Ухвала суду № 63189503, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/16433/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Кравцова О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Кліон» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальність «Кліон» (далі - ТОВ «Кліон») звернулося до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22 липня 2015 року № 504050002/2015/000017/2 (далі - рішення про коригування митної вартості від 22 липня 2015 року) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 липня 2015 року № 504050002/2015/000030/2 (далі - картка відмови від 22 липня 2015 року).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для митного оформлення ввезеного на митну територію товару Митниці було надано усі необхідні документи, які в цілому підтверджували заявлену митну вартість, визначену за ціною договору (контракту). У рішенні про коригування митної вартості від 22 липня 2015 року Митниця не навела аргументованих пояснень стосовно неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з цим позивач вважає, що достатніх і обґрунтованих підстав для коригування митної вартості у відповідача не було.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2016 року адміністративний позов ТОВ «Кліон» задовольнив повністю.

Визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 22 липня 2015 року №504050002/2015/000017/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 липня 2015 року №504050002/2015/000030/2.

Присудив на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС судові витрати у розмірі 2436,00 грн.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 травня 2016 року залишив без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року.

У своїй касаційній скарзі Миколаївська митниця Державної фіскальної служби України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між ТОВ «Кліон» (покупець) та PELAGOS P/F, Фарерські острови (продавець), укладений контракт №188F/2015P від 30 квітня 2015 року на поставку свіжозамороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів (далі - Контракт). Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження та доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожений оселедець цілий. У відповідності до інвойсу постачальника №SDA140362.2 від 22 липня 2015року товар постачався за ціною 1,04 доларів США за кг., на умовах FСА Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 21 липня 2015 року позивачем до митного органу в електронному вигляді подана митна декларація по формі МД-2 №504050002/2015 довідковий №787 (згідно графи 12 МД).

Визначення митної вартості товару було здійснене позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно з ч.10 ст.58 МК України включає вартість товару згідно рахунків - 458103,02 грн.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були подані наступні документи: контракт №188F/2015P від 30 квітня 2015 року; інвойс № SDA140362.2 від 9 липня 2015 року; калькуляція постачальника від 9 липня 2015 року; прайс-лист від 7 липня 2015 року; міжнародна товарно-транспортна накладна №040112 від 15 липня 2015 року; довідку про транспортні витрати б/н від 15 липня 2015 року; ветеринарне свідоцтво серії ДРД-00 № 934073 від 21 липня 2015 року; сертифікат походження №ВС 29084 від 9 липня 2015 року; експортна декларація №15LTLUB000EK012756 від 15 липня 2015 року.

Під час митного контролю та митного оформлення товарів електронним повідомленням від 21 липня 2015 року ТОВ «Кліон» було повідомлено, що документи, які надано для митного оформлення містять розбіжності, а саме: 1) відсутній взаємозв'язок між перевізником, зазначеним в CMR №040122 від 15 липня 2015, та CARNET TIR від 15 липня 2015 №ХQ.78904162 «AN-TRANS» LTD та перевізником ТОВ «СЛК «СЄВЄР», зазначеним у довідці про транспортні послуги; 2) у сертифікаті про походження країни відправлення №ВС 29084 від 9 липня 2015, інвойсі №SDA140362.2 від 9 липня 2015, ветеринарному свідоцтві серії ДРД-00 №934073 від 21 липня 2015 містяться розбіжності щодо виробника товару; 3) митну декларацію країни відправлення №15LTLUВ000EK012756 від 15 липня 2015 неможливо ідентифікувати із заявленими товаром (відомості стосовно відправника, зазначеного в гр. 2, не містяться в інших документах, поданих до митного оформлення, та не подано документів, які визначають зовнішньоекономічний зв'язок між ТОВ «Кліон» та LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE»).

У зв'язку з цим митниця витребувала у декларанта додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, копію експортної митної декларації, оформленої на Фарерських островах, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Декларантом 22 липня 2015 року додатково надані: експертний висновок № ОИ-339 від 6 липня 2015 Запорізької ТПП; договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЄ/8С від 1 червня 2015; договір транспортно-експедиційного обслуговування №01/08/14 від 1 серпня 2014; лист експедитора від 22 липня 2015 року з поясненнями про заповнення експортних декларацій в Литві.

Однак, митниця використала наявну в неї інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,4 дол. США за кг товару та прийняла рішення від 22 липня 2015 року №504050002/2015/000017/2 про коригування митної вартості товарів. Відповідач на підставі вказаного рішення оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030.

На підставі рішення митного органу 23 липня 2015 року декларант оформив нову МД по формі МД-2 №504050002/2015/104335, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, шляхом грошової застави у розмірі 46821, 56 грн.

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття висновку про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, при цьому позивачем при митному оформленні товару були надані необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною контракту, а відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, що поставлявся.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення про коригування митної вартості товарів від 22 липня 2015 року № 504050002/2015/000017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 липня 2015 року № 504050002/2015/000030/2.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч.6 ст.54 Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що джерелом інформації для прийняття спірного рішення відповідач використав наявну у нього цінову інформацію за фактами митних оформлень ідентичних та подібних товарів автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення від 22 липня 2015 року №504050002/2015/000017/2 обґрунтоване ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України. Вказане рішення містить перелік документів за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, а саме: 1) договір (угода, контракт) з третіми особами та рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; 2) висновок експертної організації, інформація біржових організацій про вартість товарів та/або сировини, 3) відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні за наявності).

Разом з тим, з оскаржуваного рішення відповідача, не вбачається, що документи декларанта містили розбіжності, неточності, які основні документи не подані, які складові митної вартості не підтверджені, в чому полягає невірність проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не доведена обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування; графа 33 оскаржуваних рішень не містить чіткого переліку вказаних документів, які саме не було надано і яким чином це вплинуло на визначення митних складових вартості товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не встановлено наявність у поданих до митного оформлення документів ознак підробки, розбіжностей або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, а позивачем надані відповідні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною контракту.

Крім того, в рішеннях про коригування митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (далі - Правила №598), що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Приписи ч. 2 ст. 58 МК України визначають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у частині другій ст.58 Митного кодексу України підстав у даній справі стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача надати належні документи чи обґрунтування.

Митним органом не доведено, що надані позивачем документи для визначення митної вартості товару недостовірні чи мають ознаки підробки.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що відповідачем не була доведена правомірність прийняття оскаржуваного рішення за резервним методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Кравцов

Т. Г. Стрелець