Постанова № 63191847, 01.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Справа№ 927/761/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Тарабанько О.М. - за дов.

від відповідача: Макарчук Д.І. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2016

у справі №927/761/16 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»

до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» (далі, позивач або ПАТ «Чернігівобленерго») звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.09.2016; том 1, а.с. 79) до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі, відповідач або АМК) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2016 №05-р/к у справі №02-05/05-2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що при прийнятті АМК оскаржуваного рішення неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні АМК, не відповідають обставинам справи.

Позивач зазначив, що розгляд АМК справи №02-05/05-2016 здійснено відповідачем на підставі звернення ТОВ «Енерготрейд груп» щодо неукладення ПАТ «Чернігівобленерго» договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, що є зловживанням монопольним становищем на ринку розподілу електричної енергії (передача електричної енергії місцевими (локальними) електромережами шляхом створення перешкод доступу на ринок постачання електричної енергії продавця і постачальника) електричної енергії (ТОВ «Енерготрейд груп»).

Однак, при прийнятті АМК оскаржуваного рішення про визнання становища суб'єкта господарювання на відповідному ринку монопольним, колегією АМК не було досліджено ринку постачання електричної енергії.

Водночас, як зазначає позивач, статутом ПАТ «Чернігівобленерго» передбачено, що до виключної компетенції Наглядової ради належить надання попередньої згоди на вчинення товариством правочинів на суму, що перевищує 500 000,00 грн., без попереднього узгодження із Наглядовою радою голова правління та фінансовий директор від імені Товариства не мають права вчиняти правочини на суму, що перевищує 500 000,00 грн. В обґрунтування правомірності своїх дій позивач послався на те, що ним вчинялись відповідні дії щодо укладення вказаного договору, а саме що між останнім та ТОВ «Енерготрейд груп» велося листування щодо укладення договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. Крім того, позивач наголошує на тому, що в оскаржуваному рішенні відповідача зазначено, що ТОВ «Енерготрейд груп» не має претензій до ПАТ «Чернігівобленерго», оскільки договір на передачу електричної енергії було укладено після отримання подання з попередніми висновками у справі.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2016 у справі №927/761/16 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що оскаржуване позивачем рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2016 №05-р/к у справі №02-05/05-2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» є правомірним, підстави для його зміни, скасування чи визнання недійсним, передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відсутні.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2016 у справі №927/761/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що ПАТ «Чернігівобленерго» не займає монопольного становища на ринку постачання електричної енергії. Як зазначає скаржник, суд першої інстанції, приймаючи рішення, не врахував положення статті 14 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не звернув увагу на те, що відповідачем не було проведено дослідження ринку постачання електричної енергії у межах Чернігівської області.

Висновки суду першої інстанції з приводу того, що матеріалами справи підтверджено факт порушення ПАТ «Чернігівобленерго» вимог пункту 7 Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж щодо своєчасного укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з ТОВ «Енерготрейд груп» є, на думку позивача, незаконними, оскільки в даному випадку суд, посилаючись на пункт 7 вказаного Порядку, проігнорував вимоги статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства», якими встановлено порядок організації господарської діяльності позивача, в чому вбачається порушення судом принципу законності, закріпленого статтею 4 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженнями апелянта, ним вчинялись всі можливі та необхідні дії, спрямовані на виконання вимог закону та укладення з ТОВ «Енерготрейд груп» договору на передачу електричної енергії.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» у справі №927/761/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.11.2016.

20.10.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» відмовити.

У вказаному відзиві відповідач наголосив на тому, що позивачем було пропущено встановлений статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» присічний строк оскарження рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2016 №05-р/к у справі №02-05/05-2016 до суду. Так, строк оскарження, на думку відповідача, сплинув 08.08.2016.

Також, відповідач у відзиві зазначив, що територіальним відділенням та його адміністративною колегією дотримано всі вимоги законодавства при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПАТ «Чернігівобленерго», підстави для визнання недійсним оскаржуваного рішення АМК відсутні.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 08.11.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 розгляд справи було відкладено на 01.12.2016.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, розпорядженням адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.01.2016 за №05-2016/1-рн/к за результатами розгляду заяви ТОВ «Енерготрейд групп» №6/3 розпочато розгляд справи №02-05/05-2016 за ознаками вчинення ПАТ «Чернігівобленерго» порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 7 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме зловживання монопольним становищем на ринку розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами шляхом створення перешкод доступу на ринок постачання електричної енергії продавця і постачальника).

27.05.2016 адміністративною колегією Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №05-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі, Рішення №05-р/к), яким визнано, що ПАТ «Чернiгiвобленерго» за результатами діяльності у 2015 році та сiчнi-квiтнi 2016 року займало монопольне становище на ринку розподiлу електричної енергiї (передачi електричної енергiї мiсцевими (локальними електромережами) на територiї здійснення лiцензованої діяльності в територіальних межах Чернігівськоi областi з часткою 100%. Визнано, що ПАТ «Чернiгiвобленерго» вчинило порушення, передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 7 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме дiї у виглядi зловживання монопольним становищем на ринку розподiлу електричної енергiї (передачi електричної енергiї мiсцевими (локальними електромережами шляхом створення перешкод доступу на ринок постачання електричної енергiї продавця (постачальника) електричної енергiї (ТОВ «Енерготрейд Груп»), які полягали у ненаданні ТОВ «Енерготрейд Груп» в установлений Порядком доступу постачальникiв електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затвердженого постановою Національної комісії регулювання енергетики від 29.10.2010 № 1421 (далі, НКРЕ), термiн двох примiрникiв пiдписаних та скрiплених печаткою договору про передачу електричної енергiї мiсцевими (локальними) електричними мережами.

За вказане порушення на ПАТ «Чернiгiвобленерго» згідно пункту 3 Рішення №05-р/к накладено штраф у розмiрi 34 000,00 грн.

Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» зареєстроване державним реєстратором 20.04.2011, ідентифікаційний код юридичної особи 22815333, діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 18.04.2011 №7.

Відповідно до пункту 2.3. Статуту предметом діяльності ПАТ «Чернігівобленерго» є, зокрема, виробництво електричної енергiї, передача електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Позивач здійснює діяльність з розподілу (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Чернігівської області на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами № 220524 Серії АБ, яка почала діяти з 19.06.1996. У подальшому, позивачеві внаслідок зміни його назви видано ліцензію серії АГ № 500368.

Постачання електричної енергії за регульованим тарифом позивач здійснює на підставі безстрокової ліцензії серії АБ № 220525, що видана НКРЕ та почала діяти з 19.09.1996. В подальшому внаслідок зміни назви позивача йому видано ліцензію серії АГ № 500368.

ТОВ «Енерготрейд груп» постачає електричну енергію за нерегульованим тарифом за ліцензією серії АЕ № 288018, що видана Національною комісією, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (далі, НКРЕКП) зі строком дії з 28.10.2014 по 27.10.2019.

Відповідно до пункту 2.4. Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 12.08.1996 №36, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.08.1996 за №448/1473 (далі, Умови та Правила), а також відповідно до пункту 3 Порядку доступу постачальникiв електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затвердженого постановою Національної комісії регулювання енергетики від 29.10.2010 №1421, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.2010 за №1146/18441 (далі, Порядок), постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом укладає один договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з електропередавальною організацією на території здійснення ліцензованої діяльності з передачі електричної енергії, місцевими (локальними) електричними мережами якої постачальник планує здійснювати ліцензовану діяльність з постачання електричної енергії.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що електропередавальна організація веде перелік споживачів, з якими у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом укладені договори про купівлю-продаж електричної енергії. До переліку споживачів вноситься інформація щодо укладених (із змінами щодо припинення-відновлення продажу (постачання) електричної енергії) договорів про постачання електричної енергії із постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, площадок вимірювання споживачів, стану розрахункових засобів обліку на відповідних площадках вимірювання тощо. У разі укладення договору про купівлю-продаж електричної енергії з новим споживачем або при розірванні раніше укладеного договору про купівлю-продаж електричної енергії електропередавальна організація (за письмовим повідомленням постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом) вносить до переліку споживачів відповідні зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Енерготрейд груп» та Гнiденцiвським газопереробним заводом ПАТ «Укрнафта» було укладено договір купівлі-продажу електричної енергії.

Згiдно з пунктом 6 Порядку при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами відповідна електропередавальна організація не має права вимагати від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом документи, які не передбачені пунктом 5 цього Порядку.

29.12.2015 ПАТ «Чернігівобленерго» отримало лист ТОВ «Енерготрейд Груп» від 28.12.2015 №5/281 разом із двома примірниками пiдписаного уповноваженою особою ТОВ «Енерготрейд Груп» та скрiпленого печаткою договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами разом з документами, визначеними пунктом 5 Порядку. Вказаний факт позивачем у справі не спростовується.

Згідно пункту 7 Порядку упродовж 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня отримання від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом усіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку, відповідна електропередавальна організація має надати постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом два примірники підписаного та скріпленого печаткою (за наявності) договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Листом від 25.01.2016 №23/336 ПАТ «Чернігівобленерго» повiдомило ТОВ «Енерготрейд груп», що проект договору про передачу електричної енергiї мережами ПАТ «Чернігівобленерго» підготовлено та відповідно до Статуту ПАТ «Чернігівобленерго» направлено на погодження Наглядової Ради Товариства.

Водночас, як свідчать фактичні обставини справи, Договiр про передачу електричної енергiї місцевими (локальними) електричними мережами мiж ПАТ «Чернiгiвобленерго» та ТОВ «Енерготрейд груп» фактично укладено лише 15.04.2016.

Згідно зі статтями 1, 5, 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 48, частини 1-2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Згідно положень статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Як встановлено статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно пункту 15.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 №49-р. Однак, господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Оскаржуваним Рішенням №05-р/к встановлено, що ПАТ «Чернiгiвобленерго» за результатами діяльності в 2015 роцi та сiчнi-квiтнi 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку розподiлу електричної енергiї (передачi електричної енергiї місцевими (локальними) електромережами ліцензіата з часткою 100% в територіальних межах Чернiгiвської областi, де розташовані місцеві локальнi електромережi Товариства.

За доводами відповідача зазначене становище позивача визначалось відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 №317/6605 (далі, Методика).

Як визначено відповідачем в оскаржуваному рішенні №05-р/к, товаром, щодо якого визначається монопольне становище ПАТ «Чернігівобленерго», є передача (розподіл) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами ліцензіата. Основними споживачами послуг ПАТ «Чернігівобленерго» з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, щодо яких проводилось дослідження, є суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом суб'єктам господарювання, розташованим в Чернігівській області у межах території, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі позивача.

Територіальними (географічними) межами ринку передачі (розподілу) електричної енергії є Чернігівська область у межах території, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі позивача.

Часовими межами ринку визначено проміжок часу 2015 рік та січень-квітень 2016 року.

Товаром, щодо якого визначається монопольне становище, є передача (розподіл) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами ліцензіата.

Основними споживачами послуг ПАТ «Чернігівобленерго» з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, щодо яких проводилось дослідження, є суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом суб'єктам господарювання, розташованим в Чернігівській області у межах території, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі Товариства.

Згідно пункту 5.1. Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах яких споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику» передача електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з транспортуванням електричної енергії за допомогою електричних мереж на підставі договору; постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України «Про природні монополії» до сфер діяльності суб'єктів природних монополій належить, зокрема, передача електричної енергії (розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електромережами).

Статтею 7 Закону України «Про природні монополії» встановлено, що діяльність суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього закону, а також діяльність суб'єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Позивач здійснює діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії на території Чернігівської області на підставі відповідних Ліцензій на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, про що зазначалося вище.

Постачання (передачу) електричної енергії суб'єктам господарювання, що є постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, позивач здійснює відповідно до Умов та Правил.

Оскільки відповідно до пункту 2.4. Умов та Правил постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом укладає договір про передачу його електричної енергії з власником місцевих (локальних) електромереж, постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом електричної енергії суб'єктам господарювання, розташованим у Чернігівській області у межах території, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі ПАТ «Чернігівобленерго», не є можливим без укладання між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та ПАТ «Чернігівобленерго» договору про передачу електричної енергії.

Таким чином, для постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом послуги, взаємозамінні з послугою з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами ПАТ «Чернігівобленерго», відсутні.

Територіальними (географічними) межами ринку передачі (розподілу) електричної енергії є Чернігівська область у межах території, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі ПАТ «Чернігівобленерго», оскільки відповідно до пункту 2.2. Умов та Правил ліцензіат з передачі має право здійснювати ліцензовану діяльність лише на території здійснення ліцензованої діяльності - території адміністративно - територіальної одиниці, де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі, що перебувають у власності ліцензіата.

Частка ПАТ «Чернігівобленерго» на регіональному ринку передачі (розподілу) електричної енергії власними місцевими (локальними) електромережами ліцензіата становить 100%, у зв'язку з тим, що Заявник (замовник) позбавлений права вибору виконавця.

Потенційні конкуренти ПАТ «Чернігівобленерго» на ринку передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами ліцензіата в межах Чернігівської області відсутні, оскільки відсутні суб'єкти господарювання, які мають матеріально-технічну базу, технології та можливість здійснювати на зазначеному ринку діяльність, ідентичну тій, яку здійснює позивач. Крім цього, для потенційних конкурентів мають місце адміністративні бар'єри для вступу на ринок, оскільки для здійснення господарської діяльності на вищевказаному ринку необхідно отримати ліцензію.

Отже, ПАТ «Чернігівобленерго» за результатами діяльності в 2015 році та січні - квітні 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку передачі (розподілу) електричної енергії власними місцевими (локальними) електромережами ліцензіата з часткою 100% в територіальних межах Чернігівської області, де розташовані місцеві (локальні) електромережі ПАТ «Чернігівобленерго».

За змістом приписів статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Позивачем не доведено, що він зазнає значної конкуренції на ринку розподiлу електричної енергiї (передачi електричноi енергii місцевими (локальними) електромережами на територiї Чернiгiвської областi.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правильно, у відповідності із Методикою, визначено монопольне становище позивача на ринку розподiлу електричної енергії, передачi електричноiї енергiї місцевими (локальними) електромережами, розташованими на території Чернiгiвської областi.

Аналогiчна правова позицiя викладена у постановi Вищого господарського суду України від 30.08.2016 у справi № 927/20/16.

Пунктом 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» встановлено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Вiдповiдно до Умов та Правил ліцензіат (ПАТ «Чернiгiвобленерго») не повинен надавати перевагу будь-яким енергопостачальникам (крiм передбачених законодавством випадків, коли така сама перевага або привiлеї надаються всім енергопостачальникам) чи безпідставно протидiяти суб'єкту пiдприємницької діяльності займатись ліцензованою дiяльнiстю з постачання електричної енергiї.

Абзацем 1 пункту 3 Порядку встановлено, що Постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом укладає один договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами якої постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом планує здійснювати ліцензовану діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

На виконання вимог абзацу 2 пункту 3 Порядку Договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами укладається у разі наявності у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом укладеного хоча б із одним споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії або наявності у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом власних об'єктів споживання електричної енергії на території здійснення ліцензованої діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами електропередавальної організації.

Судом встановлено, що ТОВ «Енерготрейд груп» укладено договiр купівлі-продажу електричної енергiї з Гнiденцiвським газопереробним заводом ПАТ «Укрнафта».

Пунктом 5 Порядку визначено, що для укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом має надати відповідній електропередавальній організації перелічені у вказаній нормі документи.

У відповідності до пункту 6 Порядку при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами відповідна електропередавальна організація не має права вимагати від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом документи, які не передбачені пунктом 5 Порядку.

Як уже зазначалося, згідно пункту 7 Порядку упродовж п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом усіх документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, відповідна електропередавальна організація має надати постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом два примірники підписаного та скріпленого печаткою (за наявності) договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Енерготрейд Груп» 28.12.2015 листом №5/281 звернулося до позивача із пропозицією щодо укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Даний лист та доданий до нього проект договору і передбачені пунктом 5 Порядку документи отримані позивачем 29.12.2015, що останнім не спростовується.

Листом від 25.01.2016 № 23/336ПАТ «Чернігівобленерго» повiдомило ТОВ «Енерготрейд груп», що проект договору про передачу електричної енергiї мережами ПАТ «Чернігівобленерго» підготовлено та відповідно до Статуту ПАТ «Чернігівобленерго» направлено на погодження Наглядової Ради Товариства.

Натомість, Договiр про передачу електричноi енергii місцевими (локальними) електричними мережами мiж ПАТ «Чернiгiвобленерго» та ТОВ «Енерготрейд груп» фактично укладено лише 15.04.2016.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами підтверджується факт порушення позивачем встановленого пунктом 7 Порядку 15-денного строку для укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Доказів неподання Заявником будь-яких передбачених пунктом 5 Порядку документів, необхідних для укладення договору, позивачем суду не надано, а також не наведено будь-яких інших підстав для порушення строку укладення договору.

Доводи позивача, викладені у позовній заяві та апеляційній скарзі, з приводу необхідності погодження умов договору із Наглядовою радою Товариства, що спричинило затримку із укладенням угоди, є безпідставними, оскільки норми Порядку є імперативними для позивача як електропередавальної організації, а недоліки в організації роботи Товариства (несвоєчасність надання погодження Наглядовою радою) не можуть бути причиною для порушення вимог Порядку та прав Замовника.

Дiї ПАТ «Чернігівобленерго» щодо ненадання ТОВ «Енерготрейд груп» в установлений законодавством термiн двох примiрникiв пiдписаного та скрiпленого печаткою договору про передачу електричної енергiї місцевими (локальними) електричними мережами унеможливили вступ Заявника на ринок постачання електричної енергiї в Чернiгiвськiй областi та призвели до порушення прав Заявника у виглядi недоотримання вигоди від вартостi недопоставленого обсягу електричної енергiї.

Зауваження ПАТ «Чернігівобленерго» з приводу того, що ТОВ «Енерготрейд груп» не має претензій до ПАТ «Чернігівобленерго», оскільки договір на передачу електричної енергії укладено після отримання подання з попередніми висновками у справі (договір укладений лише 15.04.2016, що значно перевищує термін в 15 робочих днів з 28.12.2015), не спростовує вчиненого позивачем порушення у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами шляхом створення перешкод доступу на ринок постачання електричної енергії продавця (постачальника) електричної енергії (ТОВ «Енерготрейд груп»), які полягали у ненаданні ТОВ «Енерготрейд груп» в установлений Порядком термін двох примірників підписаних та скріплених печаткою договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Отже, матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено обґрунтованість висновків відповідача щодо факту порушення позивачем вимог пункту 7 Порядку щодо строку укладення договору із ТОВ «Енерготрейд Груп».

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність визначених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для скасування рішення відповідача.

З приводу посилань відповідача на пропуск позивачем встановленого законом строку для звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Враховуючи положення частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», закінчення двомісячного строку на оскарження рішення, який є присічним, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною 2 статті 47 та частиною 1 статті 60 названого Закону, оскільки перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Такий висновок підтверджується змістом пунктів 2, 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Як стверджує відповідач, копія Рішення №05-рк отримана ПАТ «Чернiгiвобленерго» 06.06.2016. Водночас, з позовною заявою до суду ПАТ «Чернiгiвобленерго» звернулося лише 12.08.2016, тобто з пропуском встановленого законом двомісячного строку на оскарження рішення, який є присічним. Термін оскарження закінчився 08.08.2016.

Як зазначає відповідач, Рішення було надіслано відповідачу внутрішнім поштовим відправленням (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення) відповідно до пунктів 8,11,12,17 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 № 270 зі змінами), що підтверджується фіскальним чеком ЧД УДППЗ «УКРПОШТА» 1400028042371 про відправлення рекомендованого листа ПАТ «Чернігівобленерго» від 03.06.2016 о 16:52. Направлення позивачу рішення територіального відділення від 03.06.2016 за № 12-р/к у справі № 02-05/12-2016 підтверджується фіскальним чеком ЧД УДППЗ «УКРПОШТА» 1400028042363 про відправлення рекомендованого листа ПАТ «Чернігівобленерго» від 10.06.2016 о 17:12:30.

Отримання позивачем оскаржуваного Рішення 06.06.2016 підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.06.2016 № 1400028042371, на бланку якого зверху вказано: «02-01/1461» (вихідний номер супровідного листа про надіслання ПАТ «Чернігівобленерго» Рішення) та «Вищезазначене поштове відправлення вручено 06.06.2016 за довіреністю ОСОБА_1». Отримання позивачем Рішення територіального відділення від 03.06.2016 за №12-р/к у справі №02-05/12-2016 підтверджується листом Чернігівської дирекції УДППЗ «УКРПОШТА» від 23.08.2016 за № 8/А-356: «рекомендований лист з рекомендованим повідомленням № 1400028042363 від 10.06.2016 із м. Чернігова, адресований ПАТ «Чернігівобленерго» надійшов до відділення поштового зв'язку 11.06.2016 та був вручений 13.06.2016 уповноважені особі ОСОБА_1».

У свою чергу, в письмових поясненнях на відзив ПАТ «Чернігівобленерго» додатково зазначило, що 13.06.2016 на адресу Товариства від відповідача надійшли копії двох Рішень №05-р/к та №12-рк, про що свідчить відмітка канцелярії ПАТ «Чернігівобленерго», а тому останній строк на оскарження Рішень №05-р/к та №12-рк відповідно до положень статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - 13.08.2016. Зазначений лист направлявся без опису вкладення, а доданий до матеріалів справи позивачем лист про направлення рішення не містить належних доказів направлення саме рішення; з наданого повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, представленого відповідачем, не вбачається, які саме документи були направлені.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів того, що оспорюване Рішення отримане позивачем у справі саме 06.06.2016, оскільки опис вкладення до поштового відправлення відповідачем не складався. За таких обставин у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження пропуску позивачем встановленого статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячного строку для звернення до суду з даним позовом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Чернiгiвського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №05-р/к від 27.05.2016 у справi №02-05/05-2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго», а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2016 у справі №927/761/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2016 у справі №927/761/16 залишити без змін.

Матеріали справи №927/761/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко