Ухвала суду № 63185963, 30.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/4112/16-ц Головуючий суддя І інстанції Гаврилюк С. М.

Провадження № 22-ц/790/6644/16 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із договорів надання послуг

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Пилипчук Н.П.

суддів: Трішкової І.Ю., Котелевець А.В.,

за участю секретаря: Прологаєвої А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2016 року по справі за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використану електроенергію,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2016 року задоволено позовні вимоги АК «Харківобленерго» - вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» суму заборгованості за використану електричну енергію у сумі 3574 грн. 48 коп.; вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог АК «Харківобленерго» відмовити у повному обсязі. Також просив зобов'язати АК «Харківобленерго» відновити подачу електроенергії в його дім та укласти з ними договір про надання послуг відповідно до Закону України «Про Захист прав споживачів». Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує на те, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження вимог заявлених у позовній заяві. Крім того, вважає недійсним договір про користування електричною енергією від 22.10.2009 року, оскільки не укладав його з позивачем. Також вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на його доводи, докази та заперечення та поклав в основу рішення покази свідка, які не відповідають обставинам справи.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1375.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг АК «Харківобленерго», яке здійснює постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.10.2009 року між АК «Харківобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Для розрахунків за використану електричну енергію за вказаною адресою місця проживання відповідача відкрито абонентський особовий рахунок № НОМЕР_1.

ОСОБА_1 наполягає, що зазначений вище договір від 22.10.2009 року сфальсифіковано, оскільки він не підписаний представником АК «Харківобленерго».

При цьому належність саме йому підпису у графі «Споживач» ОСОБА_1 не оспорював, лише звертав увагу на той факт, що поряд з його підписом вказано прізвище «ОСОБА_1», в той час, як його прізвище «ОСОБА_1».

Оглянувши в судовому засіданні оригінал договору між сторонами від 22.10.2009 року судовою колегією встановлено, що оригінал містить підписи обох сторін, втім підпис представника Енергопостачальника виконаний світлим чорнилом, тому не відобразився на ксерокопії, що міститься в матеріалах справи.

З пояснень представника позивача вбачається, що прізвище «ОСОБА_1» поряд з підписом споживача у договорі зазначено, оскільки працівник АК «Харківобленерго» ОСОБА_2 є контролером, який фіксує показники лічильника на ділянці, до якої відноситься квартира відповідача.

Крім того, представник позивача пояснив, що копія договору, надана відповідачем (а.с. 42-43) є примірником договору, який укладався між сторонами на період, що передував 22.10.2009 року.

Із змісту п. 28 договору від 22.10.2009 року вбачається, що договір укладено на три роки, та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила намір внести до нього зміни та доповнення.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що він висловив намір про припинення діє договору. Напроти, протягом спірного періоду з 21.05.2014 р. по 06.04.2015 р. позивач надавав, а відповідач отримував послуги з постачання електричної енергії, що не заперечується відповідачем. Більше того, дії позивача по відключенню його квартири від електропостачання ОСОБА_1 вважає неправомірними, в апеляційній скарзі просить поновити постачання електричної енергії до його будинку.

Належна відповідачу квартира за адресою АДРЕСА_1 не облаштована системою центрального опалення, тому для опалення належної йому квартири відповідач використовує виключно електричну енергію, цим пояснюється значні витрати електроенергії за адресою відповідача в опалювальний період.

Так, згідно розрахунків позивача, не спростованих відповідачем, з 21.05.2014 р. по 06.04.2015 р. відповідачем спожито електроенергії - 8264кВт на суму 6442,84грн., сплачено 2868,36 грн., залишок несплаченої суми заборгованості складає 3574,48грн.

Суми заборгованості за інші періоди, а також суми заборгованості за договорами про погашення заборгованості, укладені за інші періоди не увійшли до розрахунку позивача, отже й суми, сплачені відповідачем на погашення цих заборгованостей до розрахунку позивача не включені.

Відповідач вказує на неналежну якість послуг позивача, а саме на значне підвищення напруги в нічний час, що впливає на обсяг споживання електроенергії.

Між тим, належними та допустимими доказами не підтверджено, що послуги позивача з 21.05.2014 р. по 06.04.2015 р. надавалися неналежної якості та протягом спірного періоду відповідач звертався з претензіями на неналежну якість послуг позивача.

Висновки незалежної комісії про фактичне споживання електроенергії (а.с. 44-46) складені особами, щодо яких відсутні відомості про їх кваліфікацію щодо надання таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2015 р. відповідачу, через несплачену заборгованість за послуги позивача, було припинено постачання електроенергії (а.с. 87).

Відповідач звертає увагу на той факт, що запис про відключення від системи електропостачання позивачем зроблено двічі 06.04.2015 року та 14.05.2015 року, в той час, як фактично відключення мало місце 06.04.2015 р.

З пояснень представника позивача та з матеріалів справи (а.с. 87-91) вбачається, що квартира, належна відповідачу була відключена від системи електропостачання 06.04.2015 р. Після відключення, 24.04.2015 року, контролером ОСОБА_2, за результатами контрольного обходу були зафіксовані останні показники приладу обліку 024604, що передували відключенню, яке відбулося 06.04.2015 р. Із довідки по особовому рахунку відповідача (а.с. 87) вбачається, що зазначені показники приладу обліку не змінювались протягом наступного часу та є кінцевими у розрахунку позивача (а.с. 5). Отже, запис про відключення квартири відповідача від електропостачання 14.05.2015 року не вплинув на правильність розрахунків заборгованості, не спростовує висновки суду про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, за змістом довідки абонента, розрахунку за спожиту електроенергію, що містяться в матеріалах справи, станом на 22.07.2015 року за період з 21.05.2014 р. по 06.04.2015 р. заборгованість за користування електроенергією на особовому рахунку відповідача складає 3574 грн. 48 коп.

Обґрунтованість вимог позивача підтверджені також показаннями свідка контролера Холодногірського РВЕ АК «Харківобленерго» ОСОБА_2, які не спростовані відповідачем.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -