Постанова № 63193307, 09.11.2016, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1360/16-а

Провадження № 2-а/488/105/16 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2016 р м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі - Бучневій К.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

та представника відповідача - Тарасюк І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Патрульної Поліції у м. Миколаєві про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом про оскарження неправомірних дій відповідача-суб'єкта владних повноважень щодо накладення на нього адміністративного стягнення.

В обґрунтування свого позову позивач вказав, що постановою серії ПС1 № 959561 від 18.03.2016 року, яка була винесена інспектором патрульної служби рядовою 2-ї роти 2-го батальйону УПП в м. Миколаєві ОСОБА_5., він був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за якою на нього був накладений штраф у розмірі 425 грн. Згідно вказаної постанови, позивач керував автомобілем НОМЕР_1, рухався 18.03.2016 року о 00 год. 10 хв. АДРЕСА_1, не мав при собі посвідчення водія та не пред'явив його на вимогу працівника поліції, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач не погодився із вказаною постановою та вказав, що цього дня, близько 23 год. 30 хв. він їхав у вказаному автомобілі у якості пасажира, на передньому пасажирському сидінні, а керувала автомобілем його дружина - ОСОБА_6 Близько 23 год. 40 хв. вона зупинила автомобіль перед перехрестям вул. Металургів і пр. Жовтневого , і повернулась додому на іншому автомобілі так як забула вдома свій телефон. При цьому позивач залишився в автомобілі «CHERY KIMO», пересів на водійське сидіння, та спілкувався у машині зі своїм братом - ОСОБА_7, і вони чекали повернення дружини позивача.

Після цього, приблизно через 5-10 хв. до них під'їхав автомобіль патрульної поліції, і інспектор поліції почав стукати у вікно їх автомобіля та вимагати щоб позивач вийшов з машини та пред'явив документи водія.

Позивач стверджує, що він не керував автомобілем, тому не повинен був пред'являти документи, передбачені п. 2.1. «а» ПДР України, і доказів того, що саме він був за кермом автомобіля інспектор поліції йому не пред'явив та не взяв до уваги його пояснень.

На думку позивача, дії інспектора поліції щодо притягнення його до адміністративної відповідальності є неправомірними через те, що він не порушував Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні по справі позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та пояснили, що оскаржувана позивачем постанова була винесена обґрунтовано та правомірно, позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення при обставинах, що вказані в оскаржуваній постанові.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.

Згідно п. 2.1 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р. (із відповідними змінами та доповненнями) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За визначенням п. 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Із постанови серії ПС1 № 959561 від 18.03.2016 року, винесеної інспектором патрульної служби рядовою 2-ї роти 2-го батальйону УПП в м. Миколаєві ОСОБА_5., вбачається, що 18.03.2016 року о 00 год. 10 хв. АДРЕСА_1 позивач - ОСОБА_4 керував автомобілем НОМЕР_1, та не мав при собі посвідчення водія та не пред'явив його на вимогу працівника поліції, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі. в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка

притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,

свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями

технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і

кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються

особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або

свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів

фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що

використовуються особою, яка притягається до адміністративної

відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному

режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил,

норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього

руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими

документами.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що вони не доводять правомірності винесеної відносно позивача постанови. Так, зазначений у постанові час скоєння правопорушення - «00 го. 10 хв» спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, на якому зафіксовано, що автомобіль, у якому знаходився позивач, зупинився не пізніше 23 год. 06 хв. Аналогічне зафіксовано й постановою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.06.2016 року, яка наявна у матеріалах даної справи, та набрала законної сили.

Покази допитаних у судовому засіданні як свідків інспекторів поліції - ОСОБА_5. та ОСОБА_8 суд сприймає критично, так як вони не вказали суду точного часу зупинки автомобіля, і до того ж, свідки пояснили суду, що вони не зупиняли автомобіль, у якому перебував позивач і підійшли до автомобіля вже через деякий час після його зупинки.

Належних і допустимих доказів того, що саме позивач керував автомобілем НОМЕР_1, судом не здобуто.

Оскільки доказів вчинення позивачем адмінправопорушення, суб'єктом владних повноважень суду не надано в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, то оспорювана позивачем постанова не може вважатись законною та обґрунтованою, та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 10-11; 158-162; 171-2 КАС України, -

П о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 959561 від 18.03.2016 року, яка була винесена поліцейським 2-ї роти 2-го батальйону Управління Патрульної Поліції у м. Миколаєві рядовим поліції Балинською Юлією Георгіївною, про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги.

СУДДЯ Л.І. СЕЛІЩЕВА