Ухвала суду № 63200054, 01.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/1877/15-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І. М.Провадження № 22-ц/780/5747/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 48 01.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді Білоконь О.В.,

суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1197884,3 грн..

Позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне ОСОБА_3, а саме нежитлове приміщення, квартиру та земельну ділянку, які знаходяться в м. Дубно Рівненської області.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2016 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на вказане нерухоме майно.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказала, що суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодних мотивів забезпечення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково заяву забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом судового розгляду є договори позики та поруки укладені між сторонами по справі на суму 54823,08 доларів США, що еквівалентно 1197884,3 грн.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання договору позики, що укладений між сторонами. Поручителем за даним договором є ОСОБА_3

17 березня 2015 року позивач звернувся з вимогою до поручителя про виконання зобовязань відповідно до умов договору поруки, проте погашення заборгованості не відбулось.

Вказані обставини на думку колегії суддів свідчать про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ПАТ «Універсал Банк».

Посилання апелянта про обмеження оскаржуваною ухвалою можливості господарюючого субєкта користуватись власним майном колегія суддів сприймає критично, оскільки накладений судовим рішенням арешт жодним чином не впливає на діяльність зазначеного господарюючого субєкта.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги що вжиті судом заходи не є співмірними та повязаними із заявленими позовними вимогами колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом вжито заходи забезпечення позову відповідно до вимог ст. 152 ЦК України, в тому числі вжиті заходи забезпечення позову є співмірними із розміром заявленим позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості.

За таких обставин, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, і підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді: