Ухвала суду № 63188296, 29.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16172/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерціний банк «Даніель» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерціний банк «Даніель» до державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання скасувати вимогу,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Комерціний банк «Даніель» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та направити справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складає 1 378 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Комерціний банк «Даніель» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2016, якою визначено позивачу розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 936 296, 83 грн.

Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції, позовна заява ПАТ «Комерціний банк «Даніель» містить дві вимоги: одна вимога немайнового характеру (визнання дій неправомірними) та майнового характеру (зобов'язати скасувати вимогу про сплату боргу у розмірі 936 296, 83 грн.). В зв'язку з цим, оскільки у позові об'єднано дві вимоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 15 422,50 грн., з яких 1 378,00 грн. - за одну вимогу немайнового характеру та 14 044,50 грн. - за вимогу майнового характеру.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до позовної заяви додано документ про сплату судового збору, як за дві вимоги немайнового характеру, тобто, у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір». Зокрема, позивачем було сплачено 2 756,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11508 від 13.10.2016, наявним в матеріалах справи.

Стосовно доводів апелянта про те, що позовна вимога про зобов'язання скасувати вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2016 є вимогою немайнового характеру, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, тобто реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку є втручанням до його майнових прав у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою, а тому звернення до суду з вимогою про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.

В силу п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З наведеного вбачається, що надіслання платнику податків податкової вимоги є підставою для вжиття заходів щодо стягнення коштів та продажу майна, що впливає на склад майна платника податків, а тому позовні вимоги про скасування податкової вимоги підлягають вартісній оцінці та відносяться до вимог майнового характеру.

Враховуючи, що позивачем оскаржено податкову вимогу від 04.07.2016 про сплату боргу (недоїмки), якою визначено позивачу розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску ПАТ «Комерціний банк «Даніель» у розмірі 936 296, 83 грн., вимога позивача щодо її скасування підлягає вартісній оцінці, а отже висновки суду першої інстанції щодо необхідності сплатити судовий збір за вказану позовну вимогу як за вимогу майнового характеру є обґрунтованими, а ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерціний банк «Даніель» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.