, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив фактичні обставини справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення.

У часі апеляційного провадження відповідач повністю сплатив суму заборгованості.

На підставі статті 49 Господарського процесуально кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у справі №904/5767/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у справі №904/5767/16 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складений 07.12.2016 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Вехогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков