Постанова № 63187538, 05.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2220/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Драчук О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

третя особа: не зявилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-15107 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ Науково-виробничий центр Економінформ про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування попереджень та розпоряджень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-15107 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ Науково-виробничий центр Економінформ, в якому позивач, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить:

визнати незаконними дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо винесення попереджень № № 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 від 16.03.2016 р. щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

визнати протиправними попередження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №№ 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 від 16.03.2016 р. про розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

скасувати попередження №№ 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 від 16.03.2016 р. щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

визнати незаконними дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо винесення розпоряджень від 20.05.2016р. №№ 303/А-2016, 305/А-2016, 306/А-2016, 307/А-2016 про розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 23.08.2012р. № 114/12, від 04.12.2013р. № 19, від 27.10.2014р. № 21, № 22 та розпорядження про розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 27.10.2014р. за № 23, укладених між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-15107 та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

визнати протиправним розпорядження від 20.05.2016р. №№ 303/А-2016, 305/А-2016, 306/А-2016, 307/А-2016 про розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 23.08.2012р. № 114/12, від 04.12.2013р. № 19, від 27.10.2014р. № 21, № 22 та розпорядження про розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 27.10.2014р. за № 23, укладених між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-15107 та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

скасувати розпорядження від 20.05.2016р. за № 303/А-2016, № 305/А-2016, № 306/А-2016, № 307/А-2016 про розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 23.08.2012р. № 114/12, від 04.12.2013р. № 19, від 27.10.2014р. № 21, № 22 та розпорядження про розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 27.10.2014р. за № 23, укладених між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-15107 та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією;

стягнути з відповідача судові витрати.

Під час судового розгляду, 04.10.2016р. ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання, до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ Науково-виробничий центр Економінформ.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач безпідставно та необґрунтовано намагається розірвати договори на перевезення пасажирів №№ 21, 22, 23 від 27.10.2014р., № 19 від 04.12.2012р., № 114/12 від 23.08.2012р., протиправно виніс 16.03.2016р. попередження №№ 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 про розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, посилаючись, зокрема, на порушення позивачем п.3.2.4 договорів, тобто в частині, що перевізник не має права самостійно, без погодження з організатором, вводити чи змінювати вартість перевезень. На думку позивача, дії відповідача та вищевказані попередження є незаконними, оскільки позивачем повідомлено Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» дотримується вимог чинного законодавства та умов договорів, зокрема, в частині тарифів та вартості перевезень. При цьому звертається увага, що постановою Кабінету Міністрів України № 240 від 25.03.2015р. «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548» виключено повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) на автотранспортне перевезення пасажирів та багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в міському та міжміському внутрішньообласному сполученні. Крім того, на думку позивача, надання позивачем недостовірної інформації під час проведення конкурсу від 07.10.2014р. з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних автобусних маршрутах загального користування, що зазначено відповідачем як додаткову підставу для розірвання вищевказаних договорів, не відповідає дійсності.

Від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких, зокрема, зазначено, що згідно ст.31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Однак, автомобільним перевізником товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» порушено умови договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №№ 21, 22, 23 від 27.10.2014р., № 19 від 04.12.2012р., № 114/12 від 23.08.2012р., зокрема п.п. 2.4.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4. Позивачем всупереч договірних умов самостійно, без погодження з райдержадміністрацією, встановлено нові тарифи на всіх приміських внутрішньорайонних маршрутах загального користування, в тому числі на маршрутах згідно договорів, по яких винесено оскаржувані попередження. Крім того, відповідач зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» під час проведення конкурсу надано недостовірну інформацію щодо забезпечення роботи транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними властивостями (т.1, а.с. 121-124).

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ Науково-виробничий центр Економінформ надано письмові пояснення, в яких, зокрема зазначено, що робочим органом конкурсного комітету за результатами аналізу поданих позивачем для участі у конкурсі документів зроблено висновок про відповідність та достовірність всіх наданих документів та достовірність інформації, яка в них міститься та при цьому будь-яких зауважень з боку робочого органу та конкурсного комітету щодо невідповідності та недостовірності документів та інформації, яка зазначена в цих документах, не встановлено. Таким чином, на думку третьої особи, висновки відповідача про надання позивачем недостовірної інформації під час проведення 07.10.2014 р. конкурсу з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних автобусних маршрутах загального користування Білгород-Дністровського району зроблені помилково та не відповідають дійсності. Щодо встановлення нових тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування зазначено, що з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 240 від 25.03.2015р. виключено повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) на автотранспортне перевезення пасажирів та багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні, відтак на теперішній час Одеська обласна державна адміністрація не встановлює тарифи на автотранспортне перевезення пасажирів та багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні, в звязку з чим позивачем не порушено вимоги чинного законодавства (т. 1, а.с. 217-219).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа явку представника до судового засідання не забезпечила, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином та завчасно.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» (далі ТОВ «АТП 15107») (ЄДРПОУ 03115028; адреса місцезнаходження: 67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська, будинок 67-А) є: Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; Код КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); Код КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ТОВ «АТП 15107» укладено договори на перевезення пасажирів № 21, № 22, № 23 від 27.10.2014р., № 19 від 04.12.2012р., № 114/12 від 23.08.2012р. (т.1, а.с. 152-177).

Згідно п.п.2.4.1 вказаних договорів серед обовязків перевізника щодо перевезень пасажирів та багажу є забезпечення при перевезенні пасажирів та багажу виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а також Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, інших нормативних актів, паспорта маршруту, конкурсних умов, а також умов договору.

Відповідно до пп.3.2.2 договорів про організацію перевезень пасажирів на підставі встановлених тарифів перевізник розробляє таблиці вартості проїзду з дотриманням вимог діючих законодавчих та нормативних актів. Таблиці вартості проїзду погоджуються організатором, додаються до договору та розглядаються як його невід'ємна частина. Таблиці вартості проїзду, що додаються до договору при його укладанні, розраховуються виходячи із тарифів, що діяли на момент проведення конкурсу.

Відповідно до п.п.3.2.3 договорів протягом дії договору таблиці вартості проїзду можуть бути змінені:

встановлення Одеською обласною державною адміністрацією нових тарифів на перевезення пасажирів і багажу у звичайному режимі руху;

зміни перевізником форми оподаткування чи законодавчих змін розмірів оподаткування.

Згідно п.п. 3.2.4 договорів перевізник не має права самостійно (без погодження з організатором) вводити чи змінювати вартість перевезень.

16.03.2016р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією винесено попередження №№ 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між ТОВ «АТП 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією (т.1, а.с. 6-15).

24.03.2016р. ТОВ «АТП 15107» на адресу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації направлено листи з проханням відкликати вищевказані попередження щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування. При цьому позивачем було зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України № 240 від 25.03.2015р. «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548» виключено повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) на автотранспортне перевезення пасажирів та багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в міському та міжміському внутрішньо обласному сполученні (т.1, а.с. 16-25).

20.05.2016р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №№ 303/А-2016, 305/А-2016, 306/А-2016, 307/А-2016 про розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування № 114/12 від 23.08.2012р., № 19 від 04.12.2013р., № 21, № 22, № 23 від 27.10.2014р., укладених між позивачем-товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-15107 та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією (т.1, а.с. 149-151).

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо прийняття вищезазначених попереджень про розірвання договорів та розпоряджень та протиправними вищевказані рішення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, звернувся до суду з цим позовом з метою захисту своїх прав.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, транспорту і зв'язку.

Згідно п. 8 ч.1 ст.16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зоерема, за додержанням правил транспортного обслуговування.

Статтею 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначені повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку. Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 вказаного Закону місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв'язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності.

Згідно ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати

Статтею 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Автобусні маршрути за видами сполучень поділяються на: міські, приміські, міжміські, міжнародні. Автобусні маршрути за видами перевезень поділяються на: загального користування, спеціальних перевезень, нерегулярних перевезень.

Вимоги щодо використання автобусів за видами сполучень, режимами руху та протяжністю маршрутів, за параметрами пасажиромісткості, комфортності, технічних та екологічних показників установлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.

Потановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1184 від 26.09.2007 р.) затверджені Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, відповідно до п.1 яких правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг, автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно положень ч.1 ст. ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України № 240 від 25.03.2015 р. «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548» виключено повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) на автотранспортне перевезення пасажирів та багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1175 від 17.11.2009р. затверджено Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, яка визначає механізм формування тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, автобусних маршрутах спеціальних перевезень та автобусних маршрутах нерегулярних перевезень, а також тарифів на послуги з перевезення пасажирів у таксі та легковими автомобілями на замовлення і застосовується органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми господарювання (далі Методика № 1175).

Згідно 1.2 Методики № 1175 ця методика є обов'язковою для застосування під час встановлення регульованого тарифу органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на послуги пасажирського автомобільного транспорту (далі - Послуги) і носить рекомендаційний характер під час формування вільних тарифів на ці послуги.

Відповідно до п. 1.3 Методики № 1175 автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення. Суд вважає безпідставними твердження позивача, що ТОВ «АТП 15107» не порушувались умови договору щодо визначення вартості проїзду, оскільки договорами передбачено, що тарифи на перевезення пасажирів та багажу на маршрутах, що обслуговуються у звичайному режимі руху, встановлюються відповідно до законодавства, Одеською обласною державною адміністрацією, проте повноваження останньої щодо регулювання цін (тарифів) на автотранспортне перевезення пасажирів та багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в міському та міжміському внутрішньообласному сполученні виключено. При цьому, на думку представника позивача, в даному випадку йдеться саме про зміну тарифів, а не вартості перевезень. Такі твердження позивача є помилковими, оскільки згідно положень п. 1.3 Методики № 1175 тариф на автобусних маршрутах загального користування - це вартість разового проїзду одного пасажира у міському сполученні чи вартість перевезення пасажира на один кілометр у приміському, міжміському, міжнародному сполученні.

Однак, договори на перевезення пасажирів № №21, 22, 23 від 27.10.2014р., № 19 від 04.12.2012р., № 114/12 від 23.08.2012р., укладені між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» (далі ТОВ «АТП 15107») на час виникнення спірних правовідносин були чинними, рішення суду про визнання вказаних правочинів чи окремих їх положень недійсними відсутні та зміни до цих договорів, зокрема, в частині, що перевізник не має права самостійно, без погодження з організатором вводити чи змінювати вартість перевезень (п.3.2.4 договорів) не вносились, відтак мали виконуватись сторонами.

Статтею 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років.

Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1081 від 03.12.2008 р. (далі - Порядок №1081), відповідно до п.1 якого цей порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Пунктом 55 Порядку №1081 встановлено право організатора достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником, зокрема, у разі порушення ним умов договору (дозволу).

Згідно з п.56 Порядку №1081 контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора.

У звязку з невиконанням автомобільним перевізником умов договорів на перевезення пасажирів №№ 21, 22, 23 від 27.10.2014р., № 19 від 04.12.2012р., № 114/12 від 23.08.2012р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією винесено попередження про їх розірвання. Відповідні попередження винесено згідно ст.ст. 526, 610, 611, 629 ЦК України, абз. 1, 2 п.3 п. 55 Порядку №1081, на дотримання п.4.3 договорів. Так, право на розірвання райдержадміністрацією договорів в односторонньому порядку з обов'язковим попередженням перевізника не пізніше, ніж за 15 діб до дня розірвання договору, передбачено пунктами 4.3 договорів про організацію перевезень пасажирів (№№ 21, 22, 23 від 27.10.2014р., № 19 від 04.12.2012р., № 114/12 від 23.08.2012р.).

Крім того, однією з підстав для розірвання вищевказаних договорів зазначено надання позивачем недостовірної інформації щодо наявності у перевізника на кожний об'єкт конкурсу не менше одного транспортного засобу, переобладнаного для осіб з обмеженими фізичними можливостями, що передбачено положеннями п. 10 Порядку № 1081.

Так, згідно п.10 Порядку № 1081 організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт. Крім обов'язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і, зокрема, такі документи: перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність (Підпункти 3, 8 пункту 29 Порядку № 1081).

Однією з умов проведення конкурсу з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних автобусних маршрутах загального користування Білгород-Дністровського району, що відбувся 07.10.2014р., та за результатами якого укладено договори № № 21, 22, 23 від 27.10.2014р. була наявність у перевізника на кожний об'єкт конкурсу не менше одного транспортного засобу, переобладнаного для осіб з обмеженими фізичними можливостями.

За підсумками проведеного конкурсу TOB «АТП 15107» визнано переможцем на відповідних обєктах конкурсу та з ним укладено вищезазначені договори на перевезення пасажирів строком на пять років.

Згідно Переліку транспортних засобів, які пропонуються до використання на об'єктах конкурсу та Довідок, адресованих комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах загального користування, TOB «АТП 15107» представлено транспортні засоби, що пристосовані для перевезення осіб з обмеженими можливостями, для роботи на автобусних маршрутах, які були обєктами конкурсу, БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1 (договір № 21), БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 (договір № 22), I-VAN А07А1-631, державний номер НОМЕР_3 (договір № 23) (а.с. 128-133).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені транспортні засоби перебувають у користуванні TOB «АТП 15107» на підставі договорів оренди транспортних засобів № № 445-а, 446-а, 447-а від 26.07.2013р., укладених з ПрАТ «ВО «Одеський консервний завод» (т.1, а.с. 43-57).

Однак, листами Територіального сервісного центру № 5143 Регіонального сервісного центру в Одеській області МВС України від 06.01.2016р. (вих. № 5143/7) та від 10.03.2016р. (вих. № 5143/367) не підтверджено інформацію, що транспортні засоби БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1 (договір № 21), БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 договір № 22), I-VAN А07А1-631, державний номер НОМЕР_3 переобладнані для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями (т.1, а.с. 135, 139-140).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, перевізником на конкурс подано такі документи: перелік транспортних засобів, що пропонуються для здійснення перевезення пасажирів на об'єкті конкурсу, в якому визначено транспортні засоби для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, довідки про наявність транспортного засобу пристосованого для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, в якій перевізник підтвердив, що в нього є необхідні транспортні засоби для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, копії технічних паспортів транспортних засобів, висновки науково-технічної експертизи ДП «Державтотрансндпроект» та акти технічної експертизи ДП «Випробувально технічний центр ДТЗ» про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху на кожний вищенаведений транспортний засіб.

Водночас, суд зазначає, що висновок науково-технічної експертизи та акт технічної експертизи є документами, на підставі яких здійснюється переобладнання транспортного засобу, його подальша перереєстрація та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції щодо переобладнаного транспортного засобу, та не є належними доказами переобладнання транспортних засобів для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, з огляду на наступне.

Порядок переобладнання транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 607 від 21.07.2010 р. (далі Порядок № 607).

Відповідно до п.п. 5, 6, 7 Порядку № 607 для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - заява про погодження), в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання. До заяви про погодження додаються копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та акта проведення його огляду.

Спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

За результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

Згідно п.п. 8, 10-12 Порядку № 607 до спеціально уповноважених організацій належать: державне підприємство "ДержавтотрансНДІпроект"; Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС. Строк дії документа про погодження становить один рік з дня його видачі. Спеціально уповноважена організація надсилає МВС у встановленому порядку інформацію про виданий документ про погодження для внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції. Власник транспортного засобу або його представник забезпечує переобладнання транспортного засобу відповідно до умов (вимог), викладених у документі про погодження.

Пунктом 13 Порядку № 607 передбачено, що після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі - заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається: акт технічної експертизи або сертифікат відповідності - для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Згідно п.18 вказаного Порядку перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р. (далі Порядок № 1388)

Відповідно до п.33 Порядку № 1388 перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема, у разі переобладнання транспортного засобу.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни (Абзац 7 п. 37 Порядку № 1388).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, перереєстрація транспортних засобів БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1, БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2, I-VAN А07А1-631, державний номер НОМЕР_3, як переобладнаних для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, не відбувалась.

У висновках науково-технічної експертизи №№ 429292, 429289, 429291 від 15.09.2014р. зазначено, що висновки щодо погодження можливості переобладнання транспортних засобів визначають такими, що втратили чинність, якщо переобладнаний транспортний засіб не був зареєстрований (перереєстрований) у встановленому порядку органами ДАІ протягом одного року з дати затвердження висновку (т.1, а.с. 58-60).

Позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, що вищевказані транспортні засоби було переобладнано для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями та проведенням подальшої перереєстрації у встановленому порядку.

Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо подання ТОВ «АТП 15107» недостовірної інформації для участі у конкурсі, оскільки, незважаючи на відсутність перереєстрації транспортних засобів, які представлені на конкурс як пристосовані для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, перевізником надано довідки та перелік із зазначенням транспортних засобів такими, що є пристосованими для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Відповідно до п.55 Порядку № 1081 організатор має право достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником, зокрема, у разі надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації.

Згідно п. 4.3 договорів №№ 21, 22, 23 від 27.10.2014р., № 19 від 04.12.2012р., № 114/12 від 23.08.2012р. на перевезення пасажирів Білгород-Дністровська районна державна адміністрація як сторона договору має право на їх розірвання в односторонньому порядку з обовязковим попередженням перевірника не пізніше як за 15 діб до дня розірвання договору.

Згідно п. 4.5 вказаних договорів, у разі розірвання договору організатором видається відповідне розпорядження, в якому визначається дата припинення договору.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що під час винесення попереджень №№ 01-42/1185, 01-42/1186, 01-42/1187, 01-42/1188, 01-42/1189 від 16.03.2016р. щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, укладених між ТОВ «АТП 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, а також розпоряджень №№ 303/А-2016, 305/А-2016, 306/А-2016, 307/А-2016 від 20.05.2016р. про розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування № 114/12 від 23.08.2012р., № 19 від 04.12.2013р., №№ 21, 22, 23 від 27.10.2014р., укладених між ТОВ «АТП 15107» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, відповідач діяв у межах своїх повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством, умовами договорів № №21, 22, 23 від 27.10.2014р., № 19 від 04.12.2012р., № 114/12 від 23.08.2012р., відтак відсутні правові підстави для визнання їх протиправними та скасування, визнання дій відповідача протиправними.

Вирішенню питання стосовно позовних вимог щодо скасування оскаржуваних попереджень та розпоряджень передувало дослідження питання наявності протиправних дій чи бездіяльності владного субєкта Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та правомірності прийняття ним зазначених рішень.

Суд зазначає, що ця позовна вимога є похідною від вимог про визнання протиправними дій владного субєкта, визнання протиправними оскаржуваних рішень. Враховуючи, що судом не встановлено правових підстав для визнання протиправними оскаржуваних попереджень та розпоряджень щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 цього КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «АТП 15107» неправомірні, безпідставні, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, здійснені позивачем судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-15107 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ Науково-виробничий центр Економінформ про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування попереджень та розпоряджень, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.12.2016 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-15107 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ Науково-виробничий центр Економінформ про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування попереджень та розпоряджень, - відмовити повністю.

05 грудня 2016 року.