Ухвала суду № 63200108, 05.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/1838/16-ц Головуючий у І інстанції Косенко А.В.Провадження № 22-ц/780/5854/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 05.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

05 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді Білоконь О.В.,

суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,

за участі секретаря Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 16 вересня 2016 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійсним , -

встановила:

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 16 вересня 2016 року скасовані заходи забезпечення позову у справі №2-з-64/2010, вжиті ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 13 серпня 2010 року.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції не повідомив належним чином ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, у зв»язку з чим вона була позбавлена можливості доступу до правосуддя. З огляду на це, просила апеляційний суд застосувати вимоги ч.3 ст. 311 ЦПК України в редакції, яка існувала на час винесення ухвали суду від 13 серпня 2010 року та скасувати оскаржувану ухвалу суду з направленням справи на новий розгляд з тих підстав, що справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлені про час і місце розгляду справи.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що заяву про скасування заходів забезпечення позову розглянуто за відсутності оригіналу судової справи № 2-289/11, в якій ухвалено остаточне судове рішення, що набрало законної сили, та оригіналу ухвали суду про забезпечення позову від 13 серпня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.5 ст.154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст.154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення, або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійсним, ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 13 серпня 2010 року були вжиті заходи забезпечення позову та накладено арешт на домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою смт. Макарів Київської області, вул. Заводська, 17.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10 червня 2011 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_2 - відмовлено. Додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 15 грудня 2011 року відмовлено в позові про повернення спірного будинку з господарськими спорудами у власність та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2012 року за апеляційними скаргами ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №17 по вул. Заводській в смт.Макарів Київської області, укладений 27 серпня 2008 року між ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 грудня 2011 року залишено без змін.

За апеляційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рішенням апеляційного суду Київської області від 13 травня 2014 року за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 червня 2011 року, додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 грудня 2011 року та рішення колегії суддів апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2012 року і ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійсним - відмовлено.

Із наведених матеріалів справи видно, у даній справі ухвалено остаточне судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.

Отже, наявні підстави, передбачені ч.6 ст. 154 ЦПК України для скасування заходів забезпечення позову, тому суд дійшов вірного висновку про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Скасовуючи заходи забезпечення позову в даній справі, суд першої інстанції вірно виходив з того, що остаточним судовим рішенням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, вказане рішення набрало законної сили, а відтак відсутні передбачені законом підстави для збереження заходів забезпечення позову.

Відхиляючи апеляційну скаргу, колегія суддів погоджується, що справа була розглянута у відсутність ОСОБА_2 , яка не була належним чином повідомлена про дату та час розгляду через неотримання нею направленого судом на адресу ОСОБА_2 судового виклику ( а.с.23), що свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до ч.5 ст.154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Проте відповідно до п.4 ст.311 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни ухвали суду, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення питання.

Наведені ОСОБА_2 в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду щодо наявності передбачених законом підстав для скасування заходів забезпечення позову, та не свідчать про неправильне вирішення цього питання судом, а відтак підстави для скасування чи зміни ухвали суду з цих підстав відсутні.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що при перегляді в апеляційному порядку ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову від 16 вересня 2016 року, суд апеляційної інстанції повинен керуватись нормою ч.3 ст. 311 ЦПК України в редакції, яка існувала станом на час постановлення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову від 13 жовтня 2010 року, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції переглядається ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, постановлена 16 вересня 2016 року, суд апеляційної інстанції повинен керуватись вимогами ЦПК України, чинного на час розгляду і вирішення заяви про скасування заходів забезпечення позову, тобто станом на 2016 рік, а не законом, яким був чинний станом на 2010 рік.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув заяву про скасування заходів забезпечення позову, не дослідивши оригіналу судової справи, в якій ухвалено остаточне судове рішення, є безпідставними та спростовуються ухвалою суду в якій зазначено, що суд дослідив матеріали справи, необхідні для вирішення заяви про скасування заходів забезпечення позову ( а.с.28-29).

Суд апеляційної інстанції також досліджував оригінал вказаної справи справи № 2-289/11 Макарівського районного суду Київської області за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння і встановив наявність такого, що набрало законної сили, рішення апеляційного суду Київської області від 13 травня 2014 року, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено ( а.с.166-170, т.2) та справу Макарівського районного суду Київської області № 2-з-64/2010, де на а.с. 4 міститься оригінал ухвали Макарівського районного суду Київської області від 13 серпня 2010 року про застосування заходів забезпечення позову та накладення арешту на домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою смт. Макарів Київської області, вул. Заводська, 17.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність скасування заходів забезпечення позову у зв»язку з тим, що судовим рішенням, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову, для забезпечення якого вживались заходи забезпечення прозову, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись: ст.ст. 307, 308, 311-315, 317 ЦПК України колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 16 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді