Рішення № 63192694, 02.12.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27834/15-ц

Провадження № 2/127/1410/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Овсюка Є.М.

при секретарі Олійник І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся з позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовну заяву мотивовано тим, що 27 травня 2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", згідно п. 1.3. Статуту в новій редакції і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 010/03-11/180, згідно якого Банк відкрив Боржнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 50 000,00 доларів США строком до 23 вересня 2017 р. із сплатою 14,5 %. 30 вересня 2009р. між Банком та Відповідачем до вищезазначеного кредитного договору було укладено Додаткову Угоду № 010/03-11/180/1, згідно якої сторони домовились про зміну умов погашення кредиту (реструктуризацію): тимчасового встановлення кредитних канікул на період з 30.09.2009р. до 29.01.2010р., зміну Графіку повернення кредиту та сплати процентів, капіталізації прострочених процентів, тобто збільшення фактичної заборгованості за сумою кредиту, яка становила 48 473,35 дол. США, на суму заборгованості за процентами 1 831,97 дол. США, строк сплати яких настав. Таким чином, залишок заборгованості за кредитом станом 30.09.2009р. становив 50 305,32 дол. США. Таке збільшення не супроводжувалось видачею кредитних коштів Позичальнику. 01 жовтня 2009р. між Банком та Відповідачем до вищезазначеного кредитного договору було укладено Додаткову Угоду № 010/03-11/180/2, згідно якої сторони домовились про зміну умов погашення кредиту (реструктуризацію): тимчасового встановлення кредитних канікул по сплаті процентів на період з 01.10.2009р. до 28.01.2010р., зміни строку сплати Позичальником частини щомісячного платежу по процентах, які обліковувались на додатковому рахунку нарахованих процентів. Згідно п.4.1. цієї Додаткової Угоди на наступний день після закінчення періоду дії кредитних канікул по сплаті процентів - тобто з 01.02.2010р., фактична заборгованості за сумою кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул (в сумі 50 305,32 дол. США) збільшується на суму, нараховану Банком на додатковому рахунку (в разі їх несплати протягом дії кредитних канікул по процентам) - тобто на 1 199,07 дол. США. Таким чином, станом на 01.02.2010р. фактична заборгованість Відповідача за кредитним договором становила 51 504,38 дол США. Таке збільшення не супроводжувалось видачею кредитних коштів Позичальнику. 06 травня 2010р. між Банком та Відповідачем до вищезазначеного кредитного договору було укладено Додаткову Угоду № 010/03-11/180/3, згідно якої сторони домовились про зміну умов погашення кредиту (реструктуризацію): тимчасового встановлення кредитних канікул на період з 30.05.2010р. до 31.10.2010р. по сплаті суми кредиту, зміну Графіку повернення кредиту та сплати процентів. Але в порушення умов договору Відповідач не виконує в повній мірі взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення основної заборгованості за кредитом та сплати відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами. Станом на день пред'явлення позову Відповідачем не здійснено погашення основної суми кредиту в розмірі 28 125,49 доларів США, та нарахованих відсотків за користування кредитом в сумі 4 490,26 доларів США. Відповідно до п. 1.9. кредитного договору, викладеного у новій редакції, згідно Додаткової Угоди № 010/03-11/180/1 від 30.09.2009р., Банк має право пред"явити Відповідачу вимогу про дострокове погашення кредиту у разі, зокрема, прострочення більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту. Така вимога про дострокове погашення кредиту та сплату нарахованих відсотків, була направлена Банком Відповідачу 17.06.2015р. за вих. № 140-0-0-00/8/2184, що підтверджується поштовим конвертом, повідомленням про вручення поштового відправлення. Наведене змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача Усова О.О. позов підтримала, дала пояснення аналогічні до позовної заяви та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача адвокат Дудчик О.М. та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд справи були повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи. Суд вирішив справу розглянути у їх відсутність. В попередніх судових засіданнях представник відповідача адвокат Дудчик О.М. позовні вимоги не визнавав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до переконання в тому, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні було встановлено, що 27 травня 2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", згідно п. 1.3. Статуту в новій редакції і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 010/03-11/180, згідно якого Банк відкрив Боржнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 50 000,00 доларів США строком до 23 вересня 2017 р. із сплатою 14,5 %.

30 вересня 2009р. між Банком та Відповідачем до вищезазначеного кредитного договору було укладено Додаткову Угоду № 010/03-11/180/1, згідно якої сторони домовились про зміну умов погашення кредиту (реструктуризацію): тимчасового встановлення кредитних канікул на період з 30.09.2009р. до 29.01.2010р., зміну Графіку повернення кредиту та сплати процентів, капіталізації прострочених процентів, тобто збільшення фактичної заборгованості за сумою кредиту, яка становила 48 473,35 дол США, на суму заборгованості за процентами 1 831,97 дол США, строк сплати яких настав. Таким чином, залишок заборгованості за кредитом станом 30.09.2009р. становив 50 305,32 дол США.

Таке збільшення не супроводжувалось видачею кредитних коштів Позичальнику.

01 жовтня 2009р. між Банком та Відповідачем до вищезазначеного кредитного договору було укладено Додаткову Угоду № 010/03-11/180/2, згідно якої сторони домовились про зміну умов погашення кредиту (реструктуризацію): тимчасового встановлення кредитних канікул по сплаті процентів на період з 01.10.2009р. до 28.01.2010р., зміни строку сплати Позичальником частини щомісячного платежу по процентах, які обліковувались на додатковому рахунку нарахованих процентів. Згідно п.4.1. цієї Додаткової Угоди на наступний день після закінчення періоду дії кредитних канікул по сплаті процентів - тобто з 01.02.2010р., фактична заборгованості за сумою кредиту на дату закінчення терміну дії кредитних канікул (в сумі 50 305,32 дол США) збільшується на суму, нараховану Банком на додатковому рахунку (в разі їх несплати протягом дії кредитних канікул по процентам) - тобто на 1 199,07 дол США. Таким чином, станом на 01.02.2010р. фактична заборгованість Відповідача за кредитним договором становила 51 504,38 дол США.

Таке збільшення не супроводжувалось видачею кредитних коштів Позичальнику.

06 травня 2010р. між Банком та Відповідачем до вищезазначеного кредитного договору було укладено Додаткову Угоду № 010/03-11/180/3, згідно якої сторони домовились про зміну умов погашення кредиту (реструктуризацію): тимчасового встановлення кредитних канікул на період з 30.05.2010р. до 31.10.2010р. по сплаті суми кредиту, зміну Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно п.1.1. частини 2 вищезазначеного кредитного договору, Банк надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі та валюті, визначеній у кредитному договорі, а Відповідач зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії, згідно умов кредитного договору, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.

Платіжними документами № TR010/03-11/180 від 28.05.2008р. підтверджується виконання Банком умов щодо надання кредиту шляхом перерахування кредитних коштів в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника на суму 30 000,00 дол США, та № TR010/03-11/180 від 13.06.2008р. на суму 20 000,00 дол США.

Відповідно до п.1.5. частини 2 кредитного договору, Відповідач зобов'язалась погашати відповідну частину кредиту щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок. Нараховані проценти повинні сплачуватись Відповідачем одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строки передбачені в Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Станом на день пред'явлення позову Відповідачем не здійснено погашення основної суми кредиту в розмірі 28 125,49 доларів США, та нарахованих відсотків за користування кредитом в сумі 4 490,26 доларів США.

Відповідно до п. 1.9. кредитного договору, викладеного у новій редакції, згідно Додаткової Угоди № 010/03-11/180/1 від 30.09.2009р., Банк має право пред"явити Відповідачу вимогу про дострокове погашення кредиту у разі, зокрема, прострочення більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту.

Відповідно до п.4.1.1. кредитного договору № 010/03-11/180 від 27.05.2008р. за порушення строків повернення кредитних коштів, відсотків за користування ними, Боржник сплачує Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Пеня нарахована за період з 30.12.2014р. по 01.12.2015р.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України - наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Відповідно до частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Враховуючи те, що позивач сплатив судовий збір його згідно ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 530 , 525, 526 , 551, 549-552 , 1048 , 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 81, 88, 209, 215- 219 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/03-11/180 від 27 травня 2008 року: - за основним боргом в сумі 28 125,49 доларів США; - по відсотках за користування кредитом в сумі 4 490,26 доларів США, - пеню за несвоєчасне погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом в сумі 83 650,90 гривень, а також 12 927,99 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: