Рішення № 63216101, 29.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7841/16 Справа № 178/368/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.,

при секретарі Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно наказу № 5/к від 01 квітня 2015 року він був прийнятий до ТОВ «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» на роботу охоронником, а наказом № 17/к від 15 жовтня 2015 року його було звільнено з роботи, проте при звільненні з роботи відповідач не повністю з ним розрахувався, а саме не виплатив суму заборгованої заробітної плати в розмірі 666 грн. 77 коп. та невиплатив компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 509 грн. 18 коп.

Просив стягнути з ТОВ «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» на користь позивача в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати 666 грн. 77 коп., 509 грн. 18 коп. за невикористану відпустку, та 4800 грн. 77 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року стягнено з ТОВ «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 666 грн. 77 коп., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 509 грн. 18 коп. та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4800 грн. 77 коп., а також стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 551 грн.20 коп..

В апеляційній скарзі ТОВ «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вказаним вимогам рішення суду не відповідає з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги позивача районний суд виходив з того, що на день звільнення відповідач не виплатив позивачу суму боргу по заробітній платі за відпрацьований час з 01 жовтня 2015 року по 15 жовтня 2015 року в розмірі 666 грн. 77 коп. та грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 509 грн. 18 коп., а тому ці суми підлягають стягненню, а також підлягає стягненню і середній заробіток за час затримки розрахунку з 16 жовтня 2015 року по 16 січня 2016 року в сумі 4800 грн. 77 коп.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що згідно наказу № 5/к від 01 квітня 2015 року позивач був прийнятий до ТОВ «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» на роботу охоронником, а згідно наказу № 17/к від 15 жовтня 2015 року, він був звільнений з роботи, що підтверджується трудовою книжкою (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, а ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору

Крім того в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24 грудня 1999 року N 13, розяснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України та ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

А згідно із вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із вказаними позовними вимогами ОСОБА_2 зазначив, що при звільненні йому не виплатили заробітну плату за період роботи 01 жовтня 2015 року по 15 жовтня 2015 року в розмірі 666 грн. 77 коп., а також не виплатили йому грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 509 грн. 18 коп., разом з цим, як вбачається з відомості на виплату заробітної плати №21 від 15 квітня 2015 року позивачу виплачено загальну суму 1042 грн. 69 коп., а доказів того, що позивач не отримував вказані грошові суми суду надано не було, у звязку з чим позовні вимоги є недоведеними.

Проте, задовольняючи позов, суд першої інстанції на викладене уваги не звернув та взагалі виніс рішення без належного мотивування своїх висновків, у звязку з чим ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303,307,309, 313-317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» задовольнити.

Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Ж.І. Максюта

ОСОБА_3