Рішення № 63220650, 07.12.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №643/11108/15-ц

Провадження №2/636/1325/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дьоміної О.П.

за участю секретаря судового засідання Коваленко О.А.

представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

15.06.2016 року згідно ухвали судді Московського районного суду м. Харкова про направлення позовної заяви за підсудністю даний позов надійшов до Чугуївського міського суду Харківської області (а.с.36).

Ухвалою судді Бондар С.Б. від 17.06.2016 року провадження по справі відкрито (а.с.41). Згідно розпорядження керівника апарату Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_4 №02-09/15 від 26.09.2016 року «Щодо повторного розподілу невирішених судових справ» та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30, у звязку із закінченням повноважень судді Бондар С.Б. здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи (а.с.147-148). Згідност. 11-1 ЦПК Українивизначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообіг (а.с.149). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2016 року справу розподілено судді Дьоміній О.П. та зареєстровано в контрольному журналі судових справ та інших матеріалів, переданих для розгляду судді 26.09.2016 року (а.с.149).

Ухвалою суду від 29.09.2016 року зазначена цивільна справа була прийнята до провадження суддею Дьоміною О.П. та призначена до розгляду (а.с.150).

Згідно позовних вимог ПАТ «ПУМБ» просив стягнути з відповідача на свою користь:

- заборгованість за кредитним договором №6820466 від 03.09.2008 року у розмірі 27348,90 доларів США, яка складається з: 25094,16 доларів США заборгованість за сумою кредиту; 2254,74 доларів США заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом;

- судові витрати, понесені позивачем, у розмірі 3654 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог банк посилався на те, що між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_2», правонаступником всіх прав та зобовязань якого на теперішній час є ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» та ОСОБА_3 03.09.2008 року був укладений кредитний договір за №6820466 з наступними параметрами: відповідно до умов кредитного договору позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 40 000 доларів СІІІА, а відповідач, в свою чергу, зобовязався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит у строк до 03.09.2028 року. Також, 17.06.2009 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода за №7730955 до кредитного договору за №6820466 від 03.09.2008 року, відповідно до якої змінено Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Кредитним договором встановлені взаємні права і обовязки сторін. Так, на позивача, згідно пункту 1.1. кредитного договору, покладений обовязок надати відповідачу обумовлену кредитним договором суму кредиту. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредит надається позичальнику у розмірі 40000 доларів США.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання за кредитним договором - надав відповідачу кредитні кошти в обумовленому розмірі.

Відповідно до п. 1.4. строк кредиту: кредит надається позичальнику строком по 03.09.2028 року. Протягом цього строку позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені цим договором.

Відповідно до п. 3.5.7. кредитного договору невиконання боржником зобовязань перед банком за кредитним договором надає банку право вимагати від боржника дострокового повернення всього кредиту разом із розрахованими процентами.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 3.5.7. кредитного договору банком 24.04.2015 року було направлено на адресу відповідача лист-вимогу за №198 від 16.04.2015 року про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Згідно з п. 6.6. кредитного договору «всі повідомлення та документи, які надаються банком позичальнику, повинні бути викладенні в письмовій формі, та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або телеграмою за місцем проживання позичальника. Сторони погодились, що повідомлення та (або) документи вважаються отриманими позичальником на 7 день з дня реєстрації банком рекомендованого листа або телеграми у відділенні поштового звязку/телеграфі (при цьому, позичальник несе ризик отримання таких листів та телеграм у строк, що перевищує 7 (сім) календарних днів), або в день особистого вручення позичальнику, вказаний в повідомленнях та (або) документах». Таким чином, позивач належним чином повідомив відповідача про необхідність виконання зобовязань за кредитним договором та вважає, що відповідач повідомлений належним чином. 1

Відповідно до п. 3.5.8. кредитного договору, відповідач зобовязаний виконати предявлені йому позивачем вимоги в повному обсязі в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня її отримання.

Проте, відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Таким чином, передбачений шістдесятиденний строк на її виконання закінчився 30.06.2015 року, що надає банку право розпочати стягнення суми заборгованості в судовому порядку. Станом на теперішній час вимога банку про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплату процентів за користування кредитом відповідачем в повному обсязі не виконана.

Відповідач, згідно пункту 1.1. кредитного договору зобовязався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені кредитним договором.

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватись належним чином, відповідно до закону та умов договору.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 ст. 3 кредитного договору, між сторонами були встановлені наступні умови повернення кредиту: 3.2.1. позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку №1, який підписується сторонами та є невідємною частиною цього договору.

Повернення суми кредиту до 02.11.2014 року погашено повністю в розмірі 14 905,84 доларів США. Починаючи з 03.12.2014 року позичальник взагалі не здійснює погашення заборгованості за основною сумою кредиту, тому сума простроченої заборгованості відповідача за основною сумою кредиту станом на 01.07.2015 року (включно) становить: 25 094,16 доларів США.

Відповідно до п. 1 ст.1048 ЦК України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст. 1048 ЦК України поширюються й на кредитний договір.

Згідно з п. 3.1 та ст. 3 кредитного договору встановлені наступні умови нарахування та сплати відсотків: 1) проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 13,54% річних.

-2-

Згідно п. 3.1.4. кредитного договору проценти за користування простроченою заборгованістю за кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 12,99% річних; 2) проценти за користування кредитом розраховуються виходячи з щоденного залишку заборгованості за кредитом на початок кожного розрахункового періоду згідно з Графіком "звернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, закріпленим в Додатку № 1 до кредитного договору, та виходячи з 360 (триста шістдесят) днів у році та однакової кількості днів у кожному розрахунковому періоді, протягом всього строку користування кредитними коштами починаючи з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день). Нарахування відсотків здійснюється щоденно (п. 3.1.2. кредитного договору).

Проценти, нараховані за користування кредитом з дати його видачі по 02.11.2014 року, сплачені відповідачем в повному обсязі. А вже починаючи з 03.11.2014 року позичальник взагалі не здійснює погашення заборгованості за нарахованими відсотками.

Станом на 01.07.2015 року включно сума заборгованості відповідача перед позивачем по відсоткам складає 2 254,74 доларів США.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №6820466 від 03.09.2008 року станом на 01.07.2015 рік (включно) склала 27 348,90 доларів США, з яких: заборгованість відповідача за сумою кредиту - 25 094,16 доларів США; заборгованість Відповідача за несплаченими відсотками за користування кредитом складає 2 254,74 доларів США.

За загальним правилом, на особу покладається обовязок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобовязання (абзац 2 п. 1 ст. 614 ЦК). Неналежне ставлення до виконання цього обовязку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для накладення відповідальності за порушення зобовязання.

Так, статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК передбачено, що зобовязання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору. |

Цивільний кодекс України, крім обовязку належного виконання зобовязання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: згідно п. 1 ст. 530 цього Кодексу, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань зі своєчасної і належної сплати відсотків за користування кредитними коштами позивача та повернення основної суми кредиту у разі отримання вимоги від позивача про таке виконання є порушенням не тільки умов кредитного договору, але й вищенаведених норм ЦК України.

Відповідно до пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.93 року індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. На сьогоднішній день вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іноземній валюті діючим законодавством не встановлені, у звязку з цим здійснення резидентами операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України (лист Національного банку України № 28-313/2178 від 29.05.2001 року). Але, враховуючи вимоги до здійснення і функціонування банківської діяльності на підставі відповідної ліцензії Позивач на момент видачі кредиту Відповідачу мав Банківську ліцензію №8 та Дозвіл №8-1, видані Національним банком України 02.10.2006 року, а також має на сьогоднішній день Банківську ліцензію №8 та Дозвіл №8-2, видані Національним банком України 04.08.2009 року і 22.09.2009 року відповідно, які дозволяють йому виконувати банківські операції, передбачені ст. 47 вказаного Закону, в тому числі, зазначені у п. 3 ч. 1 ст. 47, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно ст. 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент) (а.с.1-3).

15.07.2016 року позивач надав до суду додаткові пояснення до позовної заяви, відповідно до яких зазначив, що відповідачем власноруч було підписано кредитний договір за №6820466 від 03.09.2008 року, отже, це свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами кредитування і тому зобовязаний повернути банку суму кредиту, нараховані відсотки, комісії та можливі штрафні санкції, передбачені умовами Кредитного договору та графіком платежів.

Кредитний договір набуває чинності в порядку визначеному цим договором та діє до моменту виконання позичальником зобовязань за ним (п. 6.11 кредитного договору). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 4 ст. 631 ЦК України).

У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Зобовязання, які виникають з кредитних відносин, регулюються главою 71 ЦК України, згідно ст. 1046 та ст. 1049 якої, за договором позики, а відповідно і за кредитним договором, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 2 ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Також, відповідно до ч. 3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку умовах, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогоднішній день встановлені Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який має силу та статус закону.

Згідно ст. 2 Декрету резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції, в т.ч. операції, повязані з переходом права власності на іноземну валюту та зобовязання, предметом яких є іноземна валюта, з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Статтею 5 Декрету передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до п.5.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №75, наданий банку НБУ письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення банком валютних операцій згідно з Декретом.

Під коштами в Законі України «Про банки і банківську діяльність» розуміються як гроші національній валюті, так і у іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Підставою виникнення зобовязання є, в т.ч. і договори.

Відповідно до ст. 208 та ст. 1055 ЦК України та ст. 55 Закону України «Про національні банки і банківську діяльність» кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником в письмовій формі. Тож, беручи до уваги викладене вище, у кредитному договорі в іноземній валюті зобовязанню банку надати кредит кореспондують декілька зобовязань позичальника, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити інші збори. Зазначені зобовязання тільки разом (у сукупності) складають зміст поняття «банківського кредиту».

Національним банком України ЗАТ «Перший Український ОСОБА_2 банк» було надано банківську ліцензію за №8 від 02.10.2006 року, якою передбачено право на виконання банківських операцій, визначених ст. 47 Закону Про банки і банківську діяльність», в тому числі, і розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та Дозвіл №8-1 від 02.10.2006 року, яким передбачено право здійснення валютних операцій, в тому числі, операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Вказані документи були чинні на момент укладання Кредитних договорів в іноземній валюті. Банк при видачі кредитних коштів в іноземній валюті є ініціатором конкретної валютної операції, а при сплаті Позичальником платежів по кредиту та процентами - отримувачем за валютною операцію.

Таким чином, на думку пзивача, він має достатні юридичні підстави та законне право укладати кредитні договори в іноземній валюті, а також право вимагати виконання позичальником кредитного договору в іноземній валюті (в валюті договору) та приймати таке виконання в іноземній валюті (валюті договору), як в сумі основного боргу (кредиту), так і процентів за користування кредитом, а Відповідач зобовязаний виконувати зобовязання належним чином відповідно до умов кредитного договору (а.с.75-76).

-3-

Від представника позивача до суду надійшла заява про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності, оскільки в судовому засіданні між представниками сторін було проведено звірку платежів та заборгованості за кредитним договором, шляхом звірки наданих відповідачем платіжних доручень з наданим позивачем розрахунком заборгованості, суми визначені в розрахунку ПАТ «ПУМБ» було підтверджено представником відповідача, тому, на думку представника банку, можливо розглянути справу за його відсутності (а.с.179).

Представник відповідача проти позову заперечувала лише в частині стягнення з відповідачки заборгованості в іноземній валюті, на думку ОСОБА_1, банк повинен був перерахувати наявну заборгованість в гривневому еквіваленті.

Суд вислухавши представника відповідачки, дослідивши матеріали справи приходить до наступного:

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ст. 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Зі статті 60 ЦПК України слідує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Частина 2 цієї статті наголошує, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які брали участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, передбачено частинами 2-4 цієї статті.

Судом встановлено, що 03.09.2008 року між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за №6820466 (а.с.6).

ПАТ «ПУМБ» є правонаступником прав та обовязків ЗАТ «ПУМБ», що підтверджується витягом із Статуту ПАТ «ПУМБ» (а.с.20-23).

Згідно умов даного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 40000 доларів США за цільовим призначенням придбання нерухомості, а саме: будівлі, реєстраційний номер 2521, загальна площа 89,90 кв.м., житлова площа 65,90 кв.м., яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Осинівська, буд. 135 (а.с.6). Відповідно до п. 1.3 1.4 укладеного кредитного договору банк надав позичальнику кредит строком до 03.09.2028 року зі сплатою відсотків за користування кредитом: процентна ставка за користування кредитом 12,99% річних.

Пунктом 3.1.1 кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний сплачувати банку проценти за ставкою, визначеною п. 1.3 цього договору, в порядку і на умовах, обумовлених п. 3.1.2 та п. 3.1.3 договору, а у випадках порушення зобовязання з повернення кредиту за ставкою та на умовах, зазначених у п. 3.1.4 цього договору. У п. 3.1.2 договору зазначено, що проценти за користування кредитом розраховуються виходячи із залишку заборгованості за кредитом на початок кожного розрахункового періоду згідно з Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку за №1 до цього договору, та виходячи з 360 днів у році та однакової кількості днів у кожному розрахунковому періоді, протягом усього строку користування кредитними коштами починаючи з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом(не враховуючи цей день). Нарахування відсотків здійснюється щоденно. Проценти за користування кредитом повинні сплачуватися позичальником у строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку №1 до договору, який підписується сторонами та є невідємною частиною договору - п. 3.1.3 кредитного договору.

Згідно п. 3.1.4. кредитного договору у випадку порушення зобовязань з повернення кредиту, нарахування процентів на заборгованість за основною сумою кредиту, яку не було своєчасно повернуто позичальником відповідно до Графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку №1 до цього договору, здійснюється щоденно на суму такої заборгованості за ставкою 12,99%, виходячи з 360 днів у році.

Відповідно до п. 3.2.1. позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку №1, який підписується сторонами та є невідємною частиною цього договору.

У пункті 3.3, п. 3.4 вказано, що надання банку коштів в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за цим договором здійснюється виключно у валюті кредиту у зазначені у договорі способи. Грошові суми зараховуються на рахунок обліку коштів для погашення заборгованості за цим договором. Погашення заборгованості позичальником здійснюється виключно в день та у розмірі, що визначається у Графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку №1 до цього договору.

Як зазначено у п. 3.5.7 кредитного договору, банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом із розрахованими процентами, а позичальник, відповідно, зобовязаний визнати таку вимогу банку у випадках, передбачених договором, якими забезпечується виконання зобовязань позичальника, а також при настанні будь-якої з, зокрема, наступних подій: затримання сплати частини кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом на 1 календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш ніж на 10%; несплата позичальником більше ніж 1 виплати за договором, яка перевищує 5% від суми кредиту; порушення позичальником будь-яких інших зобовязань за цим договором. Зазначену у п. 3.5.7 договору вимогу банка про дострокове повернення кредиту разом зі сплатою процентів, позичальник зобовязаний виконати у строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання (п. 3.5.8 Кредитного договору).

Згідно п. 4.3.5 договору при отриманні від банку вимоги про дострокове повернення кредиту позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі достроково разом із розрахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями в порядку і строки, передбачені цим договором.

Стаття 5 кредитного договору визначає відповідальність за порушення зобовязань, а саме: порушення умов договору є підставою для зміни умов кредитування за цим договором на вимогу банку та виникнення обовязку позичальнику щодо сплати пені за порушення зобовязань за цим договором. У разі порушення строків виконання зобовязань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити на вимогу банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобовязань за кожен день прострочення. Крім пені позичальник зобовязаний за весь час прострочення сплатити банку проценти на суму простроченого основного боргу за ставкою, зазначеною у п. 3.1.4 договору. Сплата пені та штрафу не звільняє позичальника від обовязку виконати передбачені цим Договором зобовязання в натурі (п. п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.6) (а.с.6-7).

03.09.2008 року встановлено Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, який є Додатком №1 до кредитного договору №6820466 від 03.09.2008 року (а.с.8-9).

17.06.2009 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода за №7730955 до кредитного договору №6820466 від 03.09.2008 року, відповідно до якої змінено Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с.10-11).

Зі змісту ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 527 цього кодексу - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 2 наголошує, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

-4-

Відповідно до ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України вказує на те, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Відповідач у порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. ст. 526, 1054 ЦК України, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається з розрахунку, наданого ПАТ «ПУМБ», ОСОБА_3 здійснювала повернення суми кредиту та процентів, нарахованих за користування кредитом з дати його видачі до 02.11.2014 року, однак, починаючи з 03.12.2014 року позичальник взагалі не здійснює погашення заборгованості за основною сумою кредиту (а.с.78-79).

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 01.07.2015 року має заборгованість перед банком на загальну суму 27 348,90 доларів США, яка складається з наступного:

- 25 094,16 доларів США - заборгованість за сумою кредиту;

- 2 254,74 доларів США - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.78-79, 87-126).

16.04.2015 року ПАТ «ПУМБ» ОСОБА_3 було направлено рекомендованим повідомленням вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та проценти за користування кредитом, однак, дана вимога не була виконана відповідачем (а.с.15-16).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Таким чином, належним виконанням зобовязань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобовязання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»- кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статтями47та49цьогоЗаконувизначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Згідно зіст. 192 ЦК України- законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно дост. 533 ЦК України- грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановленоДекретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року за №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2статті 5 цього Декрету.

У зв'язку з наведеним вище слід зазначити, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.09.2014 року за №6-145цс14, від 16.09.2015 року за №6-190цс15, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для всіх судів України.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Перший український міжнародний банк» мав право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі ліцензії НБУ за №8 від 23.12.1991 року (а.с.23-27).

Крім того, у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3ст. 533 ЦК України. Разом із тим судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Враховуючи викладене вище, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3654 грн., оплата якого підтверджується платіжним дорученням (а.с.5).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 214, 215, 360-7 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 599, 611, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Декретом КМУ від 19.02.1993 року за №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Постановою ПВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Правовими позиціями ВСУ, викладеними у постанові від 24.09.2014 року за №6-145цс14, від 16.09.2015 року за №6-190цс15, Законом України «Про банки і банківську діяльність» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором №6820466 від 03.09.2008 року у розмірі 27348 (двадцять сім тисяч триста сорок вісім) доларів США 90 центів, яка складається з наступного: 25094 (двадцять пять тисяч девяносто чотири) доларів США 16 центів - заборгованість за сумою кредиту; 2254 (дві тисячі двісті пятдесят чотири) доларів США 74 центи - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір у сумі 3 654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн. 00 коп.

-5-

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча: