Рішення № 63195711, 01.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7678/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Сегеди С.М.

ОСОБА_2

при секретарі Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Іллічівської міської ради Одеської області, головне управління державної міграційної служби України в Одеській області) про виселення, за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України» (в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання договору іпотеки припиненим та зобовязання вчинити певні діїза апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 (в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») на додаткове рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 липня 2016 року,

встановила:

16 березня 2016 року Іллічівським міським судом Одеської області було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Іллічівської міської ради Одеської області, головне управління державної міграційної служби України в Одеській області) про виселення, за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України» (в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання договору іпотеки припиненим та зобовязання вчинити певні дії.

Однак, судом не було вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 19 липня 2016 року стягнуто зПАТ «Державний ощадний банк України» (в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України»)на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8В.(в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») просить додаткове рішення Іллічівського міського суду Одеської області скасувати повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» розяснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обовязково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Ухвалюючи вищевказане додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні рішення Іллічівським міським судом Одеської області від 16 березня 2016 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Іллічівської міської ради Одеської області, головне управління державної міграційної служби України в Одеській області) про виселення, за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України» (в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання договору іпотеки припиненим та зобовязання вчинити певні дії, судом першої інстанції не було вирішено питання про судові витрати.

Судова колегія вважає, що з вищевказаним додатковим рішенням суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія на підставі п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 309 ЦПК України, додаткове рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з розясненнями, викладеними в п. 20 постанови № 14 Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Між тим, при ухваленні зазначеного вище додаткового рішення від 19 липня 2016 року, суд першої інстанції керувався тим, що при ухваленні рішення Іллічівським міським судом Одеської області від 16 березня 2016 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Іллічівської міської ради Одеської області, головне управління державної міграційної служби України в Одеській області) про виселення, за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України» (в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання договору іпотеки припиненим та зобовязання вчинити певні дії, судом першої інстанції не було вирішено питання про судові витрати.

Однак, як вбачається з рішення апеляційного суду Одеської області від 01 липня 2016 року, вищевказане рішення суду першої інстанції в частині визнання іпотечного договору від 23 травня 2007 року таким, що є припиненим - скасоване та ухвалене нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договору іпотеки припиненим та зобовязані вчинити певні дії - вімовлено.

Таким чином, незважаючи на те, що на момент ухвалення судом першої інстанції вищевказаного додаткового рішення по даній справі,рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2016 року в частині визнання іпотечного договору від 23 травня 2007 року таким, що є припиненим вже було скасоване, суд першої інстанції вирішив питання про судові витрати на підставі юридично неіснуючого судового рішення, що є порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, як вбачається з матеріалів даної справи, суд першої інстанції ухвалив вищевказане додаткове рішення без повідомлення сторін про час та місце судового засідання, що в зазначеній вище сукупності призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі усього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу - представника ОСОБА_8 (в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити частково. Додаткове рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 липня 2016 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Іллічівської міської ради Одеської області, головне управління державної міграційної служби України в Одеській області) про виселення, за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України» (в особі філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання договору іпотеки припиненим та зобовязання вчинити певні дії - скасувати.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_2