Ухвала суду № 63207983, 02.12.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7889/16-ц

Провадження №2/461/2098/16

У Х В А Л А

іменем України

"02" грудня 2016 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської обласної ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним і скасування рішення, визнання дій протиправними, приниження честі та гідності, моральне відшкодування

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із цивільним позовом, в якому просять: 1)визнати протиправним і скасувати рішення обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.06.2012р. про визнання технічного паспорта на нерухоме майно вул.Доробок, 22 у м.Львові таким, що втратив чинність; 2)стягнути з Львівської обласної ради на користь позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 40000грн. (сорок тисяч), кожному по 10000грн. (десять тисяч); а також майнову шкоду в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень по 1000 (одній тисячі) гривень кожному позивачу; 3)стягнути із кожного відповідача- ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі по 10000 (десять тисяч) гривень кожному із позивачів.

При визначенні підвідомчості справи потрібно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся заявник, вид субєктивного права, особливості порядку його судового захисту.

Відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Положеннями ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За приписами ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди розглядається в адміністративному судочинстві, якщо вона була заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин і якщо вона заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.Зазначена правова позиція висловлена в узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України «Стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру. Проблеми застосування приписів Закону України від 8липня 2011року №3674-VІ "Про судовий збір" щодо визначення розміру ставок судового збору».

Відтак, при визначенні юрисдикції за звязком вимог суд розмежовує основну позовну вимогу про визнання протиправним і скасувати рішення обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.06.2012р. про визнання технічного паспорта на нерухоме майно вул.Доробок, 22 у м.Львові таким, що втратив чинність,- яка є первинною і захищає порушене право безпосередньо, і додаткові вимоги про стягнення з Львівської обласної ради на користь позивачів моральної шкоди в розмірі 40000грн., кожному по 10000грн., а також майнової шкоди в сумі 4000 гривень по 1000 гривень кожному позивачу; тастягнення із кожного відповідача- ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь позивачів моральної шкоди в розмірі по 10000 гривень кожному із позивачів,- які є похідними від основної і усувають наслідки порушення. Відповідно, додаткові вимоги належать до юрисдикції того суду, який розглядає основну вимогу.

Із фабули позовної заяви вбачається, що, на думку позивачів, заявлені ними позовні вимоги не є обєктом справляння судового збору, адже у відповідності до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК, або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Із наведеного слідує, що, на думку позивачів, відшкодуванню підлягає шкода, завдана публічно-правовим порушенням з боку субєкта владних повноважень. Відповідно, на переконання суду, така шкода може відшкодовуватись у порядку адміністративного судочинства (з огляду на можливість заявлення в адміністративному судочинстві як позовів про відшкодування моральної шкоди майнового характеру, так і позовів про відшкодування моральної шкоди немайнового характеру).

Згідно ч.ч.1,2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.3 цього Кодексу, справа адміністративної юрисдикції- переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний суд- суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;адміністративний позов- звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах;суб'єкт владних повноважень- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Як про те розяснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У п.п.2,3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» розяснено, що за змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України від 6липня 2005року №2747-IV юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської обласної ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним і скасування рішення, визнання дій протиправними, приниження честі та гідності, моральне відшкодування,- необхідно відмовити.

Враховуючи розяснення, висловлені у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»,Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України «Стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру. Проблеми застосування приписів Закону України від 8липня 2011року №3674-VІ "Про судовий збір" щодо визначення розміру ставок судового збору», та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 122, 208-210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської обласної ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним і скасування рішення, визнання дій протиправними, приниження честі та гідності, моральне відшкодування.

Копію даної ухвали направити заявнику, позовну заявуіз доданими до неї документами повернути ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Розяснити позивачам, що вони мають право звернутися з адміністративним позовом до Галицького районного суду м.Львова в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути подана до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом пяти днів з дня її винесення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зубачик Н.Б.