Ухвала суду № 63188563, 05.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа: № 826/27824/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями «Макдональдз Юкрейн Лтд» до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Підприємство з іноземними інвестиціями «Макдональдз Юкрейн Лтд» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників про:

1) визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 440709,00 грн. на підставі заяви від 27.04.2015 р. № 836/05-ЕВЕ;

2) стягнення з відповідача-2 на користь позивача через ГУ ДКСУ суми надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 440709,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 440709,00 грн. на підставі заяви від 27.04.2015 р. № 836/05-ЕВЕ та зобов'язано відповідача-1 подати до ГУ ДКСУ у Чернігівській області висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 440709,00 грн. на підставі заяви від 27.04.2015 р. № 836/05-ЕВЕ.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги, у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до показників рядка 04 Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік, наявного у матеріалах справи, філією підприємства з іноземними інвестиціями «Макдональдз Юкрейн Лтд» у м. Чернігові за 2014 рік самостійно узгоджено (нараховано) податок на прибуток в розмірі 117 045,00 грн.

Протягом 2014 року філією позивача у м. Чернігів сплачено до бюджету авансові внески з податку на прибуток в розмірі 557 754,00 грн., що відображено (узгоджено) в рядку 05 Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік.

Таким чином, протягом 2014 року, філією позивача у м. Чернігів сплачено до бюджету суму коштів, яка на 440 709 грн. перевищує нараховану суму податку за такий період, що відображено в спеціальному рядку 06 Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік (в рядку відображена сума податку на прибуток, зменшена на суму авансового внеску, що складає показник «-440 709,00 грн.»).

27.04.2015 р. позивач звернувся до контролюючого органу за місцезнаходженням його філії у м. Чернігові із заявою № 836/05-ЕВЕ про повернення на рахунок ПІІ «Макдональдз Юкрейн Лтд» у банку суми надмірної сплати з податку на прибуток підприємств в розмірі 440 709,00 грн.

Однак, як на час звернення до суду з даним позовом, так і на час вирішення судом першої інстанції спору по суті відповідачем-1 не вчинено дії, направлені на повернення позивачу вказаної суми надмірної переплати.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-1, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги в частині про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених коштів у порядку, визначеному чинним законодавством, однак, відповідачем-1 у порушення вимог законодавства не було складено відповідного висновку та допущено протиправну бездіяльність. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є передчасними.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, перевіривши правильність оскаржуваного рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні відносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787 (далі - Порядок № 787).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що під надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання встановлено ст. 43 Податкового кодексу України, пунктом 3 якого визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Пунктами 43.1, 43.3-43.6 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно з пунктом 1 розділу 2 названого Порядку № 787 органи казначейства здійснюють повернення помилково сплаченого до місцевого бюджету податку з доходу фізичних осіб за наявності відповідної заяви платника та подання органу податкової служби.

У пунктах 5, 10 розділу 1 Порядку № 787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання в довільній формі подається платником до органу казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява та/або подання подається до відповідного органу казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надміру сплачених до бюджету коштів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до територіального податкового органу із відповідною заявою; 2) встановлення податковим органом наявності факту переплати; 3) складання ним відповідного висновку та його надіслання органам ДКС України для повернення заявнику надміру сплачених коштів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Аналогічний правовий підхід викладено в рішенні Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі № 21-3а15к, яке відповідності до ч. 1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, діючи у відповідності до чинного законодавства, а саме ст. 43 ПК України та Порядку № 787, звернувся до відповідача-1 із заявою про повернення надміру сплачених податкових платежів і факт переплати податковим органом не заперечується.

Разом з тим, всупереч вимог ст. 43 ПК України та Порядку № 787, відповідачем-1 не було складено і, відповідно, не направлено до ГК ДКСУ в Чернігівській області висновку про повернення позивачу надміру сплачених коштів.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань в розмірі 440709,00 грн. на підставі заяви від 27.04.2015 р. № 836/05-ЕВЕ та зобов'язання відповідача-1 подати до ГУ ДКСУ в Чернігівській області відповідний висновок.

Доводи апелянта про те, що в нього відсутні кошти для повернення позивачу надміру сплачених грошових коштів, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі обставини не є правовою підставою для невиконання податковим органом його зобов'язань з повернення платнику надміру сплачених коштів.

При цьому, колегією суддів враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішення від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України», в якому Суд зазначив, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів як підставу невиконання ним своїх обов'язків і такі обставини не є винятковими.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Крім того, перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з якою апелянт оскаржує все судове рішення, колегія суддів зазначає, що відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог до відповідача-2, суд правильно встановив їх передчасність та дискреційність повноважень ГУДКСУ в Чернігівській області щодо повернення позивачу надміру сплачених коштів на підставі висновку податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи, а рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 06 грудня 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.