Ухвала суду № 63189516, 05.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 грудня 2016 року м. Київ К/800/30551/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками»

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 р.

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками»

про відстрочення виконання

постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 р.

у справі № 813/6078/14

за позовом Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками»

про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» звернулось до суду із заявою відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 р. у справі № 813/6078/14.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 р., у задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявником не надано доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунках, а саме твердження товариства про перебування у скрутному фінансовому становищі не є достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 12.12.2016 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 10.11.2016 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова