Постанова № 63191810, 30.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р. Справа№ 925/376/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Яценко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Черкаський асфальтобетонний завод»

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 06.06.2016

у справі № 925/376/16 (суддя Потапенко В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаський асфальтобетонний завод»,

до Приватного підприємства «Дорстрой»,

про стягнення 662 975,28 грн,

за участю представників:

від позивача: Кириченко М.О. - представник (довіреність від 08.11.2016 №б/н);

від відповідача: Жук І.В. - представник (довіреність від 16.05.2016 №б/н),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Черкаський асфальтобетонний завод» (надалі - ПАТ «Черкаський асфальтобетонний завод», позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Дорстрой» (надалі - ПП «Дорстрой», відповідач) про стягнення 565 163,65 грн пені та 97 811,63 грн штрафу, зумовлених неналежним виконанням зобов'язань зі своєчасного виконання робіт за договором підряду від 16.05.2014 №178/01-468.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 у справі №925/376/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 колегію суддів у складі: головуючий суддя Федорчук Р.В., судді Майданевич А.Г., Лобань О.І. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.08.2016 за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою суду від 29.08.2016 оголошено перерву до 05.10.2016 та продовжено строк розгляду справи №925/376/16 в порядку ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 № 09-52/5384/16, у зв'язку зі звільненням судді Федорчука Р.В. з посади за його заявою про відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи, за яким справа №925/376/16 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 апеляційна скарга прийнята до провадження визначеною колегією суддів та призначена до розгляду на 09.11.2016.

09.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про заміну позивача у справі з Публічного акціонерного товариства «Черкаський асфальтобетонний завод» на Приватне акціонерне товариство «Черкаський асфальтобетонний завод» у зв'язку з перейменуванням юридичної особи.

Як вбачається з пункту 1.1. Статуту позивача, затвердженого загальними зборами акціонерів 30.06.2016, Приватне акціонерне товариство «Черкаський асфальтобетонний завод» є правонаступником Публічного акціонерне товариство «Черкаський асфальтобетонний завод».

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Поставивши на обговорення заявлене клопотання, вислухавши з цього приводу думку представників сторін, враховуючи вищевикладені обставини та наявність відповідних доказів на їх підтвердження, колегія суддів, порадившись, дійшла висновку, що таке клопотання є обґрунтованим, підлягає задоволенню та здійснила заміну позивача - Публічне акціонерне товариство «Черкаський асфальтобетонний завод» на Приватне акціонерне товариство «Черкаський асфальтобетонний завод» у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми та назви юридичної особи.

У судовому засіданні 09.11.2016 було оголошено перерву до 30.11.2016 в порядку статті 77 ГПК України.

Відповідач скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх безпідставними, а судове рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін.

30.11.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Черкаський асфальтобетонний завод» (в тексті договору - підрядник) та Приватним підприємством «Дорстрой» (в тексті договору - субпідрядник) був укладений договір підряду №178/01-468 на виконання додаткових робіт, визначених договором підряду №468/07 від 09 серпня 2013 року (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого субпідрядник зобов'язується виконати додаткові роботи з «Будівництва зливної каналізації по вул. Козацькій» в м. Черкаси до робіт, визначених договором підряду №468/07 від 09 серпня 2013 року, за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведеними у додатках №№1-5 договору, які є невід'ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що підрядник діє згідно Рамкової угоди №178-468 від 30.04.2014. Замовником всього комплексу робіт є Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради.

Згідно з пунктом 3.1. договору його ціна становить 5 154 050,54 грн, у т.ч. ПДВ.

Пунктами 3.2., 3.3. договору визначено, що ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Платіжні зобов'язання підрядника перед субпідрядником за договором виникають при наявності у замовника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що протягом 5 банківських днів з моменту перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника авансу у розмірі 30 % від ціни угоди згідно Постанови КМУ від 09.10.2006 №1404, підрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 30 % від ціни договору, які субпідрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного строку, протягом 1 робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута підряднику (позивачу).

За умовами пунктів 4.2.-4.3. договору остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 65 банківських днів з моменту і на підставі підписаних підрядником та субпідрядником актів виконаних робіт за формами КБ-2в, №КБ-3. У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини підрядника та/або замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання підрядником фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Пунктом 5.1. договору визначено, що субпідрядник зобов'язаний розпочати роботи за договором протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно п. 4.1. договору завершити виконання робіт з будівництва об'єкту протягом 9 місяців з дати укладення договору з урахуванням графіку виконання робіт наведеного у додатку № 5 до договору.

Відповідно до пункту 5.5. договору після закінчення робіт, субпідрядник готує акт виконаних робіт (форму КБ-2в) у трьох примірниках, викликає на об'єкт уповноважених представників замовника та підрядника, здає обсяги виконаних робіт. Уповноважені представники замовника та підрядника перевіряють відповідність фактично виконаних робіт з обсягами, зазначеними у проекті, виконавчій документації та у акті форми КБ-2в і підписують його в частині фактично виконаних обсягів робіт та наданої виконавчої документації.

У пункті 7.2. договору вказано, що у разі несвоєчасного виконання робіт за договором, у тому числі, при виконанні гарантійних зобов'язань, визначених розділом 8 договору, субпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого субпідрядником підряднику збудованого об'єкту за кожний день затримки, а за прострочення виконання робіт за договором понад 30 календарних днів, додатково, субпідрядник сплачує підряднику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого субпідрядником підряднику збудованого об'єкту.

За правовою природою укладений сторонами правочин є договором будівельного підряду, за яким, відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Виходячи з приписів статей 173, 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, сторони мають виконувати зобов'язання належним чином відповідно до його умов та вимог закону, при цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Місцевий господарський суд встановив, що на виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 3 197 817,91 грн, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в №1 за вересень 2014 року на суму 3 089 738,60 грн та №2 за липень 2014 року на суму 108 079,31 грн, копії яких долучені до матеріалів справи.

Вказані акти були оплачені позивачем в період з 24.09.2014 по 10.10.2014 повністю.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач згідно вимог пункту 5.1. договору зобов'язаний був завершити виконання робіт з будівництва об'єкту до 16.02.2015, тобто протягом 9 місяців з моменту підписання договору, проте вказані роботи не виконав, що є підставою для нарахування йому пені та штрафу у зв'язку з простроченням виконання робіт на підставі пункту 7.2. договору за період з 17.02.2015 по 16.08.2015.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (частина 1 статті 850 ЦК України).

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представниками обох сторін, позивач в порушення умов укладеного договору, аванс у сумі і у строки, передбачені пунктом 4.1. договору, відповідачеві не перерахував.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що неперерахування ним авансу не завадило відповідачеві виконати роботи частково та пред'явити позивачу відповідні акти для підписання. Тобто фактично своїми конклюдентними діями сторони змінили порядок виконання робіт без попередньої оплати.

Згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відносинах, що склалися між сторонами, підрядник є боржником щодо виконання робіт та кредитором щодо їх оплати.

Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (стаття 531 Цивільного кодексу України).

Незважаючи на те, що строки виконання робіт поставлені в залежність від отримання авансу, як це передбачено пунктом 5.1. договору, відповідач, не отримавши авансу, приступив та виконав частину робіт.

Колегія суддів находить обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що нормами чинного законодавства не передбачено наслідків у вигляді відповідальності боржника (підрядника щодо виконання робіт) за передчасне виконання зобов'язань.

При цьому, судова колегія відзначає, що згідно положень статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У свою чергу, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, законом, актами цивільного законодавства, іншими правовими актами чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (абзац 1 частини 1 статті 613 ЦК України).

Судовою колегією також враховано вимоги частини 1 статті 879 Цивільного кодексу України, відповідно до якої матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Зі змісту актів приймання виконаних будівельних робіт вбачається, що складовою вартості виконаних робіт є, зокрема, вартість матеріалів, виробів, конструкцій. Вказані акти не передбачають виконання робіт відповідачем без будь-яких матеріалів.

Таким чином, колегія суддів поділяє позицію місцевого господарського суду про передбачене умовами договору авансування позивачем витрат відповідача з придбання необхідних матеріалів, конструкцій та виробів, а тому відсутність такого авансування є об'єктивною обставиною, що виключає можливість виконання робіт відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, законним та обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 97 811,63 грн та пені у розмірі 565 163,65 грн, нараховані за прострочення виконання зобов'язання за договором, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом, відповідачем було подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу та пені.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові Пленуму «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 №10 перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Оскільки колегія суддів встановила, що права позивача, за захистом яких він звернувся з даним позовом до суду, не були порушені відповідачем, клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом Черкаської області від 06.06.2016 у справі №925/376/16 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Черкаський асфальтобетонний завод» без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 96, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкаський асфальтобетонний завод» на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 у справі №925/376/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 у справі №925/376/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/376/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська